Опорний конспект

Тема: МЕРЕЖЕВЕ ПЛАНУВАННЯ

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ

Мережеве планування– одна з форм графічного відображення змісту робіт і тривалості виконання стратегічних планів і довгострокових комплексів проектних, планових, організаційних та інших видів діяльності підприємства. Поряд з лінійними графіками та табличними розрахунками мережеві методи планування знаходять широке застосування при розробці перспективних планів та моделей створення складних виробничих систем та інших об'єктів довгострокового використання.

На відміну від лінійних графіків мережеве планування служить основою економічних і математичних розрахунків, графічних і аналітичних обчислень, організаційних і управлінських рішень, оперативних і стратегічних планів, що забезпечують не тільки зображення, а й моделювання, аналіз і оптимізацію проектів виконання складних технічних об'єктів і конструкторських розробок.

Під мережевим плануванням прийнято розуміти графічне зображення певного комплексу виконуваних робіт, що відображає їх логічну послідовність, існуючий взаємозв'язок і плановану тривалість, забезпечує подальшу оптимізацію розробленого графіка на основі економіко-математичних методів і комп'ютерної техніки з метою його використання для поточного управління ходом робіт.

Мережева модель комплексу називається орієнтованим графом. Він представляє з'єднані між собою елементи для опису технологічної залежності окремих робіт і етапів майбутніх проектів. Мережеві графіки служать не тільки для планування різноманітних довгострокових робіт, але і їх координації між керівниками та виконавцями проектів, а також для визначення необхідних виробничих ресурсів та їх раціонального використання. Мережеве планування може успішно застосовуватися в різних сферах виробничої і підприємницької діяльності, таких, як: виконання маркетингових досліджень; проведення науково-дослідних робіт; проектування дослідно-конструкторських розробок; здійснення організаційно-технологічних проектів; освоєння дослідного і серійного виробництва продукції; будівництво і монтаж промислових об'єктів; ремонт і модернізація технологічного обладнання; розробка бізнес-планів виробництва нових товарів і т.п.

Застосування системи мережевого планування сприяє розробці оптимального варіанту стратегічного плану розвитку підприємства, який є основою оперативного управління комплексом робіт у ході його здійснення. Основним плановим документом у цій системі є мережевий графік, або просто мережа, що представляє інформаційно-динамічну модель, у якій відбиваються всі логічні взаємозв'язки та результати виконуваних робіт, необхідних для досягнення кінцевої мети стратегічного планування. У мережевому графіку з необхідним ступенем деталізації зображується, які роботи, в якій послідовності і за який час належить виконати, щоб забезпечити закінчення всіх видів діяльності не пізніше заданого або планованого періоду.

В основі мережевого моделювання лежить зображення планованого комплексу робіт у вигляді орієнтованого графа. Граф – це умовна схема, що складається із заданих точок (вершин), з'єднаних між собою певною системою ліній. Відрізки, що сполучають вершини, називаються ребрами (дугами) графа. Орієнтованим вважається такою граф, на якому стрілками вказані напрямки всіх його ребер, або дуг. Графи носять назву карт, лабіринтів, мереж і діаграм. Дослідження цих схем проводиться методами теорії, що отримала назву «теорії графів». Вона оперує такими поняттями, як шляхи, контури.

Шлях – це послідовність дуг, або робіт, коли кінець кожного попереднього відрізка збігається з початком наступного.

Контур означає такий кінцевий шлях, у якого початкова вершина або подія збігається з завершальним, кінцевим. Тобто мережевий графік – МГ – це орієнтований граф без контурів, дуги, або ребра якого мають одну або кілька числових характеристик. На графіку ребрами вважаються роботи, а вершинами – події.

Роботами називаються будь-які виробничі процеси чи інші дії, що призводять до досягнення певних результатів, подій. Роботою слід вважати і можливі очікування початку наступних процесів, пов'язане з перервами чи додатковими витратами часу. Робота-очікування вимагає зазвичай витрат робочого часу без використання ресурсів, наприклад, охолодження нагрітих заготовок. Крім дійсних робіт та робіт-очікувань, існують фіктивні роботи або залежності.

Ф іктивними роботами вважається логічний зв'язок або залежність між якимось кінцевими процесами або подіями, що не вимагає витрат часу. На графіку фіктивна робота зображується пунктирною лінією.

Подіями вважаються кінцеві результати попередніх робіт. Подія фіксує факт виконання роботи, конкретизує процес планування, виключає можливість різного тлумачення підсумків виконання різних процесів і робіт. Подія має свою тривалість в часі, представляє тільки момент завершення планової дії, наприклад, план складений, товар вироблений, продукція оплачена, гроші надійшли.

Події бувають: початковими або вихідними, кінцевими або завершальними, простими або складними, а також проміжними, попередніми або наступними. Існують три основні способи зображення подій та робіт на мережевих графіках: вершини-роботи, вершини-події та змішані мережі. У мережах типу вершини-роботи всі процеси або дії представлені у вигляді наступних один за іншим прямокутників, пов'язаних логічними залежностями. У мережах типу вершини-події всі роботи або дії представлені стрілками, а події – кружками. У мережевих графіках важливим показником служить шлях, що визначає послідовність робіт або подій, в якій кінцевий процес, або результат однієї стадії збігається з початковим показником наступної за нею іншої фази. Тобто шлях – люба послідовність робіт в мережі, в якій кінцева подія кожної роботи співпадає з початком події наступної за нею роботи.

