Хід заняття

ТРИВОЖНІ ДЗВОНИ

ЧОРНОБИЛЯ

(Заняття до дня Чорнобильської трагедії)

Вихователь ГПД:

Мироник М.В.

Мета: розширити знання дітей про Чорнобильську трагедію, наголосити про потенційну небезпеку радіації для усього живого, розповісти про ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС, показати що чужої біди немає, виховувати національну гідність, ціннісне ставлення до природи і рідної землі, людяність, доброту, згуртованість, розвивати екологічне мислення, формувати соціальну, комунікативну та творчу компетентність.

Обладнання: виставка ілюстрацій та плакатів про Чорнобиль, портрети пожежників-героїв Чорнобиля, книги про Чорнобильську трагедію, карта світу, кросворд, свічки, музичний супровід, мультимедійний проектор.

Хід заняття

(звучить сумна мелодія)

Учень:

Не можна про це не казати,

Мовляв, це було вже давно.

Перед очима батько-мати,

І Україна, і Дніпро.

Не можна ні про що мовчати,

Горить тривогою чоло.

Птахи складають гімн весні,

Всміхаються до сонця квіти,

А пам'ять лине в моторошні дні,

Гудуть жорстокі дзвони квітня.

Вчитель:

26 квітня!

В ніч із забуття

Йде стращне створіння – атомне дитя.

Суть його безкровна і зіниць нема

І уста безмовні, і душа німа.

Вирвавшись на волю з мороку ночей

Вже калічить долі і батьків й дітей.

Виродок-створіння ціль страшну таїть

Поглина сумління, душі нам двоїть.

Простяга до серця щупальця страшні

І вселяє муки, муки неземні.

Присипляє мозок посвистом глухим

Стронцієву дозу сипле, наче дим.

26 квітня!

Люди не проспіть!

Атомне століття раною горить.

Кличе кожне серце стати з злом на боротьбу,

Щоб зустріли внуки вранішню зорю.

І виростають покоління

Котрі не чули тиші

Що зберегли ми, що надбали

Що дітям в спадок лишим?

Тепер тут зона, а була земля,

Тут був чорнозем, а тепер Чорнобиль!

(вимикається мелодія)

Вчитель: Чорнобиль. Це назва невеличкого районного центру, що знаходиться в 130 км від Києва. Заснований ще за часів Київської Русі, стародавній Чорнобиль дав свою гірку назву потужній атомній електростанції, будівництво якої було розпочато в 1971 році. В 1983 році вже працювало 4 енергоблоки цієї електростанції із запланованих 6.

Але в історію Чорнобиль увійде назавжди, як місто, що дало назву одній з найбільших в історії людства катастроф.

Чорнобиль – невеличке українське містечко, що потопало в зелені вишень та яблунь. До трагедії – це був спокійний, неквапливий світ. Тут жили і працювали люди, сміялись діти, будували будинки… Для співробітників електростанції було збудоване ціле місто – Прип'ять.

(Місто Прип'ять)

А що зараз? 29 років болю… їх відлік розпочався рокової ночі 26 квітня 1986 р, з 1 год 24 хв, коли на Чорнобильській АЕС вибухнув 4-й енергоблок.

У свідомість людства, як символ трагедії увійшло слово «Чорнобиль»… Біда розчинилась у духмяному повітрі, в рожевому цвітінні яблунь та абрикосів, у воді сільських криниць,у молоці корів, у всій красі та зелені… та хіба тільки в ній? Вона розчинилася в людях. Ця трагедія ввійшла в історію, в усі хроніки людства, як страшна рана на тілі України. Надто дорого ми заплатили за людську недбалість.

І тоді згадали люди, що у Біблії є такі слова: «І засурмив третій Янгол – і велика зоря спала з неба, палаючи, як смолоскип. І спала вона на третину річок та на водні джерела. А ймення тій зорі – Полин. І стала третина води, як полин, і багато людей повмирало з води, бо гірка вона…» Так передрік Іван Богослов за 2 тис років Чорнобильську катастрофу. Алегорія досить прозора. Чорнобиль – один з видів полину. А палаючий реактор дійсно нагадував велетенський смолоскип.

Не війна, не орди чужинців прокотились по Поліській землі України. Це мирний Чорнобильський атом, що мав слугувати людині, принести у ці краї енергію процвітання, щастя… А натомість? 29 років тут руйнація, радіація, смерть і пустка.

З роками стишується біль і дзвони Чорнобиля звучать все тихіше і тихіше. Але тривожно на душі… Терпіння на межі критичній…

(звучить музика, церковні дзвони)

Учениця:

Чи знаєш ти світе, як гірко ридає полин?

Як тяжко, як тужно моєму народу болить?

А світло сузір’я семи лебедиць, як струна,

І ворон, осліплий від нього, безкрило кона?

Вчитель: Щоб краще усвідомити що ж відбулося із тихим мирним містечком квітневої ночі, я пропоную вам переглянути відео сюжет «Чорнобиль»

(демонстрація відео сюжету «Чорнобиль»)

Вчитель: Пройшло багато років з того часу, але й досі не встановлено істинну причину аварії. Експерти вважають причиною помилки персоналу, недбалість проводження якогось нового експерименту. Але однією з причин, певно, було і те, що людство невдячне у ставленні до природи. Сучасне виробництво підриває навіть найтісніші зв’язки природних систем, ламає природну рівновагу.

