НАСЛІДКИ ВЕЛИКИХ ГЕОГРАФІЧНИХ ВІДКРИТТІВ

Великі географічні відкриття започаткували добу масових пере-селень людей з Європи до інших частин світу, передусім до Амери-ки. Для корінного населення це спричинило тяжкі наслідки. Індіан-ці, які стояли на нижчому рівні культури й значно поступалися євро-пейцям, не могли витримати суперництва з ними. Вони вели трива-лу і завзяту боротьбу, але врешті мусили поступитися білим і стати їх невільниками. Врятувалися тільки ті, що мешкали в диких недос-тупних горах. Посилення конкістадорського руху принесло трагедію усьому індіанському світові.

Відкриття зумовили суттєве розширення торговельної справи. Через встановлення європейцями зв’язків з іншими материками ви-никла світова торгівля. З Європи почали більше вивозити зброї, тка-нин, посуду. З Америки до Європи ввозили какао і тютюн. Звідти до європейців потрапили кукурудза і картопля. З Азії завозили чай і каву.

Незабаром виникли нові світові торговельні шляхи, пов’язані з Атлантичним узбережжям. Головним центром світової торгівлі пос-тупово став нідерландський Антверпен, а важливими європейськи-ми портами: Лісабон (Португалія); Лондон (Англія); Марсель (Фран-ція).

Великі географічні відкриття сприяли збагаченню європейських країн, насамперед Іспанії та Португалії. На відкритих ними землях з часом було виявлено цінні поклади, передусім золота й срібла. По-ширення їх у Європі призвело до так званої революції цін, коли ціни на коштовні метали різко впали, а на різні товари і продукти харчу-вання зросли. Такий стан речей продовжувався до 30-х рр. XVII ст.

Старий світ значно змінив свої уявлення про Землю. Тепер усі зрозуміли, що вона має форму кулі. Реальністю для тодішнього євро-пейця були нововідкриті землі й материки. Врешті-решт з’являлися стимули для подальшого нагромадження знань, передусім з геогра-фії і картографії.

Великі географічні відкриття спонукали до розвитку виробницт-ва, здебільшого до виникнення мануфактур (тобто таких великих підприємств, де в основному застосовували ручну працю найманих робітників). Мануфактури (з латинської — «зроблене руками») в по-рівнянні з цехами були підприємствами нового типу. Там існував поділ праці між робітниками різних спеціальностей.

Усе це сприяло зародженню нових суспільних класів — буржуа-зії і найманих робітників. До буржуазії належали власники мануфак-тур, купці, усі багатії, які примножували власні капітали. Наймани-ми робітниками були люди, котрі наймалися до власників великих підприємств і за свою роботу одержували заробітну плату.

Великі географічні відкриття на зламі XV—XVI століть мали епохальне значення для подальшого розвитку Європи і створили пе-редумови для майбутньої колоніальної системи. Спочатку найкращі колонії дісталися Іспанії (майже вся Америка) і Португалії (Індія). Набагато пізніше до них приєдналися: Англія (з середини XVI ст.), Франція й Нідерланди (на початку XVII ст.).