Основний зміст дисертації

У Вступі обґрунтовується вибір теми, її актуальність, визначено об’єкт і предмет, окреслено мету, завдання і методику дослідження; висвітлено наукову новизну, теоретичне і практичне завдання роботи; сформульовано основні твердження, що виносяться на захист.

Перший розділ “Семантика кольороназв англійської та української мов” присвячено аналізові семантичної структури КП на матеріалі українського та англійського художнього мовлення. Дослідження спирається на досвід та знахідки багаторічного вивчення колірної лексики, адже ця ЛСГ досліджувалася на матеріалі різних мов і в різних аспектах. У першому підрозділі зроблено загальний огляд праць тих дослідників, чиї зацікавлення лежать у площині переважно української та англійської мов. Хоча проблема перекладу КП залишається ще недостатньо розробленою, простежено основні підходи до проблем колірного значення та виокремлення тематичної групи кольору, трактування стилістичних функцій кольороназв у художньому тексті.

У другому підрозділі висвітлено характерні особливості семантики українських та англійських КП. Семантична структура кольороназв у різних стилістичних функціях (описовій, естетичній, семіотичній, експресивній, символічній) видозмінюється від абсолютного переважання денотативного значення до його нейтралізації і виходу на перший план конотативних компонентів. А це безпосередньо впливає на вибір перекладача стосовно доцільності вживання повного еквівалента, КП з подібними конотаціями чи смислового відповідника. Саме тому передумовою вивчення особливостей перекладу кольороназв є докладний аналіз семантичної структури колірних лексем та їхньої стилістичної активності в художньому творі в площині українсько-англійського зіставлення. Основою для аналізу семантики КП слугують погляди Й.А.Стерніна, М.В.Нікітіна, І.В.Арнольд, Ю.Найди, А.П.Критенка, А.П.Кириченка, О.В.Коваль-Костинської та ін. на семантичну структуру слова і словосполучення; використовується структурний інтегральний підхід. Для лексем української та англійської мов, що займають ядро та близьку периферію лексико-семантичного поля кольору, загалом характерна конвергентність денотативного макрокомпонента. Лише в окремих випадках спостерігається недиференційованість значення, як-от у співвідношеннях “blue” – “синій”, “голубий”; “purple” – “пурпуровий”, “бузковий”, “багряний”. Дивергентність простежується переважно на рівні узуальних, особистісних, функціонально-стилістичних конотацій КП, емоційних, експресивних та оцінних компонентів значення, асоціацій та колірного символізму.

У третьому підрозділі досліджено проблему семантичної структури словесних образів з колірним компонентом. Словесні образи з компонентом кольору – надзвичайно місткі утворення, що поєднують предметно-логічну зорову інформацію зі складним переплетенням асоціативних зв’язків, символічного навантаження та особливостей оригінального авторського світобачення. Доцільно виділити кілька видів колірних словесних образів залежно від того, який саме смисловий пласт містить колірний компонент.

Колірні семи є в ядрі кольороназви і одночасно в основі другого смислового пласта в тих словесних образах, що передають яскраві колірні враження з низкою візуальних асоціацій: “Високі верби шуміли над ровом, і небо між ними синіло, наче емаль ” [М.М.Коцюбинський]; “My roses are red, (…) as red as the feet of the dove and redder than the great fans of coral that wave and wave in the ocean cavern” [О.Уайльд]. Зчеплення в одне сполучення надзвичайно далеких одне від одного за смислом слів створює особливий художній ефект.

У багатьох словесних образах колірна ознака є і в першому, і в другому смисловому пласті, однак візуальні семи рівновартні з іншими – асоціативними, смисловими, емоційно-оцінними – компонентами значення, а інколи й поступаються їм як фон для образних асоціацій. Колір стає компонентом логічного сполучення в образі, тією ланкою, через яку поєднуються різноаспектні явища дійсності: “Ранок справляв свій тріумф. Його блакитне чоло не затьмарилось сьогодні жодною хмаринкою” [Б.Д.Антоненко-Давидович]. Словесний образ побудовано на персоніфікації поняття “ранок” та його асоціативному поєднанні з поняттям “небо” через блакитний колір; реальна колірна ознака забезпечує прозорість семантики образу.

