Геологічна будова

Територія Полтавської області складалась під впливом горотворних процесів і вулканізму, трансгресій древніх морів і накопичення потужних товщ морських відкладів, регресій древніх морів і активізації ерозійних процесів, наступу і танення льодовиків антропогенового періоду.

Територія Полтавщини належить до двох геоструктурних районів: Українського щита і його північно-східних схилів та центральної частини Дніпрово-Донецької западини. Обидві геотектонічні структури входять до складу Східноєвропейської платформи, їх геологічна будова різна. Український щит є однією з найдревніших геоструктур Землі. Дніпровсько-Донецька западина теж має древній докембрійський фундамент, але в час герценського геотектонічного циклу, внаслідок розширення і опускання земної кори, ділянки її фундаменту по лініях розлому були нерівномірно опущені.

Територія Дніпровсько-Донецької западини протягом 340 млн. років заповнювалася морськими та континентальними відкладами, неодноразово піднімалась і опускалась. Характерною для Українського щита була тенденція підняття, для Дніпровсько-Донецько западини — опускання. Походження та історія розвитку цих геотектонічних структур зумовили поширення геологічних відкладів, корисних копалин та характер рельєфу на території області.

Найдавніші геологічні утворення на території області -це гірські породи архейської ери (понад 2600 млн. р. тому): амфіболіти, епідіабази, гнейси, мармури, сланці, гранодіорити та ін.

Утворення протерозойської ери (1700 — 1100 млн. р. тому) представлено теж кристалічними породами: гранітами, сланцями, гнейсами, мігматитами, залізистими кварцитами. Вони виходять на денну поверхню в районі м. Кременчука, на півдні Кобеляцького району. В центральній частині області ці породи перекриті товщею осадових порід потужністю 8 — 10 км.

Центральна частина області покрита потужною багатокілометровою товщею осадових порід. З цих відкладів найдавнішими є відклади девонського періоду (410 — 350 млн. р. тому), представлені вапняками, пісковиками, сіллю. В девонський період в результаті вулканічної діяльності на території області нагромаджувалися ефузивні породи, а пізніше, в результаті девонського наступу моря, — соленосні породи, пісковики, аргіліти, алевроліти, товща яких перевищує 2 км.

У кам'яновугільний період (350 — 285 млн. р. тому) відбувалась ритмічна зміна наступів і відступів моря. Відклади цього періоду представлені вапняками, сланцями, пісковиками. Частина вапняків має вуглисті накопичення або промащені нафтою, їх потужність інколи досягає 500 м. У більш пізніх відкладах зустрічаються шари бурого вугілля. Загальна потужність відкладів становить 1500 - 1600 м.

На початку пермського періоду (285 — 230 млн. р. тому) на території області закінчилась трансгресія моря. Воно перетворилося в лагуну, в умовах якої накопичувалися пісковики, глини, що чергувались з прошарками доломітів, гіпсу. Ще в середині пермського періоду відклалися потужні соляні товщі, які складаються з кам'яної солі, гіпсів, доломітів, мергелю, вапняків. Потужність соленосної світи досягає 1000 — 1200 м (Машівський район). Кінець пермського періоду на території області представлений глинами яскраво-кольорових порід потужністю до 200 м.

З відкладами девонського, кам'яновугільного та пермського періодів на Полтавщині пов'язані родовища нафти і газу (Радченківське, Сагайдацьке, Машівське та ін.).

На початку мезозойської ери, в тріасовий період (230-195 млн. р. тому), в умовах континентального режиму накопичувались грубоуламкові пісковики та глини потужністю 300-500 м.

Юрський період (195-138 млн. р. тому) на території області представлений морськими піщано-глинистими відкладами. В пізньоюрську епоху відбулося об'єднання моря та Дніпровсько-Донецької западини з басейном центральних областей Російської платформи. В кінці юрського періоду відбувається нове підняття морського дна та обміління моря.

У відкладах цього часу спостерігаються чергування пісковиків з прошарками менш потужних вапняків, на окремих ділянках залягають гіпси і ангідрити. Серед юрських відкладів на окремих ділянках спостерігаються прошарки оолітових та сидерит-шамо-зитових руд з вмістом марганцю. З відкладами тріасового та юрського періодів пов'язані окремі родовища газу на території області (Радченківське та ін.).

