ХІ. Методичні вказівки до підготовки та складанню семестрового екзамену

Курсант (студент) вважається допущеним до семестрового екзамену, якщо він виконав усі види робіт, передбачені робочим навчальним планом на семестр з цієї навчальної дисципліни. Незадовільні оцінки з модульного контролю не є підставою до не допуску курсанта до семестрового контролю.

Курсант звільняється від складання семестрового екзамену у разі успішної здачі всіх модульних контролів, якщо вони охоплюють весь матеріал навчальної дисципліни. У цьому випадку підсумкова оцінка за результатами модульних контролів враховується як екзаменаційна. В разі неповного охоплення модульними контролями матеріалу програми навчальної дисципліни, на семестровий екзамен виноситься та частина матеріалу, з якої не був передбачений модульний контроль. Також, на семестровий екзамен виноситься матеріал всіх модулів, за які курсант отримав нуль балів або незадовільну оцінку. Курсанти, які одержали незадовільні оцінки за всі передбачені робочим навчальним планом модульні контролі, складають екзамен з даної дисципліни у повному обсязі в екзаменаційну сесію. Результати модульного контролю лектор враховує при виставленні екзаменаційної оцінки з даної дисципліни згідно до методики, визначеної в робочій навчальній програмі дисципліни.

Екзаменаційний білет містить три завдання, кожне з яких оцінюється в балах за певною схемою. Загальна максимальна сума балів, яку може набрати курсант (студент), становить 5,00.

Завдання екзаменаційного білету теоретичні. Вони передбачають визначення тієї чи іншої категорії, розкриття змісту, сутності явища чи процесу. Мета цих завдань – проконтролювати засвоєння курсантами (студентами) понятійного апарату дисципліни, здатність до переконливої аргументації щодо власної позиції. Залежно від того, на скільки відповідь задовольняє вказаним нижче критеріям, кількість набраних балів може зменшуватись.

При оцінюванні враховується:

Знання:

· суті, змісту поняття культура, структура та функції культури;

· головних етапів розвитку, характерних особливостей періодизації та репрезентанти української культури;

· процесів та подій, які зумовлювали зміну умонастроїв та перехід від одного періоду української культури до іншого;

· визначення та змісту основних мистецьких стилів та напрямів української культури (у архітектурі, художньому та образотворчому мистецтві, літератур);

· світоглядних засад визначних представників української культури різних періодів, їх здобутків, досягнень, особливостей діяльності в процесі культурно-історичного поступу;

· місця та значення української культури в системі світової культури;

· світоглядних тенденцій, які притаманні сучасній українській культурі.

Вміння:

· пояснити суть феномену культури, її роль у людській життєдіяльності, способи набуття, збереження та передачі базових цінностей культури;

· зіставити культурні явища національної культури з відповідними процесами та періодами світової культури;

· аналізувати головні етапи розвитку, закономірності функціонування та становлення української культури;

· характеризувати, вміти пояснити та наводити приклади чільних здобутків та памяток культури України;

· порівнювати (зіставити, знайти спільне) особливості різних культурних періодів;

· наводити найвизначніші культурно-мистецькі пам’ятки та імена видатних представників того чи іншого періоду історії культури України;

· ролі і місця української культури в світовій цивілізації, історичної специфіки української національної культурної традиції;

· аналізувати тенденції новітніх соціокультурних трансформацій та сучасних культурологічних процесів, які стосуються як історії української, так і світової культури;

· обґрунтувати власні світоглядні позиції на основі знань історико-культурної спадщини України, а також турбуватися про збереження та примноження національної культурної спадщини.

ХІІ. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ЗНАНЬ КУРСАНТА (СТУДЕНТА)

Контрольні заходи – це одна з форм здійснення навчального процесу в коледжі, яка має за мету перевірку якості навчання курсантів (студентів) і відповідності їх підготовки вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики фахівців. Контрольні заходи можуть проводитись як поточний і підсумковий контроль за навчальним планом. Основними формами поточного контролю є: усне опитування, тестування, виконання практичних завдань. Якість засвоєння навчального матеріалу оцінюється за чотирибальною шкалою: «відмінно» - коли показано глибокі знання програмного матеріалу, вичерпне та логічне його викладання, правильні відповіді на додаткові запитання, вміння обґрунтовано та швидко приймати рішення при виконання практичних завдань; «добре» - коли показано знання програмного матеріалу, без суттєвих помилок у відповідях на запитання (додаткові запитання), уміння приймати правильні рішення при виконанні практичних завдань; «задовільно» - коли показано знання лише основного матеріалу, курсант (слухач) при цьому не виявляє знань і вмінь щодо деталізації у відповідях на запитання або при виконанні завдань (вправ), потребує відповідних уточнень; «незадовільно» - коли не виявлено знання більшої частини програмного матеріалу або не виконуються нормативні завдання (вправи). Оцінки, отримані курсантами (слухачами) під час поточного контролю, виставляються в журнал обліку навчальних занять.

Модульна оцінка знань курсантів (студентів) передбачає декілька позицій:

Система ECTF замість чотирибальної шкали оцінки пропонує символічний (літерний) їй відповідник при визначенні набраних кредитів: наведені схеми показують, що підсумку „5” відповідає символ „А”, „4” – „Б, С”, „3” – „D, E”, „2” – „F, X”; у нашій шкалі оцінок немає відповідника оцінці „F” в системі ECTF. Фактично це теж – 2, але з обов’язковим повторним курсом. Оцінка рівня знань як за кожний модуль, так і в підсумку передбачає вилку балів. Диференціація в оцінках здійснюється відповідно таким критеріям: перш за все, які трудовитрати доклав курсант у роботі над предметом (підготовка виступів, написання рефератів, інших письмових робіт, прояв активності), вміння використовувати методи і техніку політології, чітке осмислення напрацьованої інформації, здатність демонстрації знань і т.ін.

До журналу у відповідні графи вноситься така інформація:

· Оцінка отримана курсантом (студентам), який склав тест;

· запис «не з’явився» - курсанту (студенту), який був відсутнім під час проведення тесту;

· «0» (нуль) отримує курсант (студент), який не склав тест.

Під час проведення тестування мають виконуватись такі правила:

· В аудиторії не повинні знаходитись сторонні особи (окрім перевіряючи, статус яких визначено відповідним розпорядженням);

· наявність у курсантів (студентів) під час тестування допоміжних матеріалів, незалежно від користування ними, - еквівалентна списуванню;

· при встановленні факту списування, викладач повинен припинити тестування курсанта (студента) з обов’язковою відміткою у відомості;

· результати тестування мають здаватися викладачем до навчального відділу не пізніше, ніж через день після проведення тестування. Тест вважається складеним, якщо виконано не менше, ніж 60% завдань. Складання тесту є обов’язковим.

Викладач має право провести бесіду для уточнення оцінки і виставити оцінку за її результатами. Місце проведення - навчальна аудиторія.