У словесних образах наступного типу денотативні семи – на периферії, поступаючись неколірним семам. Цю групу образів представляють переважно метафори та метафоричні епітети, в яких актуалізується закріплене переносне значення кольороназви, напр.: “ чорні думи” [О.Т.Гончар]: “Чорний. – Нахмурений, занепокоєний, сумний”[1]; “ black despair” [W.Shakespeare]: “Black. – Not hopeful; sad”[2]. Другий смисловий пласт таких образів не містить колірної ознаки.

Окрему групу становлять словесні образи, у котрих перший смисловий пласт не вміщає кольороназви, одначе колірна характеристика – в центрі другого смислового пласта. Імплікована колірна ознака є основою у порівнянні теми та образу у таких зразках: “Вишні, молоком облиті ” [І.Я.Франко]; “(…) я в її очах дивився на небо й на море разом” [М.М.Коцюбинський]; “Her complexion was pure apple-blossom ” [Д.Г.Лоренс].

Ці моделі семантичного аналізу дають кращі можливості для того, щоб простежити відтворення смислу та стилістичних характеристик колірних словесних образів у перекладі.

Другий розділ “Відтворення семантики кольороназв у перекладі” присвячено основним стратегіям відтворення семантики КП при перекладі художнього тексту.

У першому підрозділі простежено особливості перекладу кольороназв, залучених до створення зорової картини. У зібраному матеріалі 2256 зразків ілюструють вживання КП у описовій функції з переважанням колірного денотативного макрокомпонента. У багатьох випадках віднайдення повного еквівалента не створює труднощів завдяки досить великій площі перетину ЛСГ кольору української та англійської мов. З іншого боку, зберігаючи колірний опис, складно відтворити його природність, пластичність, а також особливості стилю письменника.

Т.Г.Шевченко майстерно створює колірний словесний образ за допомогою характерних деталей, пластично, зі знанням контрастів і світлотіней, колірної перспективи: “Защебетав соловейко – // Пішла луна гаєм; // Червоніє за горою; // Плугатар співає. // Чорніє гай над водою, // Де ляхи ходили; // Засиніли понад Дніпром // Високі могили”. Незважаючи на те, що поет використав основні кольори, він створив живий, контрастний і природний зоровий образ за допомогою характерних і достатніх деталей. Колірні лексеми розпочинають кожний рядок – така інверсія акцентує колір, він виступає першим – і найголовнішим – елементом опису. Хоча основні українські КП “червоний”, “чорний”, “синій” мають англійські еквіваленти, перекладачі підійшли до їх відтворення з великою обережністю. Ось англомовні версії уривка: “Beyond the hill the dawn appears; // To it the ploughman sings. // Above the river glows the grove // Where once the Poles went roaming; // Above the Dnieper lofty mounds // Grow bluer in the gloaming” [пер. К.Андрусишин і В.Кіркконел]; “The dawn grows red behind the hills; // The ploughman goes by singing. // Black looms the wood above the water, // By Poles crossed long gone by; // Along the Dnieper, blue and distant // Rise dim grave mounds high” [пер. Г.Маршал]; “The sky is blushing // O’er the hills… Beyond them, // Where the Poles once fought their battles, // Violet the rounded // Mounds are turning” [пер. І.Л.Желєзнова]; “The nightingale burst into song, // It echoed through the spinney, // Behind the hills – a rosy blush, // The ploughman starts his singing. // The grove is black against the water // Where the Poles once crossed, // Above the Dnipro, the high mounds // With bluish light are touched” [пер. В.Річ]. Найточніше колористику першотвору відтворив Г.Маршал: він зберіг основні КП “red”, “black”, “blue” (додавши дієслова-зв’язки “grow”, “loom”, “rise”, щоб передати дієслівне значення процесуальності), а також розтлумачив комплексний смисл лексеми “blue” (“Синіти. – Виднітися (про що-небудь синє в далечині)”[3] додатковими означеннями “distant, dim”. У двох рядках йому вдалося зберегти інверсію (“black looms the wood”, “blue (…) rise (…) mounds”). І.Л.Желєзнова вилучає кольороназву “чорніє”; а дієслова “червоніє”, “засиніли” перекладає варіантними лексемами “blushing”, “violet”, що доповнюють зорову картину, але звучать менш контрастно, ніж основні КП в оригіналі. К.Андрусишин і В.Кіркконел експлікують колір лише в останньому рядку; червоний колір асоціюється з поняттям “dawn”, а також з’являється як додаткова сема і в дієслові “glows”, що фактично є перекладним антонімом до вжитого в оригіналі “чорніє”; у цьому перекладі також зникає контрастність, насиченість кольорів, переважає ясно-рожевий відтінок, а порівняльний ступінь прикметника “bluer” робить колір невизначенішим, нечітким, тоді як лексема “gloaming”, що йде за ним, робить його ще менше відчутним. Отже, зорову картину відтворено, але змінено акцент, ракурс погляду на колір. Для перекладу В.Річ характерне й адекватне відтворення природної колірної зорової картини, і збереження позитивної оцінності та емоційності за допомогою введення епітетної конструкції “a rosy blush” та словесного образу “the high mounds // with bluish light are touched”.

