Потреби та їх класифікація

Тема 3

Питання 1:

Поняття «потреби» дуже широко використовується в сучасній економічній теорії і деяких інших науках, таких як менеджмент, маркетинг і т.д. Всі ці науки розглядають потреби як спонукальний мотив діяльності людини і всіх ринкових структур економіки. Так, щоб фірма добилася успіху, вона повинна прагнути найкращим чином розпізнати і задовольнити потреби покупців.

Потреби - це внутрішні спонукання людського організму отримувати певні ефекти від предметів навколишнього світу.

Людина, як правило, усвідомлює свої потреби, однак існують такі потреби, які не пройшли через свідомість людини і виникають спонтанно, як наслідок економічної діяльності.

Визначають, що між потребами і економічною діяльністю існує тісний взаємозв'язок: з одного боку повинна існувати певна потреба, щоб людина зайнялася якою-небудь економічною діяльністю, а з іншого боку сама економічна діяльність може породжувати нові потреби.

У людини існують різноманітні потреби і тому при аналізі їх об'єднують у певні групи по наступних ознаках:

1. По суб'єктах:

a) Кінцеві або особисті потреби, які характерні для окремих людей. Предмети споживання задовольняють кінцеві потреби.

b) Проміжні або виробничі потреби. Такі потреби виникають у підприємств, які займаються виробництвом і реалізацією продукції

2. За формою задоволення потреб:

a) Потреби, що задовольняються індивідуально

b) Потреби, що задовольняються колективно. Для задоволення даної потреби люди об'єднуються.

3. За походженням:

a) Первинні потреби, породжені фізіологією

b) Вторинні потреби людини, які пов'язані із соціальним устроєм, культурою та інші.

4. По вагомості:

Всю безліч потреб людини за важливістю їх задоволення на кожний даний момент розділив на п'ять видів американець А. Маслоу (піраміда Маслоу):

1. Фізіологічні потреби (голод, спрага, одяг, житло);

2. Потреби в безпеці та захисті (упевненості в майбутньому);

3. Соціальні потреби - це потреби людини, пов’язані з приналежністю до будь-якої групи людей або суспільства (спілкування, дружба, любов та інші);

4. Потреби в повазі: потреба у визнанні людини, її самоповаги, статус та інші.

5. Потреба самовираження, тобто потреба в реалізації своїх потенційних можливостей і зростанні її як особистості.

При всій важливості всіх потреб людини та їх впливу на її поведінку, в економічній теорії основну увагу приділяють матеріальним потребам.

Матеріальні потреби - це бажання споживачів придбати і використати товари і послуги, які приносять їм корисність, тобто задоволення.

Матеріальні потреби існують у людини завжди. Важко представити суспільство, де задоволені всі матеріальні потреби.

Тому в своїй сукупності всі матеріальні потреби практично є безмежними. Це означає, що їх повністю ніколи не можна задовольнити.

Щоб уникнути логічної помилки, необхідно розмежовувати потреби в конкретному товарі в даний момент і потреби в товарах взагалі. Властивість потреб як безмежність відноситься до товарів взагалі. Це пов'язано з тим, що з часом потреби можуть змінюватися і збільшуватися, як під впливом зміни звичаїв, звичок, культури, так і внаслідок появи нових товарів, широкої реклами та ін..

В кінцевому результаті, в кожний момент як суспільство в цілому. так і його окремі люди та інститути (фірми, підприємства, організації) відчувають безліч незадоволених матеріальних потреб. З цього слідує, що кінцева мета всієї економічної діяльності полягає в прагненні задовольнити найкращим чином все різноманіття матеріальних потреб людей і суспільства взагалі. У цьому плані безмежність матеріальних потреб є двигуном матеріального виробництва.

Матеріальні потреби за ступенем їх реалізації класифікують наступним чином:

1. Абсолютні потреби – це потреби, які породжені сучасним рівнем розвитку світової економіки;

2. Дійсні потреби, вони відповідають рівню розвитку економіки певної країни;

3. Платоспроможні потреби – це потреби, які людина може задовольнити відповідно до власних доходів і рівня цін (тобто вони визначаються співвідношенням цін на предмети споживання і грошових доходів населення).