На початку крейдяного періоду (137-67 млн. р. тому) територія області являла собою акумулятивну рівнину, на якій відбувалося нагромадження пісків та глини, потужність їх сягає понад 100 м. З відкладами раннього та частково пізнього крейдяного періоду пов'язані основні запаси підземних прісних вод Полтавської області.

У кінці мезозойської та на початку кайнозойської ер (67 млн. р. тому) тектонічні рухи обумовили підняття північної окраїни Українського щита та зони ступеневих скидів південної окраїни Дніпровсько-Донецької западини. Це викликало глибоке ерозійне руйнування докайнозойського рельєфу. У відкладах цього періоду містяться брили девонських діабазів, винесених з глибин соляними діапірами. Такі породи зустрічаються в районі с. Висачки Лубенського району.

У зв'язку з трансгресією палеогенового моря ранні нижньопалеогенові відклади (ранньоеоценова епоха) потужністю до 80 м представлені мілководними глауконітово-фосфоритовими пісками та глинами з включенням опок. В кінці палеогенового періоду (бучацький час) по всій області відкладались піски з лінзами пісковиків та прошарками глин. Потужність відкладів бучацького віку перевищує 100 м. В піщаних відкладах бучацького часу знайдено невелике родовище бурого вугілля (Кременчуцький район), яке не розробляється.

У київський час пізнього еоцену палеогенового періоду продовжували нагромаджуватись морські відклади — глини та мергелі потужністю 40-50 м. В харківський час нижнього та середнього олігоцену палеогенового періоду море в межах області стало міліти. В цей час відкладалися піски і глини потужністю 140 м. В полтавський час раннього неогену (25-23,5 млн. р. тому) морський режим на території області змінюється на континентальний.

Дельта палео-Дніпра з чисельними старицями і рукавами розміщувалась на території області. Відклади цього часу представлені пісками з різноманітним зернистим складом, з вапняковими вкрапленнями та прошарками глин. Їх можна використовувати для будівельних робіт. На бортах Дніпровсько-Донецької западини, на її окремих ділянках піски збагачені цирконом, рутилом та ільменітом, які містять в собі титан.

Полтавські піски на вододілах перекриваються озерними та озерно-болотними глинами яскравих кольорів, що використовуються для гончарного виробництва. Пізньонеогенові глини використовуються як сировина для виробництва цегли і черепиці. В антропогеновий період (1,5 млн. р. тому) основними геологічними подіями на території області були тектонічні коливні рухи та ритмічні зміни клімату.

Вони в значній мірі обумовили структуру і властивості сучасних ландшафтів. Переважаючими відкладами льодовикових епох є льодовикові, водно-льодовикові та еолово-делювіальні (лесові) відклади, а між льодовиковими епохами-викопні грунти. Комплекс антропогенових відкладів у різних частинах області відрізняється за складом і походженням. На південному заході (до лінії Кобеляки-Решетилівка-Миргород-Лохвиця) розвинуті льодовикові та водно-льодовикові відклади (валунні суглинки, супіски, піски з уламками кристалічних порід).

На г.Пивиха (біля смт Градизьк) спостерігаються прояви льодовикових дислокацій. На північний схід від цієї лінії поширені породи лесового комплексу, який складається з чергування еолових, делювіальних лесових суглинків та супісків, а також викопних грунтів всіх віків антропогену. Антропогенові породи лесового комплексу-найцінніші як грунтоутворююча порода і як сировина для будматеріалів.

На території Полтавської області і зараз тривають тектонічні процеси: коливання земної кори силою до 4 балів при землетрусах в Карпатах, повільне підняття (південна частина області піднімається швидше від північної на 2—3 мм на рік). Під дією неотектонічних рухів та в результаті створення водосховищ на Дніпрі та господарської діяльності відбувається перерозподіл стоку вод, що, змінює загальний гідрологічний режим області.

Рис. 6. Геологічна будова та корисні копалини Полтавської області [1].