Загальні відомості

РОЗДІЛ 7 БУРОВІ РОТОРИ

Буровий ротор, який скорочено називається ротором або обертачем, призначений для виконання таких операцій:

обертання бурильної колони, що рухається поступально, в процесі проходки свердловини роторним способом;

сприйняття реактивного крутного моменту і забезпечення поздовжньої подачі бурильної колони при використанні вибійних двигунів;

утримання бурильної або обсадної колони труб над гирлом свердловини при нарощуванні і спуско-підіймальних операціях;

повертання інструмента при ловильних роботах і інших ускладненнях, що зустрічаються в процесах буріння і кріплення свердловини.

Ротори належать до числа основних механізмів бурової установки і відрізняються діаметром прохідного отвору, потужністю і допустимим статичним навантаженням. За конструктивним виконанням ротори поділяються на нерухомі і рухомі зворотно-поступальні відносно гирла свердловини в вертикальному напрямку.

Привід ротора здійснюється за допомогою ланцюгових, карданних і зубчастих передач від бурової лебідки, коробки зміни передач або індивідуального двигуна. Залежно від виду приводу ротори мають ступінчату, безперервно-ступінчату і безперервну зміну швидкостей і моментів обертання. Для сприйняття реактивного крутного моменту вони оснащуються стопорними пристроями, встановленими на швидкохідному валі або столі ротора. Рухомі деталі змащуються розприскуванням і примусовим способом. Поставляються ротори в двох виконаннях — з пневматичним клиновим захватом ПКР для утримування труб і без ПКР.

Конструкція ротора повинна забезпечувати необхідні зручності для високопродуктивної праці і відповідати вимогам надійності і безпечного обслуговування. При цьому габарити ротора повинні бути обмежені площею, яка відводиться для його установки на помості бурової. Ротори, що використовуються в бурових установках різних класів і модифікацій, повинні бути максимально уніфіковані за технічними параметрами і конструкцією.