Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать неотразимый комплимент Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?

Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Дія нормативно - правових актів у часі та просторі





Дія нормативно-правового акта в просторі відбувається відповідно з територіальних і екстериторіальних принципів.

Територіальна дія нормативно-правового акта окреслена територією держави (Україна) чи окремого регіону (АР Крим), або адміністративно-територіальної одиниці (обласного, районного, міського масштабу), тобто тією територією, на яку поширюються владні повноваження органу, що його видав (підприємства, установи тощо), екстериторіальна дія нормативно-правового акта (право екстериторіальності держав) - порядок, відповідно до якого установи або фізичні особи, що розташовані або перебувають на території іншої держави, розглядаються як такі, що розташовані або перебувають на власній національній території і підвладні законам та юрисдикції власної держави. Правом екстериторіальності користуються військові кораблі та літаки, що із дозволу держави перебування перебувають на її території, але розглядаються як частина території держави прапора чи розпізнавальних знаків; космічні об'єкти, що належать державі; території дипломатичних представництв і консульств.

Територіальний принцип у чистому вигляді в законодавстві держав майже не трапляється, оскільки він доповнений екстериторіальним принципом. За вчинений за кордоном злочин громадянин України підлягає кримінальній відповідальності за Кримінальним кодексом України (якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України).

 

Будь-який нормативно-правовий акт має межі своєї дії в трьох "вимірах": у часі - обмежений періодом дії, коли він має юридичну силу; у просторі - обмежений територією, на яку поширюється його дія; за колом осіб - обмежений колом осіб, які підпадають під його дію.

Межі дії нормативно-правового акта в часі (темпоральна дія - набрання чинності і втрата чинності):

Набрання чинності:

1) з моменту (дати) офіційного опублікування;

2) з моменту ухвалення органом (наприклад, Конституція України набрала чинності з моменту прийняття парламентом);



3) з офіційно визначеного строку після опублікування (закони України починають діяти на всій її території після 10 днів з дня офіційного опублікування);

4) у міру одержання адресатом - акти з обмежувальним грифом "секретно", "зовсім секретно", "особливої важливості", "для службового користування";

5) з дати, що позначена в самому нормативно-правовому акті (наприклад, в Законі України від 02.06.2011 "Про внесення змін до Закону України "Про застосування амністії в Україні" та інших законодавчих актів України" зазначено, що він набирає чинності з 01.01.2012).

За всіх умов закон набирає чинності не раніше дати опублікування. Якщо в законі містяться слова "з моменту", "з дня", "після" (прийняття, опублікування, підписання), то це означає набрання законом чинності на наступний календарний день. Якщо нормативно-правові акти, які визначають права й обов'язки громадян, не доведені до відома населення у встановленому законом порядку, вони не є чинними.

Закон набуває чинності відповідно до трьох правил (принципів):

o пряма дія (перспективна дія) - новий акт поширюється тільки на факти чи правовідносини, що виникли після набрання ним чинності, або до набрання ним чинності і тривали на момент набрання актом чинності, тобто діє лише "уперед" і зворотної сили не має;

o зворотна дія (зворотна сила) (ретроактивна форма) - акт поширює свою дію на нові і старі факти, правовідносини, що виникли до і після набрання чинності, тобто закон поширюється на всі факти не лише "уперед", але й "назад". За Конституцією України (ст. 58), зворотну силу мають акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність фізичних осіб;

o переживаюча дія (ультраактивна форма) - акт, що втратив юридичну чинність і за спеціальною вказівкою нового акта (закону) продовжує поширювати свою дію на старі триваючі факти з окремих питань (часткова дія). Наприклад, після розпаду СРСР Верховна Рада України 12.09.1991 ухвалила постанову про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу PCP, якщо відповідні питання не врегульовані законодавством України, за умови, що ці загальносоюзні акти не суперечать Конституції і законам України.

За загальним правилом, нормативні акти в часі мають пряму дію.

Втрата чинності:

1) з моменту (дати) закінчення строку, на який він був прийнятий (наприклад, Закон про державний бюджет приймається на один рік);

2) з моменту (дати) зміни обставин, на які він був розрахований (наприклад, закон про правовий режим надзвичайної ситуації, оголошений у зв'язку зі стихійним лихом на території держави, втрачає дію після закінчення стихійного лиха);

3) з дати скасування: а) прямого (формального) - скасовує орган, який прийняв цей акт або інший орган, якому закон надає таке право (наприклад, за Конституцією України, Президент України може скасовувати акти Ради міністрів АР Крим); б) фактичного - прийняття нового акта вищої або однакової юридичної сили з того ж предмета регулювання, без формального скасування старого акта58;



4) із дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про неконституційність (невідповідність Конституції України) законів, інших правових актів або їх окремих положень; із дня ухвалення рішення судом про визнання нечинними (такими, що суперечать закону) актів органів виконавчої влади або актів органів місцевого самоврядування.

Момент припинення дії нормативно-правового акта є моментом втрати його юридичної сили.

Призупинення чинності закону - тимчасове переривання його дії у часі, що залежить від певних обставин і передбачено законом. Призупинити чинність нормативного акта в Україні може: 1) орган, який його прийняв (дію Сімейного кодексу в Україні було призупинено Верховною Радою до моменту набрання чинності Цивільного кодексу); 2) інший орган, якому це право надано законом (Президент України може зупинити дію актів Кабінету Міністрів України через невідповідність Конституції України з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо перевірки його відповідності).






Date: 2015-09-26; view: 182; Нарушение авторских прав

mydocx.ru - 2015-2019 year. (0.006 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию