ОЦІНКА ВОЛОГІСНОГО РЕЖИМУ ОГОРОДЖУвальних КОНСТРУКЦІЙ

6.1 Для зовнішніх огороджувальних конструкцій будинків, що опалюються, обов'язкове виконання умови:

Δ w £Δ w _д, (16)

де Δ w збільшення вологості матеріалу у товщі шару конструкції, в якому може відбуватися конденсація вологи, за холодний період року, % за масою;

Δ w _д - допустиме за теплоізоляційними характеристиками збільшення вологості матеріалу, в шарі якого може відбуватися конденсація вологи, % за масою, що встановлюється згідно з табл.8 залежно від виду матеріалу.

Таблиця 8 –Допустиме за теплоізоляційними характеристиками збільшення вологості матеріалу, Δ w _д, в конструкції в холодний період року

6.2 Зона конденсації визначається за характером розподілу парціального тиску водяної пари, e(х), і насиченої водяної пари E(x) у товщі шарів огороджувальної конструкції. Парціальний тиск водяної пари в товщі шару матеріалу в перерізі x, Па, визначається за формулою:

(17)

де e _в– парціальний тиск водяної пари внутрішнього повітря, Па, що визначається за розрахунковим значенням відносної вологості, φ_в0, залежно від призначення будинку згідно з додатком Г, і значенням парціального тиску насиченої водяної пари, Е _в, що залежить від температури, за формулою:

, (18)

e_з - парціальний тиск водяної пари зовнішнього повітря, що визначається за СНиП 2.01.01 для періоду найбільш холодного місяця року, Па;

R_e.Σ – опір паропроникненню огороджувальної конструкції, м² год Па/мг;

R_e.х – опір паропроникненню огороджувальної конструкції на відстані x від внутрішньої поверхні, м² год Па/мг.

Парціальний тиск насиченої водяної пари, E(x), Па, визначається згідно довідкових даних залежності E(t) по розподілу температури в товщі конструкції t(x), що розраховується за формулою

(19)

де t _зе – розрахункова температура зовнішнього повітря для процесу накопичення вологи в конструкції, що визначається за СНиП 2.01.01 для періоду найбільш холодного місяця року, ⁰С,

R_x – термічний опір частини огороджувальної конструкції від внутрішньої поверхні до перерізу x, м²·К/Вт, що розраховується за формулою (И.1)

6.3 Опір паропроникненню огороджувальної конструкції та окремих її шарів розраховується за формулами:

, (20)

. (21)

де n – загальна кількість шарів в конструкції;

m – кількість повних шарів від внутрішньої поверхні до перерізу x;

δ _і – товщина і-го шару, м;

μ _i – паропроникність матеріалу i-го шару, мг/(м год Па), що визначається за табл.Л1 додатку Л;

μ _{m +1} – паропроникність матеріалу шару, мг/(м год Па), де розташований переріз х.

6.4 У разі для будь-якого х Î[0,d] умова за формулою (16) вважається виконаною.

6.5 У разі у будь-якому з перетинів огороджувальної конструкції проводиться розрахунок приросту вологи у шарі матеріалу Δ w, у якому відбувається конденсація вологи (у разі розташування зони конденсації на межі шарів – приріст розраховується для шару прилеглого до зони конденсації з боку внутрішньої поверхні) за формулою:

. (22)

де P – кількість вологи, що конденсується у товщі огороджувальної конструкції за період накопичення вологи в конструкції, кг/м², що розраховується за формулою:

. (22)

де e _к – парціальний тиск водяної пари, Па, у зоні конденсації, що визначається за формулою (17);

R_{e к}– опір паропроникненню частини огороджувальної конструкції від внутрішньої поверхні до зони початку конденсації, м² год Па/мг, що визначається за формулою (20);

– те саме, що у формулі (19);

Z – період накопичення вологи в конструкції, год, що встановлюється рівним періоду із середньодобовими температурами зовнішнього повітря менше ніж 8 ⁰С за СНиП 2.01.01;

δ_к – товщина шару матеріалу, м, у якому відбувається накопичення вологи, що конденсується (від зони конденсації до внутрішньої поверхні шару);

ρ_к – густина шару матеріалу, в якому відбувається конденсація вологи, кг/м³, що визначається згідно з таблицею Л.1 додатку Л.