Учень:

Електрони, протони і атоми

Потонули в риданні дитячому.

За байдужість і черствість ми платимо –

І тепер нам природа віддячила!

(використання карти світу)

Вчитель: Аварія на ЧАЕС – це трагедія не тільки для України. Радіоактивний пил потрапив і до Польщі, Прибалтики, навіть Швеції. Але під найсильніше радіоактивне забруднення потрапили території України, Росії, Білорусі.

Внаслідок викидів у повітря великої кількості радіоактивних речовин відбулося стійке і довготривале забруднення території Цезієм, Стронцієм і Плутонієм. Ці речовини випромінюють радіоактивні промені і їх називають радіонуклідами. Вони мають здатність нагромаджуватися в організмах, воді, грунті, повітрі і тривалий час впливати на стан довкілля, життя людей і тварин. Тому в зоні значного радіоактивного забруднення заборонено вирощувати сільськогосподарські культури, збирати ягоди, гриби, полювати на дичину, ловити рибу, пити воду, палити дерева чи листя. Радіація шкідлива як у великих кількостях, так і в малих.

Вчитель: Послухайте цей трагічний поетичний вірш «Чорний біль», що написав Михайло Кика, і ви дізнаєтеся що ж значить для нього Чорнобиль.

Говорять, що гряде кінець життя, Чи є надія в нас на майбуття?

Що вже з'явилися дірки озонні. Чи виживемо? За яким законом?

Ми теж не вірим в наше майбуття, Бо скільки вже людей пішло з життя,

Бо вже давно живемо в чорній зоні. Уражених Чорнобильським драконом.

Здавалось, все по-божому було: Ми вже відчули, що він нам приніс,

Жилося, і кохалось, і гойдало. І не одному ще вкоротить віку.

Та раптом зашуміло, загуло А скільки люди проливають сліз

І в душах злою тугою завило. Коли у сім'ях родяться каліки!

Зірвався реактор за незриму мить Чорнобиль. Чорна хмара. Чорний біль…

На нашу землю вилилась отрута. Таке нехай ніде не повториться!

Чом довелось нам все це пережить? На темну рану я не сиплю сіль,

І за які гріхи такі спокута? Вона без неї болісно ятриться.

А для того щоб побачити що значить Чорнобиль для вас, вам потрібно розділитися на 3 групи (за кольорами карток) і намалювати груповий малюнок на тему «Чорнобильська трагедія і все навколо». Поки ви будете малювати то можете переглянути відео сюжет про Чорнобиль.

(відео сюжет про Чорнобиль)

Вчитель: Сукупна забруднена територія з населенням 7 млн чол., з них – 3 млн діти. А тоді в травні 1986 року, було повністю евакуйовано мешканців 30 кілометрової зони навколо Чорнобиля. Із зони вивезено понад 90 тис жителів, загублено 48 тис га земельних угідь, виведено із ладу 14 підприємств, 15 будівельних організацій, втрачено 400 тис квадратних метрів житла, 10400 приватних будинків.

Учень:

Загадили ліси і землю занедбали,

Поставили АЕС в верхів'ях трьох річок.

То хто ж ви є, злочинці й канібали?

Ударив чорний дзвін! І досить балачок.

Вчитель: Біда відгукнулася болем у серцях мільйонів людей. Через кілька секунд по тривозі прибули до реактора пожежники на чолі з 23-річним лейтенантом Володимиром Правиком, потім прибуло підкріплення з міста Прип'яті на чолі з лейтенантом Віктором Кибенком. Вони ринули у вируюче полум’я – у смертельну радіацію, рятували станцію і людей, не думаючи про себе, хоча добре усвідомлювали небезпеку. Вони рятували нас… 28 чоловік двох караулів закрили станцію собою, 6 чоловік загинуло. Їхні прізвища повинні назавжди залишитися в нашій пам'яті. Згадаймо їх поіменно: лейтенант Володимир Правик, лейтенант Віктор Кібенок, сержант Микола Ващук, ст.. сержант Василь Ігнатенко, ст.. сержант Микола Титенок, сержант Володимир Тишура.

У важких умовах вдалося загасити пожежу, попередити її розповсюдження на інші енергоблоки. Суворий екзамен тримали не тільки пожежники, а й транспортники, будівельники, медики, спеціальні частини хімічного захисту, вертольотчики, підрозділи охорони, міліції. Усі діяли героїчно і самовіддано.

Учениця:

Ті, що згоріли в огні

В перші хвилини двобою,

Землю прикрили собою,

Як наші діди на війні.

Не залишили пости,

Мужньо стояли на герці,

Пам’ятник їм вознести

Треба у кожному серці!

Вчитель: Прошу вшанувати пам'ять тих, хто віддав своє життя під час ліквідації Чорнобильської катастрофи. (хвилина мовчання)

Вчитель: Чорнобильська трагедія – вічний біль. Він вчить нас відповідальності. Випробовування Чорнобилем проходить кожна людина, не тільки та, що була ліквідатором на ЧАЕС, але й та, яка хоч на секунду задумається над тим що сталося.