У будь-якому графіку прийнято розрізняти декілька шляхів:

r повний шлях від вихідного до завершального події;

r шлях, що передує даної події від початкового;

r шлях, наступний за даними подією до завершального;

r шлях між декількома подіями;

r критичний шлях від вихідною до кінцевої події максимальної тривалості.

При побудові МГ необхідно керуватися наступними правилами:

o робота може з'єднувати лише дві події;

o на графіку не повинно бути тупікових подій, із яких не виходить і в які не входить жодна робота;

o шлях не може проходити двічі через одну й ту ж саму подію.

Основні параметри МГ – це ранні й пізні терміни здійснення подій та початку й закінчення робіт, часткові й повні резерви часу здійснення подій та виконання робіт, тривалість критичного шляху.

Ранній термін здійснення події характеризує найбільш ранній із можливих термін, необхідний для виконання всіх робіт, які передують даній події. Він визначається за найбільшим значенням раннього терміну закінчення передуючих робіт. Для подій, яким не передують ніякі роботи, ранні терміни їхнього здійснення дорівнюють нулю. Пізній термін здійснення події являє собою допустимий термін її настання за умови збереження загальної тривалості мережі й визначається за найменшим значенням пізнього початку робіт, які будуть виконані після здійснення події. Пізній термін здійснення кінцевої події дорівнює тривалості критичного шляху, або, інакше кажучи, ранньому терміну здійснення цієї події. Ранній початок будь-якої роботи рівний ранньому терміну здійснення передуючої їй події. Раннє закінчення роботи визначається сумою раннього терміну здійснення передуючої їй події та тривалістю даної роботи. Пізній початок роботи дорівнює різниці пізнього терміну початку наступної події та тривалості самої роботи. Пізнє закінчення роботи характеризує найбільш пізній термін її можливого виконання, тобто це час її закінчення за умови, що вона розпочата в пізній термін. Його визначають за значенням пізнього терміну здійснення наступної події, або за найменшою величиною пізнього початку наступних робіт. Співставляючи ранні та пізні терміни виконання робіт, виявляються ті з них, які "лежать" на критичному шляху, й резерви часу. Роботи, які "лежать" на критичному шляху, не мають резервів часу й для них ранні та пізні терміни їхнього початку та закінчення співпадають. Повний резерв часу виконання роботи – це час, на який можна перенести початок роботи, або збільшити її тривалість без зміни загального терміну. Його знаходять як різницю пізнього та раннього терміну початку роботи, або пізнього та раннього терміну її закінчення. Частковий резерв часу виконання роботи – це час, на який можна перенести її початок, або збільшити її тривалість без зміни раннього терміну початку наступних робіт. Його знаходять як різницю раннього терміну початку наступних робіт і раннього закінчення даної роботи.

Етапи розрахунку параметрів МГ

На першому етапі визначаємо ранні терміни закінчення робіт і за найбільшим їхнім значенням встановлюємо ранні терміни здійснення подій. При цьому розглядаються послідовно всі події – від початкової до кінцевої. На другому етапі визначаються пізні терміни здійснення подій за мінімальним значенням пізніх термінів початку робіт, які виходять із них. Розрахунок починаємо з кінцевої події. На третьому етапі визначаємо критичні події та критичні роботи, для яких ранні терміни їхнього здійснення дорівнюють пізнім. На четвертому етапі визначаємо повні та часткові резерви часу виконання робіт. Повний резерв часу: від цифри правого сектора наступної за нею події вираховується цифра, яка знаходиться в кінці стрілки (робота), що входить в дану подію. Частковий резерв знаходиться як різниця цифри, яка міститься в лівому секторі наступної за нею події, та цифри, яка знаходиться на кінці стрілки (роботи), що входить у дану подію.

Мережеве планування і управління

При створенні нових видів продукції і запуску їх у виробництво використовують МПУ – мережеве планування і управління. Мета МПУ – графічне зображення плану розробки заходів, що відображають логічну послідовність комплексу робіт, і оптимізація розробленого графіку за допомогою ЕОМ і математичних методів. Графічне зображення плану – мережевий графік (роботи зображені стрілками, а події – кружечками).

Знаходиться критичний шлях, що має найбільшу тривалість.Щоб скоротити строки виконання всього комплексу робіт, потрібно зменшити тривалість робіт, що лежать на критичному шляху. Перегляд мережевого графіку з метою скорочення критичного шляху, називається оптимізацією.

6 8 Критичний шлях:

1-2-4-5 = 6 + 8 + 2 = 16 днів.

2

3

5

 

Мережевий графік дозволяє керівникові робіт концентрувати увагу на тих з них, які лежать на критичному шляху і від виконання яких залежить загальний результат.

Мережеві моделі з великою кількістю подій будують за допомогою ЕОМ.

 

12Следующая ⇒

Date: 2015-09-20; view: 519; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...