У другому підрозділі окреслено основні методи відтворення семантики словесних образів з колірним компонентом засобами цільової мови. Адекватність відтворення при покомпонентному перекладі зумовлено, насамперед, конвергентністю метафоричних значень та сполучуваності колірних лексем, близькістю колірних асоціацій у мовах оригіналу та перекладу, а також достатньою підтримкою синтагмем у контексті, прим.: “I will stir up in England some black storm, // Shall blow ten thousand souls to heaven or hell” [В.Шекспір] – “А в Англії здійму я чорну бурю, // Що понесе десятки тисяч душ // У рай чи в пекло” [пер. В.Ф.Гуменюк] (пор.: “Black. – Wicked; evil”[4]– “Чорний. – Який не викликає схвалення; поганий, негативний, ганебний”[5]).

Одначе в інших випадках словесні образи з колірним компонентом зазнають у перекладі деяких змін у структурі та лексемному складі, покликаних адекватніше передати їхній денотативний смисл і емоційно-експресивний заряд. Щоб зберегти експресивність, перекладач іноді використовує лексему з іншим семним конкретизатором кольору: “She never told her love, // But let concealment, like a worm i’th’bud, // Feed on her damask cheek: she pined in thought; // And, with a green and yellow melancholy, // She sat like Patience on a monument, // Smiling at grief” [В.Шекспір] – “Чуттів своїх вона не виявляла, // А таємниця, як гробак у квітці // В’ялила личенько її рожеве – // І, повна туги чорної й тяжкої, // Вона, немовби статуя терпіння, // До горя усміхалася” [пер. М.Т.Рильський]. В оригіналі епітети “green” та “yellow” до абстрактного поняття “меланхолія” протиставлено пояснювальному епітетові “damask” з позитивними оцінними конотаціями. Крім того, вони несуть важливі символічні конотації ревнощів, властиві англійській ренесансній літературі. Невипадково й те, що В.Шекспір використовує два КП, що стають контекстуальними синонімами: автори того періоду інколи зображали тонкі відчуття в зміні емоцій персонажів за допомогою комбінацій символічних кольорів. Отже, ці КП у складі словесного образу оригіналу мають дуже складну семантичну структуру і становлять проблему при перекладі українською мовою. Колірні відповідники “зелений” та “жовтий” не мають еквівалентних символічних конотацій і відповідної сполучуваності. Тому М.Т.Рильський долає цей бар’єр неперекладності за допомогою КП “чорний”. З одного боку, воно адекватно відтворює експресивний ефект та зберігає компонент зорових асоціацій. Як і в оригіналі, контраст між почуттями героїні передано, зокрема, і протиставленням кольорів “рожевий” і “чорний”. Збережено контекстуальну синонімію означень “чорний” і “тяжкий” до лексеми “туга”. З іншого боку, втрачено символічне значення “ревнощів”; метафоричний епітет “чорний” містить набагато інтенсивнішу, ніж в оригіналі, емоційну експресивність (актуалізовані семи “похмурий”, “сумний”, “безрадісний”).

Семантику словесних образів інколи відтворюють у перекладі без колірного компонента. Експресивність у таких випадках компенсовано смисловим відповідником, одначе, зникає важливий компонент колірних асоціацій. Найчастіше це спостерігається при перекладі метафор і метафоричних епітетів з усталеним переносним значенням КП: “Ой чого ти почорніло, // Зеленеє поле? // – Почорніло я од крові // За вольную волю” [Т.Г.Шевченко] – “Why are you touched with somberness, // O field, a verdant sea? // I have been darkened with the blood // Poured out for liberty” [пер. К.Андрусишин і В.Кіркконел]. У семантичній структурі дієслова “почорніло” актуалізовано водночас колірні денотативні семи, протиставлені лексемі “зеленеє”, і конотативні компоненти “сумний”, “безрадісний”. Перекладачі відтворили переносне значення в першому рядку, а асоціативні компоненти візуального – у третьому словом “dark”.

