Спостереження в бою та цілевказівки

123. Спостереження в бою ведеться з метою своєчасного виявлення розташування та дій противника. Крім того, у бою необхідно спостерігати за сигналами командира, за діями сусідів та за результатами власного вогню. Якщо немає особливих вказівок старшого командира, особовий склад гранатометного відділення веде спостереження у вказаному йому секторі стрільби на глибину до 2000 м.

Спостереження ведеться неозброєним оком. Особливу увагу при спостереженні необхідно звертати на скриті підступи зі сторони противника. Місцевість оглядати праворуч та ліворуч від ближчих предметів та далі.

Огляд проводити ретельно, тому що виявленню противника сприяють незначні демаскуючі ознаки. Такими ознаками можуть бути: блиск, шум, рух гілочок та кущів, поява нових предметів, змін у положенні та формі місцевих предметів тощо. Для більш ретельного вивчення окремих предметів або ділянок місцевості використовують бінокль та приціл гранатомета, вживаючи заходів щодо того, щоб виблиском скла бінокля (прицілу) не виявити свого розташування (вогневої позиції).

Мал. 50. Порядок спостереження за місцевістю

Уночі місце розташування та дії противника можуть бути встановлені за звуком та джерелом світла. Тому вночі необхідно уважно прислуховуватися до будь-якого звуку. Якщо в необхідному направлення місцевість освітлена освітлювальною ракетою (патроном) або іншим джерелом, швидко оглянути освітлену ділянку.

124. Ціль може бути вказана одним з наступних способів: наведенням гранатомета у ціль; від орієнтира (місцевого предмету); трасуючими кулями.

Для цілевказівки від орієнтира (місцевого предмета), коли той, хто дає, та приймаючий цілевказівку знаходяться на невеликій відстані один від одного (не більш 100 м), необхідно виміряти горизонтальний кут між ціллю та ближчим до неї орієнтиром (місцевим предметом) і ціллю в метрах, якщо вони знаходиться недалеко від орієнтира, чи визначити відстань до цілі від вогневої позиції та вказати ціль.

Цілевказівка повинна бути короткою, ясною і точною, наприклад:

«Орієнтир другий, праворуч двадцять, ближче 100, за каменем кулемет», «Прямо – окреме дерево, ліворуч сорок, безвідкотна гармата, 900» (900 – відстань до цілі у метрах).

Для пошуку цілі необхідно навести гранатомет (бінокль) на вказаний орієнтир (місцевий предмет) та, вимірявши кут, що скомандували, знайти ціль враховуючи віддалення її від орієнтира (місцевого предмета) або від вогневої позиції та характерні ознаки.

При цілевказівці трасуючими кулями необхідно в направлення цілі провести одну – дві короткі черги.