Характеристика Куби

Вступ

Грошова система – це складний і динамічно змінюваний фактор суспільно-економічного процесу. Вивчення грошей, закономірностей їх функціонування є досить актуальним, адже, гроші - це невід'ємна й істотна частина фінансової системи кожної країни.

Розвиток грошових систем країн світу відбувався водночас з еволюцією товарного господарства та властивих йому економічних відносин. Грошові системи набували того чи іншого виду залежно від форми, в якій функціонують гроші - як товар (загальний еквівалент) або як знаки вартості.

Протягом 50—70-х років для політики прискореної індустріалізації у країнах Латинської Америки було характерне посилення втручання держави внаслідок слабкості національного капіталу, його неспроможності самостійно вирішувати проблеми структурної перебудови економіки, значного тиску транснаціональних компаній. Грошово-кредитна система багато в чому формувалась як інструмент впливу держави на процес економічного розвитку. Національні банки після отримання незалежності були націоналізовані, що давало уряду змогу контролювати процес емісії.

Характерною ознакою розвитку грошової системи Республіки Куба упродовж 80-х років були інфляційні процеси. Підвищення ролі національної валютної системи та валютна політика у розвитку грошової системи країни є результатом передусім залежності від зовнішніх факторів економічного розвитку, міжнародних ринків та іноземних інвестицій. Проте незважаючи на труднощі, Куба продовжувала активно брати участь у міжнародних справах, були проведені реформи в економіці. Куба намагалась розширити торгово-економічні зв’язки з іншими державами.

Протягом останнього десятиліття банківська система Куби перетерпіла істотні зміни, розвиваючись і вдосконалюючись відповідно до вимог нової економічної ситуації. Тому, зважаючи на суттєві зміни та перетворення в економіці, міжнародних та політичних відносинах, грошова система Куби є цікавою для детального розгляду та вивчення всіх важливих аспектів.

1. Загальні відомості про Республіку Куба

Характеристика Куби

Республіка Куба — держава у Вест-Індії на найбільшому однойменному острові Куба на перехресті Карибського моря, Мексиканської затоки та Атлантичного океану. Площа країни - 111 тис. кв. км. (Додаток 1).

· Столиця - Гавана (2,8 млн. осіб). В адміністративному відношенні Куба ділиться на 14 провінцій 1 муніципалітет о. Хевентуд.

Рис.1. столиця – Гавана.

· Населення Куби складає 11,4 млн. чоловік. Кубинці складають 95%. У свою чергу, вони поділяються на креолів, мулатів і негрів.

· Офіційна мова - іспанська. Багато хто знає англійську, російську і французьку.

· Найпоширеніша релігія – католицька. Існують синкретичні культи на основі африканських язичницьких вірувань.

· Грошова одиниця - Кубинський песо (CUP) дорівнює 100 сентаво.

· Членство у міжнародних організаціях - ООН, СОТ, Організація Американських держав та інші.

Куба - єдина соціалістична держава в Західній півкулі. Вищим органом є Національна асамблея Народної влади, голова якої Фідель Кастро Рус.

Куба – аграрно-індустріальна країна. Основні галузі промисловості: цукрова, нафтова, харчова, тютюнова, текстильна, паперова, деревообробна, нікелева, цементна. Транспорт: залізничний, автомобільний, морський.

Роль ринку в країні мінімальна, оскільки розподіл засобів і проміжних товарів проводиться плануючими органами. Розмір заробітної плати - централізований, а системи обслуговування населення підпорядковані державі.

Напередодні революції, Куба була третьою країною в Латинській Америці за обсягом американських інвестицій. Після розпаду СРСР кубинський уряд припинив майже всі інвестиції, працюючи на експорт.

Економіка Куби — одна з найбільш націоналізованих в світі. Найбільш високі темпи колективізації припали на перших два післяреволюційні роки, коли у власність перейшла значна частина фінансових установ, внутрішньої і зовнішньої торгівлі, а також біля третини сільськогосподарського виробництва.

1.2 Національні атрибути

Національний прапор. Три блакитні смуги представляють три частини, на які був розділений острів у той час. Дві білі нагадують про чистоту намірів борців за незалежність. Рівносторонній трикутник представляє ідеали революціонерів про свободу, рівність і братерство. Червоний колір трикутника - це сповіщення про кров, яка повинна бути пролита, поки не буде досягнута незалежність. Біла зірка - це повної свободи.

Державний герб. На верхньому полі зображений золотий ключ, що говорить про географічне положення Куби між двома Америками, і сонце, що сходить, символізує народження нової держави. Три сині смуги та дві білі на лівому полі відображають політико-адміністративний поділ Куби в колоніальний період, а королівська пальма на правому полі символізує незламний характер кубинців.

Національна квітка Куби - Маріпоса; гарна біла квітка з сильним ароматом, вона у період боротьби за незалежність була символом повстання.

Національна птах - токороро, кубинський представник сімейства кетцаля. У його яскравому оперінні присутні кольори кубинського прапора. Національне дерево Куби - королівська пальма, пряма, гордовита, незламна, як дух цієї країни.