Отже, відтворення семантики словесних образів з колірним компонентом у перекладі передбачає глибоке проникнення в картину світу народу-носія мови-джерела і особливий творчий підхід у кожному індивідуальному випадку. Відсоткове співвідношення методів перекладу для окремих видів колірних словесних образів подано в таблиці 1.

Таблиця 1.

Співвідношення методів відтворення семантики словесних образів з колірним компонентом у перекладі

Третій розділ “Фразеологізми з колірним компонентом як перекладознавча проблема” присвячено особливостям перекладу ФО з колірним компонентом. У питаннях семантики, особливостей внутрішньої форми, значущості словесного образу та конотативної значущості фразеологізмів за основу взято погляди О.В.Куніна, Б.М.Ажнюка, В.П.Жукова, Р.П.Зорівчак та ін. Перший підрозділ присвячено оглядові літератури з цієї проблематики та класифікації ФО з компонентом кольору. У Додатку А подано аналіз семантичної структури ФО з колірним компонентом.

У другому підрозділі розглянуто такі методи відтворення семантики ФО з колірним компонентом, як вживання повних або часткових фразеологічних еквівалентів, калькування та описове відтворення. Кількість ФО, конвергентних для української та англійської мов, – невелика. Часто в перекладі еквівалентність спостерігається на рівні фразеологізованих порівнянь, що пов’язано зі схожістю колірних асоціативних компонентів у двох мовах. Інший спосіб відтворення стилістичної семантики ФО з колірним компонентом у перекладі – калькування. Метод покомпонентного перекладу характеризується значною ефективністю, оскільки він дає змогу зберегти не лише семантику, а й образність, національне забарвлення оригінальної ФО. Приміром, українську ФО “за синім морем”, в основі якої лежить гіперболізація, у перекладі відтворено за допомогою кальки: “Як-би то далися орлинії крила, // За синім би морем милого знайшла” [Т.Г.Шевченко] – “To fly it were given her, fast would she wing // Across the blue seas, join her lover, and lonely // No more be” [пер. І.Л.Желєзнова]. Значення ФО “за синім морем” визначено як “1. В далеких краях, дуже далеко. 2. Де завгодно, скрізь”[6]. В англійському перекладі іменникова фраза з прийменником і колірним прикметником видозмінена формою множини іменника, що підсилює експресивність вислову.

Дескриптивний переклад, за визначенням Р.П.Зорівчак, – це “відтворення фразеологізмів – одиниць мови – описово, вільними, неусталеними словосполуками, утвореними на рівні мовлення, або монолексемами, семантично – та зрідка стилістично – хоча б певною мірою рівновартісними висловам оригіналу”[7]. Приміром, адекватно відтворено семантичну структуру ФО у такому випадку: “It was very simple. They merely charged illеgаlіty in the elections and wrapped up the whole situation in the interminable red tape of the law” [Джек Лондон] – “Це зробилося дуже просто. Вони тільки опротестували вибори як незаконні, і почалася звичайна безконечна тяганина ” [пер. В.І.Троцин]. ФО “red tape” позначає бюрократію (“Red tape. – Silly detailed unneccessary official rules that delay action”[8]) і має яскраво виражені пейоративні конотації (пор. cлова “silly”, “unneccessary”, “delay”, що їх вжито у дефініції). Цей вислів пов’язаний із стрічкою червоного кольору, що її за звичаєм використовували для скріплення юридичних та інших офіційних документів. Особливої виразності Джек Лондон досягає тим, що в першотворі ФО задіяно в складній метафорі: з одного боку, фразеологізм зберігає своє денотативне значення як окрема одиниця, з іншого, його внутрішня форма частково актуалізується у сполученні з дієсловом “wrapped up”. Перекладачеві не вдається відтворити усього складного словесного образу, але він зберігає денотативний смисл та деякі конотації (а саме, пейоративний відтінок значення) завдяки лексемі “тяганина”, що визначається як “(…) повільне виконання справи, супроводжуване зайвими формальностями, зволіканням”[9].

