Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
Контролю знань
12.
13. Навчальні досягнення магістрантів із дисципліни «Педагогіка вищої школи» оцінюються замодульно-рейтинговою системою, в основу якої покладено принцип поопераційної звітності, обов’язковості модульного контролю, накопичувальної системи оцінюванння рівня знань, умінь та навичок; розширення кількості підсумкових балів до 100. Контроль успішності студентів з урахуванням поточного і підсумкового оцінювання здійснюється відповідно до навчально-методичної карти (п. ІV), де зазначено види й терміниконтролю. Систему рейтингових балів для різних видів контролю та порядок їх переведення у національну (4-бальну) та європейську (ECTS) шкалу подано у табл. 8.1, табл. 8.2.
Таблиця 8.1
Розрахунок рейтингових балів за видами поточного (модульного) контролю
| № | Вид діяльності | Кількість балів за одиницю | Кількість одиниць до розрахунку | Всього | |
| 1. | Відвідування лекцій | ||||
| 2. | Відвідування практичних (семінарських) занять | ||||
| 3. | Виконання завдання з самостійної роботи (домашнього завдання) | ||||
| 4. | Робота на семінарському занятті (практичному) занятті, в т.ч. доповідь, дискусія, виступ, повідомлення | ||||
| 5. | ІНДЗ | ||||
| 6. | Опрацювання фахових видань | ||||
| 7. | Модульна контрольна робота | ||||
| максимальна кількість балів 319 |
14.
15.
16.
17.
18.
19.
20. У процесі оцінювання навчальних досягнень магістрантів застосовуються такі методи:
21.
Ø Методи усного контролю: індивідуальне опитування, фронтальне опитування, співбесіда, екзамен.
Ø Методи письмового контролю: модульне письмове тестування; підсумкове письмове тестування, звіт, реферат, есе.
Ø Комп’ютерного контролю: тестові програми.
Ø Методи самоконтролю: уміння самостійно оцінювати свої знання, самоаналіз.
Таблиця 8.2
Порядок переведення рейтингових показників успішності у європейські оцінки ECTS
| Підсумкова кількість балів (max – 100) | Оцінка за 4-бальною шкалою | Оцінка за шкалою ECTS |
| 1 – 34 35 – 59 | «незадовільно» (з обов’язковим повторним курсом) «незадовільно» (з можливістю повторного складання) | F FX |
| 60 – 74 | «задовільно» | ED |
| 75 – 89 | «добре» | CB |
| 90 – 100 | «відмінно» | A |
Загальні критерії оцінювання успішності студентів, які отримали за 4-бальною шкалою оцінки «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно», подано у табл. 8.3.
Таблиця 8.3
Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень магістрантів
| Оцінка | Критерії оцінювання |
| «відмінно» | ставиться за повні та міцні знання матеріалу в заданому обсязі, вміння вільно виконувати практичні завдання, передбачені навчальною програмою; за знання основної та додаткової літератури; за вияв креативності у розумінні і творчому використанні набутих знань та умінь. |
| «добре» | ставиться за вияв студентом повних, систематичних знань із дисципліни, успішне виконання практичних завдань, засвоєння основної та додаткової літератури, здатність до самостійного поповнення та оновлення знань. Але у відповіді студента наявні незначні помилки. |
| «задовільно» | ставиться за вияв знання основного навчального матеріалу в обсязі, достатньому для подальшого навчання і майбутньої фахової діяльності, поверхову обізнаність з основною і додатковою літературою, передбаченою навчальною програмою; можливі суттєві помилки у виконанні практичних завдань, але студент спроможний усунути їх із допомогою викладача. |
| «незадовільно» | виставляється студентові, відповідь якого під час відтворення основного програмового матеріалу поверхова, фрагментарна, що зумовлюється початковими уявленнями про предмет вивчення. Таким чином, оцінка «незадовільно» ставиться студентові, який неспроможний до навчання чи виконання фахової діяльності після закінчення ВНЗ без повторного навчання за програмою відповідної дисципліни. |
Кожний модуль включає бали за поточну роботу магістранта на семінарських, практичних заняттях, виконання самостійної роботи, індивідуальну роботу, модульну контрольну роботу.
Виконання модульних контрольних робіт здійснюється в режимі комп’ютерної діагностики або з використанням роздрукованих завдань.
Реферативні дослідження та есе, які виконує магістрант за визначеною тематикою, обговорюються та захищаються на семінарських заняттях (див. п. «Захист творчих проектів»).
Модульний контроль знань магістрантів здійснюється після завершення вивчення навчального матеріалу модуля.
Кількість балів за роботу з теоретичним матеріалом, на практичних заняттях, під час виконання самостійної та індивідуальної навчально-дослідної роботи залежить від дотримання таких вимог:
ü своєчасність виконання навчальних завдань;
ü повний обсяг їх виконання;
ü якість виконання навчальних завдань;
ü самостійність виконання;
ü творчий підхід у виконанні завдань;
ü ініціативність у навчальній діяльності.
ІХ. МЕТОДИ НАВЧАННЯ
І. Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності
1) За джерелом інформації:
• Словесні: лекція (традиційна, проблемна, лекція-прес-конференція) із застосуванням комп'ютерних інформаційних технологій (PowerPoint – Презентація), семінари, пояснення, розповідь, бесіда.
• Наочні: спостереження, ілюстрація, демонстрація.
• Практичні: вправи.
2) За логікою передачі і сприймання навчальної інформації: індуктивні, дедуктивні, аналітичні, синтетичні.
3) За ступенем самостійності мислення: репродуктивні, пошукові, дослідницькі.
4) За ступенем керування навчальною діяльністю: під керівництвом викладача; самостійна робота студентів: з книгою; виконання індивідуальних навчальних проектів.
ІІ. Методи стимулювання інтересу до навчання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності:
1) Методи стимулювання інтересу до навчання: навчальні дискусії; створення ситуації пізнавальної новизни; створення ситуацій зацікавленості (метод цікавих аналогій тощо).
Date: 2015-09-03; view: 343; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА... |