Споживати, задовольняючи таким чином потреби, можна лише те, що вже вироблено, і лише те, що можна оплатити. Залежно від цих двох факторів структура платоспроможних потреб може відповідати дійсним потребам або не відповідати їм.

Предмети потреб — це відтворювані ресурси (продукти праці).

Невідтворюваними є здебільшого природні ресурси.

Ресурси мають і суспільну корисність, тобто вони містять у собі корисний ефект для суспільства.

Ефект для суспільства загалом — це насамперед сукупність (інтегрована сума) ефектів для споживачів, у тому числі й прогнозованих ефектів, які є в загальнодержавних програмах економічного зростання.

Варто розрізняти бажання, потреби і попит.

Бажання — це почуття нагальності задоволення основних необхідностей людини. До них належать потреби в їжі, житлі, прихильність, повага, самовдосконалення. Бажання (прагнення) є поняттям дещо ширшим, ніж потреби. Потреби не можуть вичерпати всіх бажань різних категорій людей, їх уподобань. Скажімо, підліток, юнак, на відміну від багатьох дорослих людей, які задовольняються традиційними стравами (на сніданок, обід, вечерю), бажають обідати лише гамбургером і фруктовим коктейлем.

Або такий приклад. У Китаї за багато років керівництва Мао Цзедуна потреби одного мільярда китайців в одягу задовольнялися бавовняними костюмами, хоча чимало громадян хотіли б мати красиві костюми спортивного типу або гарні сукні.

Отже, потреби формуються розвитком, тенденціями, традиціями в соціальній і культурній сферах, а також засобами масової інформації, маркетинговою діяльністю господарюючих суб’єктів — фірм, компаній тощо.

Слід зазначити також, що попит за своїм сутнісним змістом — це платоспроможна потреба.

Наприклад, багато людей в Україні хотіли б мати в особистій власності дорогі товари (імпортний автомобіль, престижні меблі, комп’ютерні персональні системи, вироби з хутра тощо), але нині у переважної більшості громадян бракує грошей на це. Хоча виробники створюють потреби, виробляючи нові товари, і прагнуть вплинути на збільшення попиту, розробляючи привабливі, зручні у користуванні і доступні за ціною товари. Вони намагаються інформувати про якості своїх виробів або тих чи інших послуг, використовуючи рекламні засоби та інші способи передачі інформації до потенційного споживача.

У поведінці людини та або інша потреба може виявлятися ситуативно — тільки в конкретний момент, не відображаючи по суті якоїсь стійкої структури потреби. Наприклад, поведінка людини, яка цікавиться новими комп’ютерними системами, характеризуватиметься підвищеною активністю у спілкуванні з тими, хто зможе надати їй потрібну інформацію з цієї проблеми. Після одержання необхідної інформації подальша потреба у ній зникає. Потреби можуть бути усвідомленими і неусвідомленими. Другий тип потреб відображає здебільшого певні захоплення особистості.

Економічні інтереси — це вияв виробничих відносин у вигляді свідомої цілеспрямованої діяльності людини в суспільному виробництві для задоволення своїх потреб відповідно до об’єктивних умов і вимог об’єктивних економічних законів.

Об’єктивні умови задоволення потреб і реалізації інтересів людини в суспільстві зумовлені рівнем розвитку продуктивних сил на тому або іншому етапі історичного розвитку людства.

Продуктивні сили — це система особистих (людина) й уречевлених технічних елементів, яка дає змогу людині впливати на природу з метою пристосування її для задоволення своїх потреб і підвищення добробуту.

Людина в процесі виробництва перетворюється на соціально розвинену особистість, яка завдяки особистим якостям, знанням, умінню, озброєності праці створює продукти свого споживання й збереження в суспільстві.

Date: 2015-09-02; view: 604; Нарушение авторских прав