Призначення та конструкція верстата

Верстат призначений для обробки задньої поверхні зубів ріжучого інструмента: циліндричних фрез, які мають як прямий, так і гвинтовий зуб; черв’ячних та дискових фрез, а також мітчиків з прямими та гвинтовими канавками. Схема затилування черв’ячної фрези наведена на рис. 2.1.

Рисунок 2.1 – Схема затилування черв’ячної фрези

При затилуванні черв’ячної фрези фасонним різцем фреза обертається (рух В₁), а різець здійснює зворотно-поступальний рух П₂, узгоджений з обертанням фрези таким чином, щоб за один оберт фрези здійснювалося стільки подвійних ходів різця, скільки зубів має фреза. Крім того, різець здійснює поступальний рух П₃, який дорівнює кроку гвинтової нарізки фрези за один її оберт.

Верстат має висоту центрів 260 мм та відстань між центрами 710 мм. Найбільший розмір оброблюваної деталі над нижньою частиною супорта 240 мм; найбільша довжина затилування 550 мм. На токарно-затилувальних верстатах дуже рідко виконують звичайні токарні операції, оскільки шпиндель має низькі частоти обертання. Верстат широко застосовують в інструментальному виробництві.

Загальний вигляд верстата наведено на рисунку 2.2.

Рисунок 2.2 – Загальний вигляд токарно-затилувального верстата 1Б811

Основою універсального токарно-затилувального верстата моделі 1Б811 є станина 1 жорсткої конструкції з плоскими напрямними. На ній зліва закріплена коробка швидкостей 2, а справа розташовано переставна задня бабка 3. На передню стінку коробки швидкостей виведені рукоятки для перемикання частот обертання шпинделю, встановлення нормального або збільшеного кроку нарізі, вмикання правої або лівої нарізі. По напрямним станини пересувається супорт 4 за допомогою механізму, розташованого в фартуху супорта. В верхній частині супорта розташовано різцетримач 5, який можна пересувати за допомогою каретки 6. На передній стінці встановлена коробка подач 7 з системою керування. За задньою бабкою розташовано електрошафу 8. На супорті також закріплено кронштейн 9, який застосовують для встановлення шліфувальної бабки при затилуванні загартованих інструментів.

З торця верстата під захисним кожухом знаходиться гітара затилування для передачі руху на вал, розташований посередині станини, гітара настроювання на крок нарізі та гітара диференціала.

Затилувальний супорт (рис. 2.3) принципово відрізняється від звичайних супортів тим, що його конструкція забезпечує зворотно-поступовий рух різця. Від валу 12, розташованого посередині станини, рух за допомогою пари конічних зубчастих коліс 13 передається на вертикальний вал 4, кулачок 5, розташований в центральній частині супорта. Поворотна плита 2 може бути встановлена під кутом відносно нижньої частини супорта 1, що дає змогу регулювати величину ходу затилування при незмінному кулачку. Ця поворотна частина з’єднана з плитою 9, в яку запресований палець 3, при взаємодії з яким кулачка 5 плита 9 здійснює зворотно-поступальні рухи. Верхню частину затилувального супорта 8, встановленого на плиті 9 за допомогою проміжної плити 6, можна переміщувати в поздовжньому та поперечному напрямку. Повернення плити 9 відбувається під дією пружин 11, зусилля яких регулюють гвинтами 10. Різець встановлюють в різцетримач 7.

Рисунок 2.3 – Затилувальний супорт верстата

До верстату додається комплект змінних кулачків.

Кулачок з підйомом 3 мм рекомендують для обробки інструментів від 1 до 4 мм; з підйомом 9 мм – для ходу від 3 до 15 мм; з підйомом 13,5 мм – від 10 до 18 мм. Кулачок з подвійним заходом (9 та 12,7) – призначено для попереднього затилування інструмента під наступне шліфування.

Величина ходу затилування регулюється поворотом гвинта для зміщення каретки за квадрат гвинта з відліком величини ходу затилування по лімбу. Показання «Р» на лімбі визначають за формулою:

Р = c×h,

де h – величина затилування, мм;

с – коефіцієнт. Для кулачків з підйомом 3 мм с = 3; з підйомом 9 мм с = 1; з підйомом 13,5 мм с = 0,667.