Методи обчислення суспільного продукту

Тема 9

Питання 2

Інтегруючим показником, що відображає кінцеві результати національної економіки, є валовий внутрішній продукт (ВВП), який характеризує єдність економічного процесу: виробництво матеріальних благ і надання послуг, розподіл доходів, кінцеве використання матеріальних благ і послуг.

Валовий внутрішній продукт — це сукупна ринкова вартість кінцевої продукції, виробленої протягом певного часу, як правило, за рік.

Кінцевий продукт — це товари і послуги, які купують споживачі для кінцевого використання, а не для продажу.

Проміжний продукт — це товари і послуги, що проходять подальшу переробку або перепродаються кілька разів, перш ніж потрапити до кінцевого споживача.

Розглянемо, наприклад, виробничий процес випікання хліба. Перш ніж стати кінцевим продуктом, вирощене зерно проходить кілька стадій обробки:

1) збирання, обмолот, сортування;

2) очищення, просушування та зберігання на елеваторах;

3) помел на борошно на млинах;

4) випікання хліба на хлібозаводах.

Якщо ціна зібраного в жнива зерна становить x гр. од., то ціна зерна, яке вже очищене та зберігається на елеваторах, становитиме вже (x + n) гр. од.;

борошно коштуватиме (x + n) + p гр. од.;

ціна хліба становитиме — (x + n + p) + k гр. од.

Наведений приклад ілюструє, що ціна зерна в процесі переробки враховується чотири рази в структурі витрат проміжного продукту, очищеного зерна — тричі, борошна — двічі.

Реальна ж вартість, що створюється на кожній стадії переробки зерна, є доданою вартістю, оскільки додається до попередньо створеної вартості.

Додана вартість включає:

- вартість спожитого основного капіталу (амортизацію);

- заробітну плату до сплати податків з нарахуваннями на соціальне страхування;

- прибутки підприємства;

- відсотки за позичковий капітал;

- ренту;

- непрямі податки на бізнес.

Величини доданої вартості у разі додавання їх за всіма галузями і виробництвами в країні й дають кінцевий показник ВВП.

Для економіки загалом результати вимірюються випуском товарів і послуг та валовим внутрішнім продуктом у ринкових цінах;

для секторів і галузей — випуском товарів і послуг в основних цінах і валовою доданою вартістю.

Внаслідок купівлі-продажу кінцевого продукту одні господарські одиниці отримують доходи від продажу продуктів, інші ж несуть витрати на їх придбання. Тому ВВП обчислюється як сума витрат на купівлю всього обсягу виробленої продукції секторами економіки — це метод кінцевого використання; або як сума доходів, отриманих від виробництва всього обсягу продукції за рік.

Функціонування ринкової економіки зорієнтовано на отримання господарськими суб’єктами доходу, який визначає їх спонукальні мотиви.

Валовий (чистий) корпоративний прибуток — показник, що характеризує перевищення доходів над витратами, які підприємства мають у результаті виробництва.

Рейтинги составляются на основе статистических данных Центрального разведывательного управления (ЦРУ) США.

Первое место в списке занимает европейское государство. Хоть и карликовое – самое маленькое по количеству населения государство в мире – Ватикан. Живет там всего 880 человек, поэтому доход (из бюджета) в пересчете на каждого гражданина составляет астрономическую сумму в 190 тысяч 450 долларов в год. Ватикан по этому показателю – абсолютный лидер, ни одно другое государство мира пока не имеет шансов даже приблизиться к этому уровню относительной доходности.

Вслед за Ватиканом с большим отрывом следуют Фолклендские (Мальвинские) острова в южной части Атлантического океана – заморская территория Великобритании, оспаривающаяся Аргентиной. Там указанный показатель достигает 22 тысяч 319 долларов. Живет на островах около 2,8 тысяч человек.

Третье место – у карликового государства Монако. Там проживает 31,69 тыс. человек, а уровень бюджетного дохода на душу населения (в основном, за счет казино Монте-Карло) достигает 16 тысяч 122 долларов.

Четвертая позиция – у североевропейцев из Норвегии. Там указанный показатель, несмотря на сравнительно большое число жителей (4 млн 481 тыс. человек) достигает 15 тысяч 772 долларов на человека в год.

И, наконец, завершает первую пятерку государственное образование в Океании - Острова Питкэрн (заморская территория Великобритании) с мизерным населением в 54 человека и уровнем бюджетного дохода в размере 15 тысяч 529 долларов в год на персону.

Оставшиеся пять мест в первой десятке занимают исключительно европейские страны – Сан-Марино на 6 месте (14 225 долл.), Швеция на 7 позиции (13 404 долл.), восьмое место – у княжества Лихтенштейн (12 798 долл.), девятое – у Исландии (12 465 долл.), и замыкает десятку лидеров герцогство Люксембург (12 110 долл.).

Лидеры европейской экономики – Германия, Великобритания и Франция – заняли в списке соответственно 17, 19 и 40 места (9 733, 9 402 и 4 752 долл. на жителя соответственно).

Соединенные Штаты Америки оказались на 27 месте списка с показателем в 6 702 доллара на человека.

У Дании 16 место, у Италии – 20-е, у Нидерландов 21-ое.

На 22 позиции мы встречаем первую арабскую страну списка – ОАЭ (8 049 долл. на человека). 26 место – у Финляндии, 30 – у Австрии, 32 – у Израиля, 38 – у Канады. На 44 позиции – первый в списке представитель Восточной Европы – Словения (4 190 долл. на человека). На 45 месте Швейцария, на 51 – Япония. Из западноевропейских стран самые низкие показатели у Испании – 62 место и 2 611 долл. на человека.

Из стран бывшего СССР в список, да и то в самом его конце, попали только две прибалтийские республики – Эстония и Латвия, которые заняли 88 и 100 места (1 342 и 1 022 долл. на человека соответственно).

Ни Россия, ни Белоруссия, ни Украина в список не попали.

Используемый в нем для сравнения показатель – уровень дохода по соответствующей статье государственного бюджета в пересчете на душу населения по паритету покупательной способности – в Белоруссии примерно в 3 раза ниже, чем в замыкающей список Латвии (386 долл. на одного белоруса). А в России и на Украине – в 6 с лишним раз меньше латвийского (165 и 169 долларов на одного россиянина и на одного украинца соответственно).