Розрахунок розмірних ланцюгів теоретико-імовірносним методом

Під час вирішення прямої задачі є заданими номінальні розміри всіх складових ланок, а також граничні розміри вихідної ланки. Потрібно визначити граничні відхилення складових ланок, враховуючи ймовірносний закон.

Задачу найчастіше вирішують також способом рівної точності, припускаючи, що всі складові розміри будуть виконуватися по одному квалітету. Спосіб виключає необгрунтоване завищення точності виконання деяких розмірів і технологічні труднощі, які випливають з цього. У виразах допуску складових ланок через одиницю допуску: (це було вже зроблено вище) приймаємо, що a ₁ =а ₂ =... = а. Тоді формула (9.9) прийме вид (за відсутності стандартних, покупних деталей з фіксованою величиною допуска):

i (9.10)

Значення одиниць допуску для різних інтервалів беруться з табл. 9.2. Звичайно отримане значення а знаходиться між двома стандартними значеннями, що визначають квалітети (див. табл. 9.3). У цих випадках доцільно допуск частини складових ланок призначати по точнішому квалітету, а допуск інших - по грубішому. Допуск однієї ланки, так званої ув'язочної, приймають не стандартним, так, щоб рівняння (9.9) виконувалося.

З формули (9.9) допуск ув'язочної ланки

(9.11)

Граничні відхилення ув'язочної ланки шукають на підставі теореми про математичні очікування. Відомо, що математичне очікування суми випадкових величин дорівнює сумі математичних очікувань цих величин. Вважаючи, що діапазон розсіювання розміру дорівнює його допуску, а математичне очікування розміру збігається із серединою поля допуску, можна записати-

(9.12)

Для полегшення розрахунку вводять поняття про середнє відхилення розміру

. (9.13)

Тоді

(9.14)

Після підстановки в (9.12) і перетворення остаточно одержуємо

. (9.15)

Тут коефіцієнт ξ'=+1 для ланок, напрямок яких протилежний напрямку ув'язочної ланки; ξ'=-1 для ланок, напрямок яких збігається з напрямком ув'язочної ланки.

Граничні відхилення ув'язочної ланки знаходять по формулах

; (9.16)

. (9.17)

Допуски на розміри складових ланок звичайно призначають "у тіло", як і при розрахунку методом повної взаємозамінності.

Розрахунок прямої задачі методом неповної взаємозамінності рекомендується виконувати в наступній послідовності:

1) визначити номінальний розмір вихідної ланки;

2) визначити середнє число одиниць допуску;

3) призначити ув'язочну ланку;

4) вибрати квалітети і призначити допуски на усі ланки, крім ув'язочної;

5) визначити допуск ув'язочної ланки;

6) визначити середнє і граничні відхилення ув'язочної ланки. Результати розрахунку зводяться в табл. 9.7.

Таблиця 9.7 - Таблиця для розрахунку теоретико-імовірносним методом

Щоб отримати уяву про доцільність використання цього методу в якості прикладу залишимо ті ж самі вихідні дані, що і в першому випадку.

Вирішимо пряму задачу для складальної одиниці, представленої на рис. 9.1, а. Умови задачі залишимо такими ж, як і при розрахунку методом повної взаємозамінності.

Дано: A ₁ =10 мм, А ₂ =20 мм, А ₃ =81 мм, А ₄ =10 мм, А ₅ =80 мм.

A _{0 max} = 1,400 мм, A _{0 min} = 0,900 мм, р = 0,55%.

Знайти граничні відхилення складових ланок.

1) Знаходимо номінальний розмір замикаючої ланки. Зі схеми розмірного ланцюга (див. рис. 9.1, б) маємо

А ₀= (А ₂ + А ₃)-(А ₁+ А ₄ + А ₅)= (20 + 81)-(10 +10 + 80)=1 мм.

Тоді i мкм.

2) Визначаємо по формулі (9.10) середнє число одиниць допуску. По заданому відсотку ризику з табл. 9.6 за допомогою інтерполяції знаходимо, що t= 2,78. (Стандартні, покупні деталі - відсутні в складальній одиниці).

Тоді

.

Знайдене значення (див. табл. 9.3) розташовується між 11 (а= 100) і 12 (а= 160) квалітетами. Але набагато ближче до 12 квалітету.

3)За ув'язочний розмір приймаємо А ₂.

4)Розмір А ₅ виконуємо по 11 квалітету, а всі інші складові ланки - по 12. Допуски розмірів призначаємо "у тіло".

5)Визначаємо по формулі (9.11) допуск ув'язочної ланки

По табл. 9.4 встановлюємо, що отримана величина допуску знаходиться між 12 і 13 квалітетами. З технологічної точки зору це є досить сприйнятним.

6) Визначаємо по формулі (9.15) середнє відхилення ув'язочної ланки. Враховуємо, що для нашого випадку ξ^' = -1 для ланки А ₃, для всіх інших ланок ξ^’ = +1.

.

Тоді

мм,

мм.

Отже, ув'язочна ланка .

Приведений приклад показує, що розрахунок методом неповної взаємозамінності дозволяє значно розширити допуски складових ланок у порівнянні з методом повної взаємозамінності (в середньому на 2 квалітети). Замість 10 квалітету можна виконувати розміри деталей за 12 квалітетом. Це робить виробництво більш дешевим. При цьому процент можливого браку буде дорівнювати 0,55%. Таким чином буде проводитися розкладання й нове складання приблизно 1 складальної одиниці з 200, що майже не вплине на збільшення робочого часу.

Результати розрахунку зведені в табл. 9.8.

Таблиця 9.8 - Розрахунок розмірного ланцюга теоретико-імовірносним методом