Стаття 3. Державна політика у сфері вищої освіти

1. Державна політика у сфері вищої освіти визначається Верховною Радою України.

2. Державна політика у сфері вищої освіти ґрунтується на принципах:

1) сприяння сталому розвитку держави шляхом підготовки конкурентоспроможного людського капіталу шляхом створення умов для освіти протягом життя;

2) доступності здобуття вищої освіти кожним громадянином України на конкурсних засадах;

3) незалежності здобуття вищої освіти від впливу політичних партій і релігійних організацій;

4) міжнародної інтеграції та інтеграції системи вищої освіти України у Європейській простір вищої освіти за умови збереження і розвитку досягнень та прогресивних традицій національної вищої школи;

5) наступності процесу здобуття вищої освіти;

6) державної підтримки підготовки фахівців з вищою освітою для пріоритетних напрямів фундаментальних і прикладних наукових досліджень, науково-педагогічної та педагогічної діяльності, а також для пріоритетних галузей економічної діяльності;

7) державної підтримки освітньої, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності університетів, академій, інститутів, коледжів, зокрема шляхом надання пільг у сплаті податків, зборів та інших обов’язкових платежів, пов’язаним із цією діяльністю вищим навчальним закладам;

8) гласності у формуванні структури і обсягу освітньої та професійної підготовки фахівців з вищою освітою.

3. Формування і реалізація державної політики у сфері вищої освіти забезпечується шляхом:

1) гармонійної взаємодії національних систем освіти, науки, бізнесу та держави з метою забезпечення стійкого соціально-економічного розвитку держави;

2) збереження і розвитку системи вищої освіти та підвищення якості вищої освіти;

3) розширення можливостей для здобуття вищої освіти та освіти протягом життя;

4) створення та забезпечення рівних умов доступу до вищої освіти;

5) розвитку автономії вищих навчальних закладів та академічної свободи учасників навчально-виховного процесу;

6) визначення збалансованої структури та обсягу підготовки фахівців з вищою освітою з урахуванням потреб особи, інтересів держави, територіальних громад і роботодавців;

7) забезпечення розвитку наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності та інтеграції з виробництвом;

8) надання особам, які навчаються у вищих навчальних закладах, пільг та соціальних гарантій у порядку, встановленому законодавством;

9) належної підтримки підготовки фахівців з числа осіб з особливими потребами на основі спеціальних освітніх технологій.