Методи навчання

Вивчення дисципліни «Міжнародні економічні відносини» відбувається в процесі навчання, що охоплює лекційні та практичні заняття, самостійну та індивідуальну роботу студентів.

Під час лекцій студенти отримують нову інформацію, що має теоретичний, аналітичний, проблемний характер.

На практичних заняттях студенти обговорюють організаційні, методичні та проблемні питання з практичної діяльності. У процесі навчання використовують різні методи — від пояснювально-ілюстративних до проблемних. Індивідуальні завдання мають переважно дослідницький характер.

Під час вивчення курсу широко використовуються наочні засоби візуалізації (слайди, схеми, таблиці, рисунки, кросворди тощо), які використовують у поєднанні з активною діяльністю студентів. Ефективним є застосування роботи студентських груп і активних методів навчання, а саме: різноманітних рольових ігор, імітаційних ігор, обговорення конкретних ситуацій, випадків.

8. КОНТРОЛЬНІ ЗАХОДИ

Контроль у процесі вивчення курсу дисципліни здійснюють згід­но з вимогами модульно-рейтингової системи організації на­вчання відповідно до умов організації контролю в Академії. У процесі вивчення дисципліни планується проведення поточного контролю знань студентів у формі усного опитування, тестування, бесід, дискусій, практичних завдань, що поєднують інформаційний і діяльнісний підхід, дають змогу оцінити не лише знання, а й уміння застосовувати їх на практиці.

Поточний контроль здійснюється під час практичних та семінарських занять з метою перевірки рівня засвоєння студентом певної теми навчальної дисципліни. Форма поточного контролю під час навчальних занять і система оцінювання рівня знань визначаються кафедрою.

Результати поточного контролю успішності та якості підготовки студентів відображаються в журналі обліку навчальних занять і використовуються викладачом для:

- забезпечення планової постійної роботи студентів;

- своєчасного виявлення важких для засвоєння розділів навчальної дисципліни і відповідного корегування навчального процесу;

- виявлення студентів, які відстають, і надання їм необхідної допомоги;

- організації індивідуальної роботи творчого характеру з найбільш підготовленими студентами.

До поточного контролю належать: перевірка знань та навичок студентів на заняттях диференційованими оцінками, виконання поточних контрольних робіт, модульний контроль, заліки.

Перевірка знань та навичок студентів (слухачів) на заняттях здійснюється з метою повторення та закріплення пройденого матеріалу. Вона активізує діяльність студентів на заняттях, забезпечує систематичну роботу над вивченням програмного матеріалу, спонукає до систематичної самостійної роботи, виховує почуття особистої відповідальності за свої знання та навички, сприяє розвитку у студентів логічного мислення, прищепленню їм організаторських та методичних умінь і навичок.

Модульний контроль – контроль знань та вмінь студентів відповідно до обсягу логічно завершеної частини лекційних та практичних занять. Він може проводитись у письмовій формі або у формі виконання тестових завдань з використанням технічних засобів навчання. Робота може включати теоретичні питання для контролю знань матеріалу модуля, практичні завдання, ситуаційні вправи та тести. Зміст завдань й порядок проведення модульного контролю визначається лектором спільно з викладачем, що проводить практичні заняття.

Зарахування модуля проводиться за умови отримання позитивної оцінки при захисті індивідуального завдання чи складанні контрольної роботи у тестовій або іншій формі.

При відсутності під час написання модуля або отриманні незадовільної оцінки, студент повинен здати (перездати) модуль під час проведення підсумкових контрольних заходів. Поточне оцінювання засвоєння дисципліни проводиться визначенням середньої оцінки зарахованих модулів як середньозваженої величини.

Підсумковий контроль здійснюється з метою оцінки результатів навчання з навчальної дисципліни на певному освітньо-кваліфікаційному рівні або на окремих його етапах. Форми підсумкового контролю встановлюються навчальним планом.

Семестровий контроль проводиться у формі екзамену. Екзаменаційна оцінка визначається за 100-бальною шкалою за результатами виконання екзаменаційних завдань.

Підсумкова оцінка визначається за 100-бальною шкалою як середньоарифметична поточної та екзаменаційної оцінок і округлюється до цілого числа. Підсумкова оцінка, виражена за 100-бальною шкалою, переводиться в оцінку за розширеною шкалою підсумкового контролю, рекомендованою МОН України, та шкалою ЄКТС.