І. Вступ

Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.Гжицького

Кафедра фармакології та токсикології

Індивідуальне навчально-дослідне завдання

на тему:

«Звіробій звичайний. Лікарська рослинна сировина, хімічний склад, приготування лікарської форми, застосування»

Виконано: студенткою

15-ї підгрупи

І курсу ФВМ(СП)

Ворошик Н.С.

Перевірено:

Львів -2015

План

І. Вступ.

1. Лікарська рослинна сировина.

2. Хімічний склад.

3. Приготування та застосування лікарської форми.

ІІ. Висновок.

ІІІ. Список використаної літератури.

І. Вступ.

Звіробій звичайний

Латинська назва:

HYPERICUM PERFORATUM L

Російська:

зверобой обыкновенный

Українська:

звіробій звичайний

Як лікарська рослина звіробій був відомий ще в Стародавній Греції і Римі. Про нього згадує Гіппократ, Діоскорид і Пліній-старший. З давніх часів існує приказка: «Як без борошна не можна спекти хліба, так без звіробою не можна лікувати багато хвороб людей і тварин». Препарати трави звіробою мають в'яжучі, протизапальні, кровоспинні і протимікробними властивостями, сприяють швидкій регенерації пошкоджених тканин.

Звіробій по праву вважається головною лікувальної травою. На Русі звіробій вважали травою від 99 хвороб. Російська назва "звіробій" походить від казахського слова "Джербай", що в перекладі означає "цілитель ран".

Однак і в прямому сенсі в назві "звіробій" є частка правди. Лісовим звірам звіробій зовсім не небезпечний. Але якщо біла корова або вівця (або інші тварини з вовною білого кольору) з'їдять багато трави звіробою, вони отруяться. На вухах, навколо вік і рота з'явиться припухлість. На шкірі утворюються тріщини, виразки, які сильно сверблять. У тварин починається лихоманка, з'являється жовтяниця. Але якщо хвору тварину помістити в темряву (в темний сарай), то все проходить. Ветеринарам давно відома здатність звіробою різко підвищувати чутливість білих тварин до сонячного світла. Тому в місцях, де багато звіробою, корів, овець і навіть свиней покривають темною фарбою.

Ботаніки описали близько двохсот видів звіробою, в Росії росте 50 видів. У медицині використовують лише один вид - звіробій звичайний

У дослідах на тваринах показано, що настій і екстракт звіробою малотоксичні, стимулюють серцеву діяльність, звужують судини і підвищують артеріальний тиск. Крім того, встановлено їх антгельмінтних, кровоспинну, дезинфікуючу і жовчогінну дію.

Опис:

Багаторічна трав’яниста рослина, поширена майже по всій території Україні, а також на Кавказі, в Західному Сибіру, Середній Азії. Росте на сухих луках, пагорбах, галявинах, у лісових посадках та між чагарниками. Стебло пряме, гіллясте, заввишки 30—80 см. Листки дрібні, сидячі, супротивні, з великою кількістю цяток. Золотаві квітки зібрані у щитки. Цвіте з червня до вересня.

Поширення
В природних умовах поширений практично по всій території України на відкритих сухих місцях, на узліссях, луках тощо. В культуру введений у ряді спеціалізованих господарств різних форм господарювання, а також вирощується аматорами.