Призначення та будова пострілу

22. Для стрільби з гранатомета застосовується 30-мм постріл ВОГ-17 з уламковою гранатою ОГ-17.

Мал. 33. Постріл ВОГ-17 (ВОГ-17М):

1 – корпус; 2 – ведучий пасок; 3 – пружина (уламкова сорочка); 4 – розривний заряд; 5 – гільза; 6 – капсуль-запальник; 7 – нітрогліцеринів порох;
8 – висаджувач ВМГ (ВМГ-М); 9 – уламкова граната; 10 – пороховий заряд

Постріл ВОГ-17 (мал. 33) складається з уламкової гранати ОГ-17, порохового заряду та головного висаджувача миттєвої дії ВМГ-М (ВМГ).

Уламкова граната призначається для ураження живої сили уламками. Вона складається з корпуса, ведучого пояска, пружини (уламкової сорочки) і розривного заряду.

Пороховий заряд призначається для надання гранаті початкової швидкості. Він складається з гільзи, капсуля-запальника та пороху на основі нітрогліцерину.

Головний висаджувач ВМГ-М (мал. 34) служить для забезпечення розриву гранати при зустрічі її з перешкодою. Висаджувач ВМГ-М – головний, ударно-миттєвої та інерційної дії, напівзапобіжного типу, з піротехнічним далеким взведенням і самоліквідацією. Висаджувач безпечний у службовому поводженні, при транспортуванні, стрілянині та на польоті до взведення, при падінні з висоти до 3 м на будь-яку поверхню у будь-якім положенні. Висаджувач ВМГ-М складається з ударного механізму, запального механізму, запобіжно-відцентрового механізму, механізму дальнього взведення та механізму самоліквідації.

Механізми висаджувача розміщені в корпусі на прокладці та підгорнуті через ковпачок гайкою з прокладкою. У хвостовій частині корпуса розташований капсуль-детонатор, закріплений гайкою.

Ударний механізм призначений для передачі зусилля реакції перешкоди та забезпечення спрацьовування вогневого ланцюга висаджувача. Він складається з кришки з гвинтом, підтягнуті пружиною до ковпачка, двох пластин, що упираються в жало, підтягнуте пружиною з ковпачком. Механізм зібраний у вкладиші, закритий ковпачком і вкладений у гайку.

Запалювальний механізм, забезпечує запуск механізму дальнього взведення. Механізм складається з капсуля-запальника, пружини, жала, закріпленого у втулці.

Мал. 34. Робота частин і механізмів висаджувача ВМГ-М

а), в), ж) – положення частин та механізмів висаджувача перед пострілом;
г) – положення частин та механізмів під час пострілу; б), з) – положення частин та механізмів висаджувача на траєкторії; д) – положення частин та механізмів при інерційній дії; е) – положення частин та механізмів при зустрічі з перешкодою; 1 – ударний механізм; 2 – Механізм дальнього взведення;
3 – корпус висаджувача; 4 – капсуль детонатор; 5 – гайка; 6 – кришка; 7 – жало з пружиною та ковпачком; 8 – високочутливий капсуль-детонатор; 9 – стопор, який утримує заслінку; 10 – запалювальний механізм; 11 – капсуль-запальник; 12 – пороховий склад сповільнювача; 13 – заслінка; 14 – пружина заслінки;
15 – пластина ударного механізму; 16 – вкладиш; 17 – запобіжно-відцентровий механізм; 18 – штифт; 19 – механізм самоліквідації; 20 – втулка.

Запобіжний механізм дальнього взведення забезпечує безпеку висаджувача в при повсякденному користуванні. Він складається з втулки з запресованим пороховим складом, стопору, який утримує заслінку з пружиною від просування в бойове положення. У заслінці розміщений високочутливий капсуль-детонатор.

Запобіжно-відцентровий механізм утримує заслінку від переміщення в бойове положення до пострілу. Механізм складається зі штифта, пружини та ковпачка, розміщених у втулці.

Механізм самоліквідації, призначений для ліквідації гранати у випадку її відмови при зустрічі з перешкодою. Механізм складається з запресованого у втулці по кільцевій доріжці пороховим складом сповільнювача і капсуля-детонатора, закріпленого у втулці.

23. Постріли в остаточно спорядженому вигляді знаходяться у паперових гільзах, які укладають в герметичні металеві коробки по 48 штук. По дві таких коробки з пострілами укладають в дерев’яні ящики. У кожен ящик вкладається ніж для розкриття металевих коробок та інструкція з користування ножем.

На стінки і кришку ящика, на кришку металевої коробки та гранату наноситься чорною фарбою маркування.

Гранати в бойовому спорядженні пофарбовані в чорний колір.

Крім бойових пострілів, існують і боєприпаси допоміжного призначення: учбові та практичні.

Для навчання діям зі зброєю використовуються учбові, розрізні та легко розбірні постріли, які мають інертне спорядження. В учбових пострілах граната з гільзою додатково скріплені осьовим гвинтом для попередження демонтажу патрона в результаті багаторазових маніпуляцій у службовому використанні. У вічко гранати вгвинчена балістична втулка, що повторює форму і розміри висаджувача. Розрізні та легко розбірні постріли за своєю будовою не відрізняються від бойових, але мають інертне спорядження висаджувача та розривного заряду.

Для проведення навчальних стрільб використовуються практичні постріли, що мають позначення ВУС-17. Від бойових вони відрізняються тільки тим, що замість заряду вибухової речовини гранати споряджені піротехнічним складом жовто-червоного диму, що позначає місце падіння гранати. Граната не має уламкової сорочки, а стінки корпуса гранати потовщені.

Для відмінності практичних гранат від бойових, крім напису ВУС-17 (замість ВОГ-17) і відсутності індексу ВР, на корпуси ВУС-17 ще наноситься червона кільцева смуга. Гранати пострілів ВУС-17 бувають двох видів – із двома симетричними отворами на корпусі, і без отворів. Отвори полегшують вихід диму і, крім того, можуть служити додатковою відмітною ознакою практичного пострілу.