Геологічна робота льодовиків

Льодовикові і водно-льодовикові форми в західній і південній частинах області, утворені в середньому плейстоцені, значно перетворені (місцями змиті) подальшою водною ерозією і акумуляцією. Гляціальні й перигляціальні відклади та комплекси рельєфу на території Полтавщини поширені нерівномірно. У похованому стані зустрічаються моренні і озерно-льодовикові відклади, форми льодовикового виорювання, на поверхні - крайові льодовикові комплекси. Так, екзараційна улоговина глибиною до 30м і шириною 2-11км розташована на побережжі Дніпра між гирлом Псла і Ворскли. До великої екзараційної депресії майже повністю належить басейн р.Оржиці. Вони заповнені продуктами льодовикової акумуляції. На побережжі Дніпра розташовані комплекси форм рельєфу, утворені краєм льодовика на стадії його зупинки і регресії. Зокрема - Градизько-Табурищенський, у межах якого виділяється гляціодислокація гори Пивиха (абсолютною висотою 168,8м; відносною 58-73м). Це куполоподібне підняття площею 16км2, утворене рухом льодовика зім'ятими у складки і розбитими на луски місцевими осадовими і навіть кристалічними породами та мореною. Від гирла Псла до Ворскли збереглись фрагменти валу напірної морени висотою до 45м і шириною до 4 км, а також водно- льодовикових форм (озів); гляціовідторженці (відірвані льодовиком маси гірських порід). Між долинами Удаю і Ворскли вододіли часто пересікають прохідні „мертві" долини.

.

Ще В.В.Докучаєв відзначив, що розмір деяких малих річок не відповідає розміру їх долин. Очевидно, що ерозія водно-льодовикових потоків зумовила формування не тільки „мертвих" (безводних) долин, але і долин малих річок. Як вважають учені, чотири антропогенові тераси Ворскли, Псла, Сули відповідають чотирьом плейстоценовим зледенінням/ Серед інших типів рельєфу слід виділити древні („шишаки”) та сучасні зсуви, приурочені до крутих берегів рік. За оцінкою, їх загальна площа складає 3,5км2. Шишаковий (яружно-зсувний останцево-горбистий) рельєф характерний для річкових долин Полтавщини. На рослинність полтавського краю значний вплив зробив льодовик, дніпровський язик якого покрив собою майже всю територію колишньої Полтавської губернії, крім її східних повітів (Червоноградського, Полтавського і Зінківського). Після льодовика в цих межах були поширені.

Рис. 18. Межі поширення Дніпровського льодовика [4].

В межах району дослідження зустрічались такі форми рельєфу, як ератичні валуни - великі, різною мірою обкатані уламки гірських порід діаметром від 256 до 1024 мм. Осадова незцементована уламкова гірська порода, уламки якої представлені в основному валунами називається валунником. Зцементовані відміни носять назву валунного конгломерату.Форми набувають при перенесенні водними потоками і льодовиками, поширені в алювіальних і льодовикових відкладах.

Рис.19. Ератичні валуни [5]

В результаті роботи льодовика на територіх м Лубни та околицях сформувались лесовидні суглинки, на явих поширені сірі лісові грунти Лесовидна порода, яка відрізняється великим вмістом глинистих частинок, присутністю грубого піщаного і (рідше) галькового матеріалу, наявністю шаруватості.

Рис.20. Лесовидні суглинки (фото Піндак Д.)

1- лесовидний суглинок

Крім типових льодовикових процесів, на території дослідження зустрічаються і флювіогляціальні процеси та форми рельєфу, зокрема стрічкові глини – відклади прильодовикових озер, що складаються з тонких шарів тонкозернистого піску і глини – продуктів осадження льодовикових мікровключень. Шаруватість зумовлена нерівномірним привносом уламкового матеріалу в різні сезони року (піщанисті влітку, глинисті взимку). Піски і глини залягають, утворюючи річні шари, що називаються стрічками, потужністю від часток мм до декількох см; товщина стрічок зумовлена змінами погоди і інтенсивністю танення льодовика. Шляхом підрахунку цих стрічок можна визначити тривалість часу утворення всієї товщі глин.

Рис. 21. Видобуток бурих глин в кар’єрі поблизу табору «Сула»

(фото Омельченко А.)

Date: 2015-09-05; view: 1279; Нарушение авторских прав