Розділ 1. Соціально-психологічне визначення науки та методів наукового дослідження

Методика та організація наукових дослідженьіз психології

Вступ

Розділ 1. Соціально-психологічне визначення науки та методів наукового дослідження

1.1. Загальне визначення науки

1.2. Загально-методологічні основи наукових досліджень

1.3. Методи і методологія наукових досліджень

Розділ 2. Методологія наукового дослідження в психології

2.1. Конкретно-науковий рівень методології в психології

2.2. Конкретні наукові методи психологічних досліджень

2.3. Проблема об'єктивності дослідницьких методів у психології

Розділ 3. Організація та проведення психологічних наукових досліджень

3.1. Валідність в організації наукового психологічного дослідження і його результатів

3.2. Науково-дослідна діяльність студентів-психологів

3.3. Самостійна робота студентів

Розділ 4. Написання та оформлення наукових робіт

4.1. Методика підготовки та оформлення курсових і дипломних робіт студентів-психологів

4.2. Методика підготовки і оформлення магістерської роботи

4.3. Мова і стиль наукової роботи

Розділ 5. Правова сутність інтелектуальної власності

5.1. Охорона та використання результатів інтелектуальної діяльності

5.2. Авторське право та суміжні права

5.3. Право вільного використання наукових творів

Термінологічний словник

Вступ

Наукове знання завжди відзначається послідовним і системним характером. Наука, на якому б ступені розвитку вона не знаходилася, тим і відрізняється від буденного знання, що є не простою сукуп­ністю «відомостей» про навколишній світ, «набором» інформації, а складає певну систему знань. Наукове дослідження є цілеспрямо­ваним пізнанням, результати якого виступають у вигляді системи понять, законів і теорій.

Відомо, що задовго до виникнення науки люди набували до­статньо надійних знань про властивості і якості предметів і явищ, з якими вони стикалися в своєму повсякденному практичному жит­ті. І зараз ми немало дізнаємося за допомогою буденного знання. Це свідчить про те, що наукове знання не відокремлене від буден­ного: і наукове і буденне пізнання зрештою прагнуть до досягнення об'єктивно-дійсного знання.

Нерідко, відзначаючи якісну відмінність наукового знання від буденного, забувають про зв'язок, що існує між ними, не враховують того, що наука виникла з буденного знання. Це не раз підкреслюва­ли самі вчені. Правда, іноді при цьому допускається інша крайність, коли наукове знання розглядається тільки як вдосконалене буденне знання. Проте наука не є простим продовженням знань, заснованих на здоровому глузді. Вона представляє пізнання особливого роду зі своїми специфічними засобами, методами і критеріями. Перш за все на відміну від буденного знання, наука не обмежується знаходжен­ням нових фактів і результатів, а прагне пояснити їх за допомогою існуючих гіпотез, законів і теорій або спеціально виробляє для цьо­го нові теоретичні уявлення. Ця особливість науки дає можливість краще зрозуміти систематичний, послідовний і контрольований ха­рактер наукового знання. Дійсно, щоб пояснити те чи інше явище, необхідно мати в своєму розпорядженні певну теоретичну систему, або гіпотезу, з яких думка про дані явища виходить як логічний ви­сновок. Але щоб отримати такий висновок, слід заздалегідь встано­вити логічний взаємозв'язок між різними думками, узагальненнями і гіпотезами, а найголовніше — мати в своєму розпорядженні такі закони, принципи, гіпотези або допущення, які можуть служити як посилання для логічного виведення менш загальних думок тієї чи іншої науки. Систематичний і послідовний характер наукового знання значною мірою обумовлений саме тим, що наука не просто реєструє емпірично знайдені факти і результати, а прагне пояснити їх. Точне оперування поняттями, думками і висновками дозволяє також краще контролювати результати наукового дослідження.

Проте ніяка систематизація і організація знання не складати­муть науки, якщо вони не супроводжуватимуться створенням но­вих понять, законів і теорій. Саме з їх допомогою якраз і вдається не тільки пояснити вже відомі факти і явища, але і передбачити факти і явища невідомі.

Довгий час у науковій літературі з теорії пізнання основна увага приділялася загальній характеристиці процесу пізнання, з'ясуванню його зв'язків з практикою, аналізу діалектики мислення, критиці ідеалістичних і метафізичних спекуляцій з цього питання. Особливостям наукового пізнання, засобам і методам дослідження в науці приділялося значно менше уваги. Проте, останніми роками положення в цій галузі помітно змінилося. Опубліковано чимало цікавих журнальних статей, брошур і окремих книг, присвячених проблемам логіки і методології наукового дослідження, а також тісно пов'язаних з ними проблемам психології і соціології наукової творчості. У працях розглядаються окремі аспекти теорії і методо­логії наукового пізнання, але не аналізуються методи, які викорис­товуються в реальному процесі дослідження в науці.

У запропонованому посібнику подається спроба розглянути ос­новні проблеми методології наукового пізнання в галузі психології. При цьому головна увага звертається на аналіз тих прийомів, засо­бів і методів пізнання, за допомогою яких досягається отримання об'єктивно дійсних знань у науці. Хоча в різних науках існують свої, специфічні методи і засоби дослідження, це зовсім не виключає мож­ливості і необхідності вивчення й оцінки таких засобів і методів до­слідження, які є загальними для досить широкого класу наук. їх ана­ліз і складає завдання методології наукового пізнання. На відміну від психології наукової творчості, яка вивчає індивідуальні особливості пізнавальної діяльності вченого, методологія розглядає загальні за­кономірності рухів, побудови пізнання і зокрема специфічні засоби і методи, за допомогою яких відбувається наукове дослідження.

Розділ 1. Соціально-психологічне визначення науки та методів наукового дослідження

Date: 2015-09-18; view: 589; Нарушение авторских прав