Одначе коли семантичну структуру ФО відтворено за допомогою еквівалента на денотативному рівні, вираженого словом або словосполученням, дуже часто втрачається образність та конотативне забарвлення вислову. Втрата експресивності особливо відчутна в тих випадках, коли ФО задіяно в складному метафоричному цілому, як-ось у поданому нижче прикладі: “Червоне зарево ударило їм прямо у вічі. (…) Червоний півень просвічував їм шлях своїми кривавими очима… а навкруги собаки валували” [Панас Мирний] – “A red glow hit their eyes. (…) The blood-coloured glow of the fire lighted their way, while dogs barked all around them” [пер. О.І.Коваленко]. Разом із заміною ФО “червоний півень” на лексему “fire” відбувається транспозиція деяких інших аспектів метафори. У першотворі вислів “червоний півень” – у центрі словесного образу, побудованого на ефекті персоніфікації: вогонь має очі, освітлює шлях, тому сприймається як жива істота. Відповідні лексеми у перекладі належать тільки до семантичного поля світла: “glow”, “fire”, “lighted”. Зміна ФО модифікує інші компоненти словесного образу, внаслідок чого зникає експресивна метафора та істотно зменшується конотативна значущість – емоційний та оцінні відтінки значення представлено в перекладі лише умотивованим колірним означенням “blood-coloured”.

Отже, якщо семантику ФО відтворено вільним словосполученням або монолексемно, конотативна значущість помітно зменшується, особливо коли фразеологізм – частина складного словесного образу, в якому колір відіграє суттєву роль.

Висновки

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове розв’язання проблеми відтворення колористики у художньому перекладі. Дослідження дозволило дійти таких висновків.

Досить велика площа перетину ЛСГ кольору української та англійської мов зумовлена універсальністю колірної характеристики як такої. Дивергентність найчастіше простежуюється на рівні емоційно-експресивних, асоціативних та символічних конотацій українських та англійських кольороназв. КП – багатий матеріал для створення живих та яскравих словесних образів. Виявлення колірного компонента на одному чи обидвох смислових пластах уможливило виділити чотири моделі колірних словесних образів: 1/ такі, що виникли внаслідок яскравих колірних вражень, при цьому колірний компонент значущий на двох рівнях значення та активізує цілу низку візуальних асоціацій; 2/ образи, у яких колір також простежується в обидвох смислових пластах, однак візуальні денотативні семи рівновартні з конотаціями, а іноді й поступаються їм, слугуючи радше як ланка для уявного поєднання або співвіднесення сутностей різної природи на асоціативній основі; 3/ словесні образи, що не містять колірного компонента у своєму другому смисловому пласті: у КП, що входять до їхнього складу, актуалізуються переважно символічні, емоційні та оцінні семи; 4/ словесні образи, серед компонентів яких немає КП у першому смисловому пласті, проте прихована візуальна ознака певної барви домінує у другому смисловому пласті й слугує джерелом експресивності та емоційної оцінності.

Основною проблемою при відтворенні семантики кольороназв цільовою мовою виявилася необхідність за змогою передати поєднання візуальних денотативних сем, які слугують основою для активізації асоціацій, та конотативного макрокомпонента, котрий вміщає багатоаспектну етнокультурну інформацію.

Метод, що його перекладач використовує, відтворюючи семантику словесного образу з колірним компонентом, залежить від ступеня прозорості другого смислового пласта, рівня експлікації синтагмем, а також подібності значень колірних лексем мови оригіналу та мови перекладу. Покомпонентний переклад зі збереженням колірної ознаки створює подібний за смислом і стилістичними якостями словесний образ та зумовлюється близькістю метафоричних значень, асоціативних зв’язків і особливостей сполучуваності колірних лексем обидвох мов. Одначе цей метод не забезпечує адекватності відтворення, якщо КП мови перекладу не містить конвергентних конотативних сем, особливо значущих для створення образу оригіналу, або якщо експресивний ефект зумовлено переважно формально-звуковим аспектом образу. Тому словесні образи з компонентом кольору при перекладі часто зазнають змін на граматичному, структурному й лексичному рівнях першого смислового пласта.

