Донецька область: екологічні проблеми

Донецька область є регіоном із критичним станом навколишнього середовища.

Займаючи менше ніж; 4,5% території України, Донецька область виробляє приблизно п'яту частину її промислової продукції. Техногенний стан у регіоні такий, що на кожний квадратний кілометр тут щорічно випадає близько 70 т шкідливих викидів. Це у багато разів перевищує середні показники по країні.

Донецька область — одна з найменш забезпечених водними ресурсами. На кожного жителя тут припадає у п'ять разів менше води, ніж: у середньому по Україні. При цьому головними споживачами води є промислові підприємства, а не люди.

Загальне скидання стічних вод, у тому числі вкрай мінералізованих шахтних, коливалося в області за останні роки від 1969 до 1.751 млн м³/рік і становило третину всіх забруднених стоків України. І це менше ніж: на 4,5% її території!

Характеризуючи стан атмосферного повітря у цілому по Донецькій області, необхідно відзначити деяке його поліпшення і стабілізацію рівнів забруднення. Адже багато промислових підприємств не працюють. Проте ситуація у ряді міст залишається напруженою. В атмосферу викидається понад 40% усіх шкідливих речовин, середня щільність яких у 7 разів перевищує середньоукраїнський рівень, а в містах Маріуполі, Макіївці, Єнакієве, Горлівці — у 200 разів. Високі рівні забруднення атмосфери зафіксовано також у Красноармійську та Костянтинівці.

Аналіз якості атмосферного повітря виявив високі рівні забруднення (з перевищенням ГДК):

- завислими частинками — в Маріуполі, Констянтинівці, Макіївці, в Амросіївському районі;

- сірководнем — у Горлівці та Маріуполі;

- фенолами — у Маріуполі, Макіївці та Краматорську;

- оксидами нітрогену — у Краматорську, Макіївці, Єнакієвому.

Найвищий рівень забруднення атмосферного повітря свинцем помічено у Донецьку та Констянтинівці. Причина цього в обласному центрі — наслідок викидів автотранспорту, а в Констянтинівці — недостатня ефективність природоохоронних заходів за високої концентрації підприємств кольорової металургії. Таким чином, у промислових містах області рівень забруднення атмосфери класифікується як небезпечний і надзвичайно небезпечний.

Значне забруднення повітря в Донецьку частково компенсується численними зеленими насадженнями та квітниками. Тут є більше ЗО парків та садів і близько 60 скверів. Зеленими насадженнями зайнято більше половини загальної площі міста.

Скидання неочищених і недостатньо очищених стічних вод становлять по області понад 25% загального скидання забруднених стічних вод в Україні. Щодо більшості малих річок, то вони взагалі перетворилися у стічні канави промислових підприємств, їхні береги засмічено, захаращено виробничими відходами.

В області на державному балансі нараховується понад 700 родовищ сировини 36 видів. Найбільш розповсюджені з них — кам'яне вугілля, флюсові вапняки та доломіти, вогнетривкі глини, будівельний камінь і пісок. Інтенсивна розробка корисних копалин, їхня переробка негативно впливають на навколишнє природне середовище. Робота вугільних підприємств, зокрема, спричинює розвиток деформації ґрунтів, ерозію та підтоплення земель.

Так, в області знаходиться близько половини усіх відходів вуглевидобутку та вуглезбагачення, понад 40% металургійних шлаків, понад 30% золошлакових відходів теплоелектростанцій. У регіоні зібралося понад 2,7 млрд. м³ отруйних відходів, і кількість їх щороку збільшується на 160 млн. т. Смітниками і нагромаджувачами відходів, кар'єрами і породними відвалами, відпрацьованими проммайданчиками, що вимагають рекультивації земель, зайнято вже близько 2% території За відсутності полігонів для їхнього збереження та заводів для переробки все це знаходиться на території підприємств, створюючи виняткову небезпеку. І поодинокими є приклади, коли відходи відправляють на переробку.

Як безпосередній наслідок негативних екологічних процесів можна розглядати високу смертність та малу народжуваність в області, населення якої за останні роки зменшилося майже на 400 тисяч чоловік (загальна смертність населення за останнє десятиліття виросла з 12,7 до 17 на тисячу жителів). За цей час утричі зросла смертність від гіпертонічної хвороби, на 77,8% — від ішемічної хвороби серця, на 54,8 — від хворіб органів травлення.У 2,7 разів зросла патологія крові та кровотворних органів.