Г) повні та часткові

1. За емітентською належністю валюту класифікують на:

А) іноземну, національну, регіональну, світову

Б) іноземну, національну

В) іноземну, національну, світову

Г) іноземну, національну, колективну

1. Здатність валюти однієї країни обмінюватися на валюту іншої позначається терміном:

А) конвергенція

Б) конвертованість

В) консолідація

Г) консигнація

1. Встановлення курсів іноземних валют позначається терміном:

А) контрактація

Б) контрафакція

В) конверсія

Г) котирування

1. Строкові валютні операції оформлюють за допомогою:

А) контрактів

Б) переказних векселів

Б) чеків

Г) комерційних векселів

1. Економічною основою валютного курсу у сучасних умовах є:

А) золотий паритет

Б) співвідношення цін на золото у країнах

В) паритет купівельних спроможностей національних валют

Г) співвідношення обсягів грошової маси у країнах

1. Підвищення курсу національної валюти позначають терміном:

А) девальвація

Б) деномінація

В) ремонетизація

Г) ревальвація

1. Зниження курсу національної валюти позначають терміном:

А) девальвація

Б) деномінація

В) ревальвація

Г) дефляція

1. Існуюча нині світова валютна система базується на:

А) доларовому стандарті

Б) девізному стандарті

В) паперово-валютному стандарті

Г) золотовалютному стандарті

1. Яке із наведених тверджень належить до базових положень натуралістичної теорії кредиту:

А) пасивні операції банків первинні щодо активних

Б) банки – фабрики кредиту, їх активні операції є первинними порівняно з пасивними

В) банки – посередники в кредиті, їх активні операції первинні щодо пасивних

Г) кредит, як і гроші, є капіталом

1. Яке із наведених тверджень належить до базових положень капіталотворчої теорії кредиту:

А) банки – посередники в кредиті, їх пасивні операції первинні щодо пасивних