Стійкість комерційних банків та механізм її забезпечення

Стійкість комерційного банку залежить від багатьох аспектів його діяльності і має складну структуру. Головними її елементами є такі:Капітальна стійкість банку. В її основі - обсяг власного капіталу, що забезпечує достатню суму грошових коштів, яку при необхідності можна використати для повернення депозитів, сформувати резерв для погашення непередбачених збитків чи боргів.

Комерційна стійкість банку. Цей вид стану фінансової установи виражає:

• рівень зв’язків банку з іншими суб’єктами ринкової інфраструктури;

• розвиненість і міцність взаємовідносин із державою;

• інтегрованість у систему міжбанківських відносин із державою;

• якість співробітництва з кредиторами, дебіторами, клієнтами і вкладниками;

• залежність банківської сфери вид стану економіки в цілому;

• міцність зв’язку між обсягом грошового капіталу банку і його реальним капіталом;

• концентрацію частки активів і приватних вкладів у розпорядженні одного фінансово-кредитного закладу;

• контроль значного обсягу фінансових потоків у країні.

Організаційна структурна стійкість комерційного банку визначається функціонально-технічною документацією, що регламентує всі аспекти його діяльності, які стосуються як організаційної структури, так і специфічних банківських операцій.

Функціональна стійкість банку залежить, по-перше, від рівня спеціалізації банку в обмеженому колі послуг та продуктів, що дає змогу спеціалізованому банку раціональніше й ефективніше управляти власним і залученим капіталом. По-друге, універсалізація банку (або розширення його операцій) також веде до підвищення функціональної стійкості, оскільки це сприяє тому, що багато хто з клієнтів має можливість задовольнити весь асортимент своїх потреб у банківських продуктах і послугах в одному банку
Фінансова стійкість банку.

Підтримання банком фінансової стійкості дає змогу зберегти конкурентоспроможність на кредитному ринку. Проте це дуже складне завдання. Фінансовій стійкості комерційних банків України на сучасному етапі найчастіше загрожують такі негативні фактори: • триваючий цілеспрямований підрив їхньої ділової репутації; • недосконала система набору кадрів для комерційних банків; • надання клієнтам недостовірної інформації; • використання фальшивих векселів, цінних паперів і гарантійних листів; • неповернення виданих кредитів, правова неврегульованість цієї проблеми у сфері банківської діяльності; • недосконала оцінка кредитних ризиків; • відсутність систематизованих даних про несумлінних позичальників; • маніпулювання кредитними картками, банкоматами; • шахрайське вторгнення до банківських комп’ютерних мереж; • витік конфіденційної інформації; • недосконалість структур, що забезпечують внутрішню та зовнішню безпеку банківських установ.

Забезпечення стійкості банківської системи залежить від аналізу фінансового стану банків. Основними джерелами інформації для проведення аналізу фінансового стану комерційного банку є баланс і звіт про фінансові результати його діяльності. Аналіз балансу дає комплексну характеристику діяльності банків на будь-яку дату. В ньому подана інформація про наявність власних коштів, зміни в структурі залучених коштів, складові активів та ін. На підставі балансу можна дійти висновків про стан ліквідності, дохідності, ймовірних перспектив розвитку банку. Звіт про фінансові результати — це звіт про доходи і видатки банку (відображення фінансових потоків за певний період часу). Забезпечення належного рівня ліквідності — одне з найважливіших завдань управління банком. Ліквідність — здатність банку в будь-який момент виконувати зобов'язання перед вкладниками в грошовій формі на першу вимогу й на повну суму.