Аналітичний спосіб

- Про що запитується в задачі? Чи можна про це дізнатися одразу? Чому? (Невідомо, скільки всього було ліжок у великих наметах). Про це можемо дізнатися? (Ні). Чому? (Ми не знаємо, скільки всього ліжок стояло у малих наметах). Чи можна дізнатися, скільки було ліжок у

-3-

малих наметах? (Можна, оскільки відома кількість малих наметів і кількість ліжок у кожному з них). Складемо план розв'язування.

При самостійному розв'язуванні задач учні самі вибирають той спосіб аналізу, який для них найзручніший. Якщо при розв'язуванні синтетичним способом важко одразу вибрати необхідну пару чисел, то треба розпочати із запитання і вести аналіз доти, доки дальший хід розв'язування не буде зрозумілим (аналітико-синтетичний прийом).

Учнів слід поступово привчати до короткого запису задачі.

Задачі розв'язують усно або письмово: усно - це без запису арифметичних дій у зошит, письмово -із записом дій у зошитах. У початкових класах більше половини всіх задач доцільно розв'язувати усно.

Письмове розв'язання задачі і пояснення розв'язання можуть мати такі поєднання: 1) учні записують розв'язання (окремі арифметичні дії чи числовий вираз), а пояснення ходу розв'язання подають усно;

2) учні записують окремі дії і коротко коментують кожну з них, записуючи, що знайшли цією дією;

3) учні послідовно складають вираз, за допомогою якого розв'язується задача, коротко письмово пояснюючи кожну його частину; 4) учні записують розв'язання з письмовим планом: перше запитання і одразу дія, друге запитання і дія і т. д.

Основними прийомами перевірки є: 1) звіряння відповіді; 2) встановлення відповідності результату й умови; 3) розв'язування задачі різними способами;

4) складання і розв'язування оберненої задачі; 5) прикидка відповіді.