Дослідження показало, що дивергентний колірний компонент порушує смислову єдність образу при дивергентності емоційно-експресивних конотацій КП мови оригіналу та мови перекладу, при неоднаковому рівні інтенсивності конотацій, відмінності функціонально-стилістичних якостей та символічного навантаження колірних лексем. Структурно-семантичні зміни словесного образу з колірним компонентом у перекладі, що полягають переважно у переорганізації складових першого смислового пласта на основі інших тропів та фігур мовлення, як правило, не зменшують експресивності образу, але призводять до зміщення (збільшення або зменшення) акценту стосовно колірного компонента. Додаткові лексичні компоненти, емоційно-оцінні модифікатори та інтенсифікатори, що їх може вносити перекладач, створюючи смислову образну кальку, компенсують експресивні, асоціативні та символічні семи, які не входять до складу відповідного КП мови-сприймача. Цей метод адекватний і при недиференційованості відповідників у випадку їхньої стилістичної маркованості.

Вилучення колірної лексеми при перекладі супроводжується зміною чи втратою комплексу візуальних асоціацій. Неколірні відповідники на денотативному чи конотативному рівнях не спричиняються до значних стилістичних втрат при перекладі сталих і метафоричних епітетів та метафор із переносним значенням, закріпленим мовним узусом. Вилучати КП недоцільно (особливо без жодних компенсацій) при відтворенні семантики оригінальних авторських словесних образів.

Відтворюючи семантику ФО з колірним компонентом у цільовому тексті, перекладачі використовують повні або часткові фразеологічні еквіваленти, вдаються до методу фразеологічного калькування та описового відтворення. Колірний компонент зберігається, якщо у мові-сприймачі існує фразеологічний еквівалент, повний або частковий з компонентом кольору (інколи дивергентним) у першому смисловому пласті, а також при покомпонентному відтворенні (смисл і конотації ФО відтворено адекватно завдяки прозорості значення актуалізованої внутрішньої форми).

Отже, дослідження охопило основні аспекти перекладу колірних лексем, що функціонують у художньому мовленні як предметно-логічні означення, складові словесних образів та компоненти ФО. Серед напрямків подальших наукових пошуків доцільно виділити вивчення особливостей відтворення семантики кольороназв як формантів індивідуальних авторських стилів (можливо, при інтерпретації конкретних художніх творів). Водночас, доречно б глибше дослідити функції КП при створенні неологізмів в українській і англомовній топоніміці, символіці та як компонентів заголовків.

Основні положення дисертації викладено у таких публікаціях:

Особливості відтворення стилістичної семантики колірних лексем у перекладі // Мовознавство. – 1999. – №4-5. – С.67-70.

Особливості відтворення словесного образу з колірним компонентом (на матеріалі української та англійської мов) // Іноземна філологія: Укр. наук. зб. – 1999. – Вип.111. – С.257-261.

Стилістична семантика колірних лексем у художньому тексті: проблеми відтворення у перекладі (на матеріалі української та англійської мов) // Перекладознавчі студії: Укр. наук. зб. – 1999. – Вип.1. – С.84-91.

Особливості перекладу фразеологічних одиниць з компонентом кольору (на матеріалі творів української та англійської художньої літератури і їхніх перекладів) // Мова та історія: Зб. наук. праць. – 1999. – Вип.55-56. – С.41-49.

Кольоропозначення як проблема перекладу (на матеріалі української та англійської мов) // Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка.– Серія: “Філологічні науки”. – Випуск 22. Частина І. – Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В.Винниченка, 2000. – С.284-290.

Відтворення семантики метафор з колірним компонентом в перекладі (на матеріалі української і англійської мов) // Науковий вісник Чернівецького університету. Серія “Германська філологія”: Зб. наук. праць. – Вип. 98. – Чернівці: Рута, 2000. – С.172-180.

Словесні образи з колірним компонентом як перекладознавча проблема (за матеріалами української та англійської мов) // Записки Наукового товариства імені Шевченка. – Том ССХХХІХ. – Праці Філологічної секції. – Львів: Наукове товариство імені Шевченка, 2000. – С.332-353.

Відтворення гри слів з компонентом кольору в художньому перекладі (на матеріалі англійської та української мов) // Наукова спадщина професора Ю.О.Жлуктенка та сучасне мовознавство: Зб. наук. праць. – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2000. – С.136-140.

Кольористика української та англійської мов (спроба контрастивного аналізу) // Провідні лінгвістичні концепції кінця ХХ століття: Тез. Всеукр. наук. конф. – Львів: ЛДУ, 1996. – С.128-129.

Кольоропозначення як проблема перекладу (на матеріалі перекладів творів української літератури) // Міжнародна конференція “Переклад на межі ХХІ століття: історія, теорія, методологія”: Тез. доп. – К.: Київ. ун-т ім. Т.Шевченка, 1997. – С.24.

