З урахуванням його густини

З використанням КЗО.

За даними Додаток 2 до наказу МОЗ №197, який є перед кожним з вас, бачимо, що

КЗО для калію броміду рівний 0,28 мл/г, це означає, що об'єм, який займає 200,0 г калію броміду, дорівню 56 мл (200,0 х 0,28);

тоді води для виготовлення 1 л розчину необхідно 944 мл (1000 мл – 56 мл).

У цьому випадку використовувати мірний посуд немає необхідності.

У підставку відмірюють 944 млсвіжоодержаної (охолодженої) води очищеної і розчиняють у ній 200,0 г калію броміду.

З урахуванням його густини.

Згідно з даними Додатку 1 до наказу МОЗ №197, який також знаходиться у папці з роздатковим матеріалом, бачимо, що

густина 20% розчину калію броміду – 1,144;

виходить, 1 л цього розчину повинен мати масу 1144,0 г

(відповідно до формули м = V х р, де м – маса розчину, V – об'єм і р – густина).

Оскільки в даному розчині калію броміду беремо 200 г,

то води повинно бути 1144 – 200 = 944 г.

У підставку відмірюють 944 мл свіжо одержаної очищеної води і розчиняють у ній 200,0 г калію броміду.

Розчин фільтрують у матеріальний штанглас з темного скла з притертою пробкою.

У зв'язку з тим що від якості концентратів залежить і якість пізніше приготовлених з них лікарських форм, концентровані розчини після їхнього виготовлення перевіряють на ідентичність, прозорість і кількісний вміст діючих речовин. Тобто, проводять кількісний та якісний аналіз.

Для кількісного аналізу концентрованих розчинів в аптечній практиці використовують рефрактометричний метод аналізу, який базується на вимірюванні показника заломлення речовини, яку визначають.

РЕФРАКТОМЕТРІЯ (лат. refractus — переломлений + грец. metreo — виміряю) — оптичний метод аналізу, заснований на вимірюванні показника заломлення (n) речовини, яку визначають.

Даний метод використовують також для визначенняконцентраціїводних та неводнихрозчинів, органічних та мінеральних кислот, солей, концентраціїетилового спирту, для визначеннявмістубілка в крові та ін.

Після кількісного визначення вмісту діючих речовин у розчині іноді приходиться виправляти його концентрацію.

Залежно від результату аналізу концентровані розчини відповідно розводять водою або зміцнюють, додаючи сухий лікарський препарат до потрібної концентрації.

1. Якщо розчин виявився міцнішим необхідного, його розбавляють до потрібної концентрації водою, кількість якої розраховують за формулою:

;

де X – кількість води, необхідна для розведення приготовленого розчину, мл;

А – об'єм приготовленого розчину, мл;

В – необхідна концентрація розчину, %;

С – фактична концентрація розчину, %.

Наприклад, слід було приготувати 3 л 20% розчину калію броміду. Аналіз показав, що розчин містить 23% лікарської речовини. Використовуючи приведену вище формулу, знаходять кількість води, необхідну для розведення розчину:

Отже, щоб одержати розчин необхідної концентрації, до нього необхідно додати 450 млсвіжоодержаної і охолодженої води очищеної.

2. Якщо розчин виявився слабкішим необхідного, його необхідно зміцнити додаванням лікарської речовини, кількість якої розраховують за формулою:

де X – кількість сухої речовини, яку слід додати для зміцнення розчину, г;

А – об'єм приготовленого розчину, мл;

В – необхідна концентрація розчину, %;

С – фактична концентрація розчину, %;

d – густина розчину необхідної концентрації.

Наприклад, слід було приготувати 1 л 20% розчину калію броміду. Аналіз показав, що розчин містить 18% лікарської речовини.

Використовуючи попередньо приведену формулу, знаходять масу сухої речовини, необхідну для зміцнення розчину:

Тобто, для зміцнення розчину необхідно додати 21,18 г калію броміду.

Після виправлення концентрації розчини піддаються повторному повному хімічному аналізу.

Згідно наказу МОЗ № 812, допустимі відхилення концентрації в розчинах, що містять речовини до 20% включно, складають ±2% від позначеної концентрації; у розчинах з концентрацією 21% і вище – ±1%.

Наприклад, допустимівідхилення для 20% розчину – 19,6% - 20,4%

20% – 100%

Х – 2%; Х = 20*2/100 = 0.4%

Після повторного аналізу штангласз концентрованим розчиномоформляють етикеткою з позначенням назви і концентрації розчину, дати його виготовлення, номера серії і номера аналізу.

Необхідно пам'ятати, що не всякий концентрований розчин може бути використаний як напівфабрикат.

З цією метою застосовуються тільки ті розчини, що насамперед, мають достатню стійкість при збереженні.

Змінакольору, помутніннярозчину, появапластівців, появанальотувказують на непридатність розчину.

3. Питання «Терміни та умови зберігання концентрованих розчинів» виноситься на самостійне опрацювання.

При його підготовці вам необхідно опрацювати МР №2т, яка є перед вами, які знаходяться у лабораторії технології ліків.

4. Асортиментконцентрованихрозчинів для бюреткової установки.

Номенклатура концентрованих розчинів визначається запитами екстемпоральної рецептури, що надходить в аптеку, і залежно від потреби список концентрованих розчинів може змінюватися.

Для зручності роботи і для зменшення ймовірності помилок при розрахунках, концентровані розчини готують у концентраціях 20% (1:5), 10% (1:10), 5% (1:20),

У додатку 1 наказу МОЗ №197 приводиться зразковий список концентрованих розчинів, найбільш вживаних при виготовленні рідких лікарських препаратів.

Концентровані розчини, що готуються в умовах аптеки:

Концентровані розчини не повинні готуватися в концентраціях, близьких до граничних, оскільки при зниженні температури розчину можлива кристалізація розчиненої речовини.

5. Бюреткова система та її використання.

В даний час для відмірювання концентрованих розчинів в аптеках широко застосовуються бюреткові системи, що дозволяє значно підвищити швидкість, а головне точність дозування, а значить забезпечити належну якість рідких лікарських форм.

Бюреткова система – це комплект спеціальних бюреток, який застосовується для точних відмірювань рідин.

Елементами бюреткової системи є тринога зі стійкою на якій установлена

металева вертушка, на її верхньому диску розташовані живильні посудини з поліетилену ємністю 1 л, які з’єднані з живильними трубками.

Через живильні трубки ЛЗ потрапляє у бюретки.

Укорпусівмонтовані по два діафрагмові клапани: "Наповнення" і "Злив". Наявний ручний тросиковий привід управління даними клапанами за допомогою клавіш «Наповнення» та «Злив».

При відкритті клапана «Наповнення», рідинанадходить у бюретку через живильну трубку, при відкритті зливного крану –витікає з бюретки.

На живильних ємкостях і вертушці є гнізда для розміщення етикеток з назвами розчинів.

Відповідно до потреб аптечної практики бюретки виготовляють місткістю 10, 25, 60, 100, 200 мл.

Для зручності роботи всі бюретки, незалежно від місткості, мають однакову довжину, що дозволяє розташовувати їх на вертушках-штативах таким чином, щоб середина шкали бюреток знаходилася на рівні очей асистента, що працює сидячи.

До інградієнтів рідких лікарських форм, що дозуються за допомогою бюреткових систем, окрім концентрованих розчинів, належать настойки та рідкі екстракти.