САМОСТІЙНИМ ДИТЯЧИМ ЧИТАННЯМ

Основний метод Сучасна методика визнає основ-
формування ним методом уроків позакласного

учнів-читачів читання метод читання-розгляду.

Він спрямований на те, щоб мо­лодший школяр відповідно до свого віку поєднував оби­дві сторони сприймання книги: читання і розглядання. По-перше, цей метод здатний викликати інтерес дитини до книги: привабливий малюнок, цікаве художнє оформ­лення тощо. По-друге, читання-розгляд дозволяє осмис­лено зробити вибір книжки для читання, якщо необхідно дібрати її за певною темою чи жанром. По-третє, розгляд книги допомагає дитині уточнити своє сприймання про­читуваного в процесі читання і перевірити розуміння про­читаного.

З цього методу починається прилучення дітей шести­річного віку до книги, на ньому грунтується вся подаль­ша робота з книгою. Навчити дітей користуватися цим методом — одне із завдань учителя. Його реалізація здій­снюється у куточку читача, який повинен функціонувати у кожному класі. Він формується учнями під керівницт­вом учителя. Виставка книг змінюється протягом року. Доступ до книг вільний, як і вільний обмін наявною літе­ратурою між її володарями.

На цьому етапі навчання само- на під^Лвчому стійкому читанню окремі уроки етапі навчання позакласного читання не відво­дяться. На одному з уроків на­вчання грамоти (щотижня) відводиться 15—20 хв для проведення заходів, що стосуються позакласного читання. Цей час учитель розподіляє приблизно так':

¹ Схему проведення такого типу занять подано в кн.: Методика русского язика. 3-є изд.— М.: Просвещение, 1982.—С. 174, а також у кн. Джежелей О. В., Светловская Н. Н. Учимся любить книгуг- М.: Просвещение, 1982.— С. 5—6.

І) коротка бесіда (2—3 хв). Учитель підводить дітей до слухання твору; 2) виразне читання твору (3—7 хв). Учитель читає і перечитує твір; 3) відтворення прослуха­ного, обговорення прочитаного (4—6 хв); 4) розгляд ди­тячої книги, в якій надруковано твір, відшукування його (З—4 хв); 5) рекомендація щодо читання книг вдома

(^1х_г^в>-..

спеціалісти не радять змінювати ні послідовність ве­дення занять, ні запропонований для роботи час.

На цьому етапі для позакласного читання відводяться окремі уроки. Структура уроку залишається приблизно такою, як і на підго­товчому етапі. Спочатку — корот­ка бесіда вчителя, за нею — читання вчителем твору з ме­тою збудження інтересу до самостійного читання. За цією частиною уроку іде колективний розгляд книжки і роз­мова з приводу прочитаного, потім триває кількахвилин­ний самостійний розгляд нової книги. Після цього дітям пропонується самостійне мовчазне читання твору. Завер­шується урок бесідою за змістом прочитаного твору.

Названа послідовність ходу уроку може бути змінена. До вказаних пунктів уроку може бути внесена додатково робота над загадками, задачами.

У чому особливості підготовки і проведення уроків на цьому етапі навчання? Перша — вводиться самостійне мовчазне читання. Діти читають не повністю не знайомий їм твір, а той, який щойно вголос прочитав учитель. Дру­га — діти працюють на уроці не з одним твором, а з кіль­кома, принаймні — з двома. Третя особливість полягає в тому, що книги для читання на кожен урок позаклас­ного читання відбирає учитель, при потребі пов'язуючи їх з тематикою творів класного читання.

На основному етапі навчання за­стосовуються два типи уроків.

Перший— основний. Він скла­дається з чотирьох структурних елементів: 1) робота з виставкою книг, прочитаних до уроку; 2) бесіда про ге­роїв прочитаних книг і їх авторів; 3) доповнення, розши­рення, уточнення читацького досвіду дітей учителем; 4) завдання додому.

Другий тип — це урок-звіт. Це форма ігрового літе­ратурного звіту, тему і матеріал для якого обирають ді­ти за бажанням, а звіт про прочитане готують колектив-

по (жовтенятськими зірочками). Протягом чверті про­водяться 1—2 уроки-звіти. Вони будуються за такою схе­мою: 1) групові виступи (зірочками) за наперед вироб­леним вчителем планом; 2) виступ учителя, який знайо­мить дітей з новими можливостями використання книг три організації свого дозвілля; 3) колективна літератур­на гра (або конкурс) на основі обраної теми з метою ви­явлення переможця (за кількістю прочитаних творів, умінням орієнтуватися в світі книг, умінням переказати ірочитане).

Найбільш ефективними і результативними формами роботи на уроках позакласного читання визнаються фрон­тальна бесіда, індивідуальні відповіді, групові виступи.

Специфіка бесіди в 3 і 4 класах полягає у тому, що вона завжди фронтальна. Не можна підміняти фронталь­ну роботу з класом індивідуальними відповідями, а тим більше вільним переказом прочитаного. При цьому вчи­тель натрапляє на певні складності, бо йдеться не про урок класного читання, на якому всі учні працюють над одним твором. На урок позакласного читання учні при­ходять, прочитавши самостійно різні книги на одну і ту саму тему. Вибір книги учнем може бути вдалим і не­вдалим. До того ж домашнє читання могло бути осмисле­ним і формальним. Як же за цих умов учителеві забез­печити максимум активної участі кожного учня? Для цього необхідно знати матеріал з теми уроку, а також уміти ставити для обговорення такі питання, які спону­кали б усіх дітей шукати відповідь у тих творах, що їх читав кожен учень. Потрібно вести розмову так, щоб ко­жен присутній хотів би поділитися прочитаним, заціка­вити своїх товаришів змістом прочитаної книги.

Запитання і завдання

1. У чому особливості уроків позакласного читання на основ­
ному етапі навчання?

2. Складіть конспект уроку позакласного читання на тему «Рід­
на мати моя» (3 клас).

3. Прочитайте першу частину книги О. В. Джежелій і Н. М. Свет-
ловської «Учимся любить книгу» (М.: Просвещение, 1982) і підго­
туйте повідомлення на тему «Робота над дитячою книгою з учня-
ми-шестилітками» за таким планом: 1) Основні програмні вимоги
до роботи з дитячою книгою. 2) Структура занять на ознайомлення
з книгою. 3) Зміст і методика занять.

4. Відвідуючи уроки класного читання в школі, зверніть увагу
на те:

а) який текст (за жанром) читали учні, хто його автор?

б) які форми перевірки домашнього завдання застосовували на
уроці і що саме перевірялось?

в) як учитель готував дітей до сприймання нового матеріалу?

г) як було організоване пояснення нових для учнів слів і на яко­
му етапі уроку це здійснювалось?

д) які види роботи для усвідомлення тексту використовував
учитель?

є) які види читання застосовувалися на уроці? є) як учитель працював над розкриттям жанрових особливостей тексту?

ж) як удосконалювалися навички правильного, швидкого і ви­
разного читання?

з) які прийоми розвитку мовлення школярів застосовувалися на
уроці? '

и) яка узагальнююча робота була проведена? і) чи здійснювався зв'язок із позакласним читанням? Коли і як? 5. Ознайомтеся із статтею: Ткачук Г. Я. Основні вимоги до по-закласного читання // Початкова школа.— 1986,—№ 8.