Відтворення стилістичної семантики фразеологізмів з колірним компонентом у перекладі (на матеріалі творів української та англійської художньої літератури і їхніх перекладів) // Семантика, синтактика, прагматика мовленнєвої діяльності. Матеріали Всеукр. наук. конф.. – Львів: Літопис, 1999. – С.366-369.

Особливості перекладу фразеологічних одиниць з компонентом кольору (на матеріалі творів української та англійської художньої літератури і їхніх перекладів) // Переклад і суспільний прогрес. Матеріали Всеукр. наук. конф. – Дрогобич: Вимір, 2000. – С.45-50.

Ковальська І.В.Колористика як перекладознавча проблема (на матеріалі українських і англомовних художніх текстів). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.16 – перекладознавство. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2001.

У дисертації досліджено особливості відтворення семантики кольоропозначень при перекладі художнього тексту на матеріалі творів української і англомовної художньої літератури та їхніх перекладів. Окреслено специфіку семантичної структури українських та англійських кольороназв, що функціонують у художньому тексті як предметно-логічні означення, компоненти словесних образів та фразеологічних одиниць. З’ясовано основні методи цілісного відтворення семантики кольоропозначень засобами цільової мови, а саме: калькування, використання еквівалентної кольороназви, гіпоніму або гіпероніму, відповідника з відмінним семним колірним конкретизатором та вилучення колірної лексеми з компенсацією її семантики за допомогою неколірних відповідників.

Ключові слова: художній переклад, колористика, семантична структура, словесний образ, фразеологізм з колірним компонентом, смисловий пласт.

Ковальская И.В. Колористика как переводоведческая проблема (на материале украинских и англоязычных художественных текстов). – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.16 – переводоведение. – Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2001.

В диссертации исследованы особенности воссоздания семантики цветонаименований при переводе художественного текста на материале произведений украинской и англоязычной художественных литератур и их переводов. Определено специфику семантической структуры украинских и английских цветообозначений, которые функционируют в художественном тексте как предметно-логические определения, компоненты словесных образов и фразеологических единиц. Исследована сущность основных методов целостного воссоздания семантики цветонаименований средствами целевого языка, а именно: калькирование, использование эквивалентного цветообозначения, гипонима или гиперонима, соответствия с другим цветовым семным кокретизатором и опущение цветовой лексемы с компенсацией её семантики с помощью нецветовых соответствий.

Ключевые слова: художественный перевод, цветонаименование, семантическая структура, словесный образ, фразеологизм c цветовым компонентом, смысловой пласт.

Koval’s’ka I.V. Colour terms as a problem of Translation Studies (based on Ukrainian and Anglophone fiction). – Manuscript.

A thesis for the Scholarly Degree of Candidate of Philology in Speciality 10.02.16. – Translation Studies. – Kyiv Taras Shevchenko National University, Kyiv, 2001.

The dissertation sets out to provide a comprehensive description of the problem of reproducing the semantic structure of colour words in the respective target language. The research is based on the data collected from the original and translated texts of Ukrainian and English fiction. It consists of an introduction, three chapters, conclusions, list of references and an appendix.

Chapter I presents an overview of the key works in the field, a great deal of attention being paid to the two languages under study. This is followed by an in-depth analysis of the semantic structure of colour words in both languages focusing on the convergent and divergent features of the denotative macrocomponent of meaning, as well as expressive, emotional, evaluative and functional-and-stylistic connotations, associative and symbolic components. On the whole, English and Ukrainian do not differ radically in naming physical colours in the sphere of logical attributes. Major difficulties are faced by translators while dealing with the verbal images or idiomatic phrases comprising a colour component.

Colour terms provide abundant material for creating vivid visual images based on epithets, similes, metaphors, metonymies and hyperboles. Tracing a colour component on one or both sense layers as well as the specification of its function promotes defining four types of verbal images with a colour component. The major problem in reproducing the meaning of colour terms in the target text in terms of the functional approach is the necessity to render, as far as it is possible, a combination of visual denotative semes, serving as basis for associations, and the connotative macrocomponent, encompassing culture specific information.

