Територіальна спеціалізація та її показники

Тема 5. Територіальний поділ праці

План:

1. Передумови та сутність територіального поділу праці.

2. Територіальна спеціалізація та її показники.

3. Міжрегіональний (територіальний) обмін.

Передумови та сутність територіального поділу праці

В процесі розвитку продуктивних сил одночасно з галузевим поділом праці відбувається і територіальний поділ праці.

Найбільш розповсюджена точка зору, що територіальний поділ праці виявляється у спеціалізації регіонів на виробництві окремих видів продукції і обміні ними.

Як вже відзначалося, розвиватись або мати потенційні можливості розвитку в конкретному регіоні можуть ті види економічної діяльності, для яких є відповідні умови та ресурси. Це призводить до спеціалізації регіонів на виробництві певних видів продукції і до міжрегіонального обміну, тобто до територіального поділу праці.

Отже, першою передумовою територіального поділу праці є відмінність (неоднорідність) поєднання умов та ресурсів різних ресурсів.

Друга передумова полягає в тому, що підприємства різних галузей з різною техніко-економічною специфікою орієнтується при розміщенні на різні територіальні поєднання умов та ресурсів.

Виділяють слідуючі види територіального поділу праці:

- міждержавний поділ праці;

- міжрегіональний поділ праці;

- внутрірегіональний поділ праці.

Територіальна спеціалізація та її показники

Територіальну спеціалізацію зазвичай розуміють як переважний розвиток в регіоні галузей, для яких є відповідні сприятливі природні та економічні умови і ресурси, і продукція яких вивозиться за межі регіону.

Економічну ефективність територіальної спеціалізації можна відобразити слідуючою формулою:

С₁ + Т ‹ С₂

С₁ – собівартість виробництва товару в регіоні 1;

Т – транспортні витрати по перевезенню товару з регіону 1 в регіон 2;

С₂ – собівартість виробництва аналогічного товару в регіоні 2, де умови менш сприятливі для його виробництва.

Для характеристики територіальної спеціалізації застосовують ряд показників, які розраховуються за різними формулами.

Наприклад, коефіцієнт територіальної спеціалізації (К_СП) відображує частку регіону в загальному обсязі виробництва продукції даного виду у країні:

N_P – обсяг продукції даного виду, який виробляється в регіоні;

N_C – обсяг продукції даного виду в країні.

Але при такому розрахунку не враховується міжрегіональний обмін. Продукція певного виду може вироблятися в регіоні у значних обсягах і при цьому споживатись в межах даного регіону.

А о територіальній спеціалізації можна казати лише тоді, коли виробництво продукції в регіоні перевищує його потреби і вона поставляється в інші регіони. Без обміну між територіями спеціалізація втрачає сенс, а регіон перетворюється у замкнене натуральне господарство і випадає з загальнодержавного зв’язку.

Територіальну спеціалізацію з урахуванням міжрегіонального обміну достатньо відображує так званий коефіцієнт товарності (К_Т), який показує: яка частка продукції, що виробляється в регіоні, вивозиться за його межі:

N_В – обсяг продукції даного виду, яка вивозиться за межі регіону;

N_Р – обсяг продукції даного виду, яка виробляється в регіоні.

Однак, коефіцієнт товарності має той недолік, що не убачається масштабність територіальної спеціалізації.

З цієї точки зору роль регіону в територіальному поділі праці достатньо добре відображує показник рівня розвитку територіальної спеціалізації (К_У). Він являє собою відношення обсягу продукції, яка вивозиться, до всього обсягу виробництва продукції даного виду в країні:

N_В – обсяг продукції даного виду, який вивозиться за межі регіону;

N_С – обсяг виробництва продукції даного виду в країні.

З метою підвищення об’єктивності відображення територіальної спеціалізації запропоновані більш складні формули розрахунку її показників.

Так, одним з таких показників є індекс локалізації (І_Л), який розраховується по такій формулі:

У_П – питома вага регіону в країні по виробництву продукції даного виду;

У_б – питома вага регіону по одному з базисних показників (чисельності населення, промисловому або сільськогосподарському виробництву тощо).

При цьому регіон спеціалізується на виробництві даної продукції, якщо індекс локалізації дорівнює або перевищує 1.

Для всебічного та повного вивчення територіальної спеціалізації необхідно робити розрахунок її показників за декількома формулами.