Гімн Куби. У 1867 році Педро Фігередо - адвокат з міста Баямо - написав його мелодію, а рік потому, коли вже почалася Десятилітня війна, він склав текст цього гімну, який пізніше став Державним гімном. Вперше він був виконаний принародно в місті Баямо 20 жовтня 1868 року.

2. Історія кубинського песо

Кубинський песо (ісп. Peso cubano) - один з двох видів валюти, що знаходяться в офіційному обігу на Кубі. Одне песо поділяється на 100 центаво. Другим видом валюти є обмінний кубинський песо (CUC), який відрізняється наявністю обов'язкового напису «convertible» і використовується, в основному, в туристичній галузі.

Розвиток грошової системи країни відбувався досить інтенсивно, порядки і закони країни просто не дозволяли користуватися іноземною валютою. Деякий час на території країни існувало використання валюти інших країн. Обіг грошової системи було досить суворе, а шахрайство дуже суворо каралося.

Коли країні знадобилась своя стабільна грошова система, уряд прийняв правильне рішення, саме тому валюта в країні набула дуже цікавий, оригінальний, а найголовніше безпечний вид.

Перша валюта країни Куби надрукована на її території, досить високої якості, підробити її практично було не можливо.

До 1857 р., на Кубі діяли іспанський та іспанський колоніальний реали. З 1857 р. на Кубі стали випускатися банкноти для обороту тільки на острові. Вони були номіновані в песо, 1 песо = 8 реалів. З 1869 року також були випущені банкноти номіновані в сентаво, 100 сентаво = 1 песо. У 1881 р. песо був прив'язаний до американського долара в рівності. Валюта як і раніше мала тільки банкноти аж до 1915 р., коли були випущені перші монети.

У 1960 р. валюта була відв'язана від долара, який змінив радянський рубль. Песо втратив свою вартість через введення санкцій США про призупинення закупівель цукру. Останнє стало головною причиною переключення Куби на нового економічного партнера - СРСР. Після розпаду СРСР у 1991 р., песо знову сильно втратив у вартості і обмінний курс впав.

У 1993 р. під час суворої економії американський долар був допущений на ринок країни. Він використовувався для купівлі другорядних товарів і послуг, наприклад, косметики, і навіть деяких продуктів. До 1993 р. долар США, хоча і незаконно, був широко використовуваний на чорному ринку. У 1993 р. курс долара був легалізований і Касас-де-Камбіо (будинки обміну) були створені з метою обміну песо і доларів. Куба створила подвійну систему долара економіки і песо економіки, що має певні місця, де можуть бути використані лише песо і інші місця, де приймаються тільки долари США.

У 1994 р. був введений Конвертований кубинський песо, що оцінюється 1 до 1 з доларом. У 2004 р. кубинський уряд вивів долари з обігу у відповідь на нові санкції з боку США.

Момент зміни валюти стався порівняно недавно, до цього моменту в країні повністю користувалися національною валютою, при цьому варто відзначити, що використання іноземної валюти дуже сильно обмежувалося і каралося. Тому в країні сильно розвивалася економіка, країна виходила на новий рівень, і навіть в інфляцію країна не змінила свою грошову систему, яка мала багато позитивних сторін для розвитку країни. Нещодавно була трохи змінена валюта, було просто необхідно додати елементи захисту.

Монети

У 1915 р. були випущені монети мідно-нікелеві в 1, 2 і 5 сентаво, срібні в 10, 20 і 40 сентаво і 1 песо, а також золоті в 1, 2, 4, 10 і 20 песо. Їх дизайн був зроблений Чарльзом Барбером, який створив також чверть і половину долара для США. Монети чеканилися в США в Філадельфії. Золоті монети і монети в 2 сентаво не вироблялись після 1916 р., а виробництво срібного 1 песо було припинено в 1934 р. Латунні монети в 1 і 5 сентаво були випущені в 1943 р. У 1953 були випущені срібні 25 і 50 сентаво. Це були останні срібні монети в обігу. Останніми виробленими в США монетами були 5 сентаво в 1961 р.

У 1962 р. були представлені мідно-нікелеві монети в 20 і 40 сентаво, потім в 1963 р. - алюмінієві 1 і 5 сентаво. У 1969 р. були введені алюмінієві 20 сентаво, а потім 2 сентаво і латунні 1 песо в 1983 р. Мідно-нікелеві монети в 3 песо були представлені в 1990 р., а в 1992 р. - монети в 1 і 3 песо. Монети в 40 сентаво були вилучені з обігу в липні 2004 р. Зараз в обігу монети в 1, 2, 5 і 20 сентаво, а також в 1 і 3 песо.

З 1981 р. по 1989 р. Національний Інститут Туризму випускав «гостьові монети» для використання туристами. У 1981 р. були випущені монети з мідно-нікелевого сплаву в 5, 10, 25 і 50 сентаво і 1 песо, а в 1988 р. той же номінал, крім песо, але з алюмінію. Ці монети були деноміновані 15 жовтня 2001 р. і були замінені на конвертовані монети, випущені в Канаді. В кінці 2004 р. були введені в обіг монети в 5 конвертованих песо. (Додаток 3)