Chapter II specifies the strategies of rendering verbal images with a colour component into the target language. The method used is largely predetermined by the transparence of the second sense layer, the extent of semantic overtness as well as similarity in meanings of the colour lexemes in the source and the target languages. Loan translation with the preservation of the colour lexeme creates a verbal image close to the original semantically and stylistically, provided the colour lexemes in both languages are similar as regards their transferred meanings, associative links and peculiarities of combinability. Nevetherless, this method proves ineffective if the colour term in the target language does not contain convergent connotations that are of particular significance to the original image, which causes frequent changes of verbal images in translation in respect to grammatical, deviational and lexical characteristics of the first sense layer.

Lexical modifications and adjustments are similarly important for the translation technique found mainly on the hyperonymy-hyponymy level. However instrumental this method may be for the translator to specify the implicit meaning of the original and to attempt at achieving an equivalent stylistic effect, the usage of a divergent colour component in the target text results in certain shifts in the second sense layer. Hyperonymic correspondence in the target text often results in the reduction of expressiveness or even neutralization of the verbal image. Structural and lexical-semantic modifications of the verbal image with a colour component in translation consisting in the rearrangement of the first sense layer constituents on the basis of different tropes and figures of speech do not as a rule reduce expressiveness but result in a shift of accentuation on the colour component. Additional lexical components, emotional and evaluative modifiers and intensifiers introduced by the translator while creating an image loan compensate the expressive, associative and symbolic semes which the corresponding colour term of the recepient language lacks. The omission of the colour lexeme in translation is accompanied by a change or a loss of a cluster of visual associations. When translating fixed and metaphorical epithets or trite metaphors non-colour correspondents on the denotative or connotative levels do not result in significant stylistic losses.

Chapter III elaborates the issues in translating idiomatic phrases with a colour component. Depending on the degree the semes of the colour component influence the complex semantic structure of the idiomatic phrase three types of idioms with corresponding sense structures have been distinguished: (1) the lingual formations where the colour component displays a high degree of semantic independence and remains the semantic core of the idiom; (2) the idiomatic phrases in which the inner form presupposes additional shades of meaning and the colour component has a major impact on the shaping of the verbal image due to its connotations; and (3) the idiomatic phrases in which the colour component in no way influences their connotative meaning. When rendering the semantic structure of idiomatic phrases with a colour component in the target text translators tend to employ full or partial idiomatic equivalents, the method of loan translating or the strategy of descriptive explication. The colour component is preserved provided the recepient language has a congruent phrase or a partial equivalent with a colour component (sometimes divergent) in the first sense layer, as well as in loan translations.

Thus the dissertation is the first comprehensive study into the ways and methods of rendering the semantic structure of colour lexemes functioning in the literary text as logical attributes, constituents of verbal images or components of idiomatic phrases. The present research has revealed important facts concerning the degree of isomorphism of the two languages studied in reference to colour terms and, consequently, its findings may be employed in the linguistic theory of translation and the practice of literary translation. It may provide some insights into the practice of error analysis, native language interference and teaching methods.

Key words: literary translation, colour term, semantic structure, verbal image, idiomatic phrase with a colour component, sense layer.

[1] Словник української мови: В 11 т. / Редкол.: І.К.Білодід (голова) та ін. – К.: Наук. думка, 1970-1980. – Т.11. – С.353.

[2] New Webster’s dictionary and thesaurus of the English language. – Danbury, CT: Lexicon publ., 1993. – C.100.

[3] Словник української мови: В 11 т. / Редкол.: І.К.Білодід (голова) та ін. – К.: Наук. думка, 1970-1980. – Т.9. – С.183.

[4] New Webster’s dictionary and thesaurus of the English language. – Danbury, CT: Lexicon publ., 1993. – C.100.

[5] Словник української мови: В 11 т. / Редкол.: І.К.Білодід (голова) та ін. – К.: Наук. думка, 1970-1980. – Т.11. – С.355.

[6] Фразеологічний словник української мови: У 2 кн.– К.: Наук. думка, 1993. – Кн.1. – С.506.

[7] Зорівчак Р.П. Фразеологічна одиниця як перекладознавча категорія. (На матеріалі перекладів творів української літератури англійською мовою). – Львів: Вид-во при Львів. ун-ті, 1983. – С.119.

[8] Longman Dictionary of contemporary English. Special edition: In 2 vols. – Moscow: Longman, 1992. – 1229p. – С.871.

[9] Словник української мови: В 11 т. / Редкол.: І.К.Білодід (голова) та ін. – К.: Наук. думка, 1970-1980. – Т.10. – С.336.