Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Суміжні правові галузі ⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 4
Крім того, ряд дослідників відносять до підприємницькому праву також правове регулювання страхування,правове регулювання ринку аудиторських послуг, оціночної діяльності, правове регулювання рекламного ринку, і ін Класифікувати нормативно-правові акти можна за різними ознаками. Найбільш поширеною є класифікація джерел права за їх юридичною силою. За цією ознакою в літературі джерела господарського права поділяються на 4 рівні: 1) конституційне регулювання відносин у сфері господарювання; 2) міжнародно-правове регулювання; 3) регулювання відповідних відносин на основі кодифікованих нормативно-правових актів (кодексів), законів та інших актів, що мають силу закону; 4) регулювання господарських відносин підзаконними нормативними актами. За обсягом правовідносин, що регулюються нормативними актами, а також за колом осіб, для яких такі акти призначені, джерела господарського права поділяються на: 1) загальні; 2) спеціальні. Загальні нормативно-правові акти встановлюють основні положення (принципи) правового регулювання тієї чи іншої сфери діяльності. Наприклад, гл. 5 ЦК України встановлює загальні положення щодо права фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності - положення щодо необхідності мати повну цивільну дієздатність, обов'язковості державної реєстрації, можливості застосування до підприємницької діяльності фізичних осіб нормативно-правових актів, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом, та інші положення. Водночас гл. 13 спеціального нормативного акта - ГК України - встановлює положення щодо умов здійснення фізичною особою підприємницької діяльності. Юридичний прецедент – це рішення суду або адміністративного органу за відповідною справою, яке стало нормою для вирішення в майбутньому аналогічних справ. Прецедент як джерело права мав місце в різні віки та роки. В даний час прецедент – один з основних джерел права у правовій родині загального права в країнах з англосаксонською правовою системою, він останнім часом систематизується, результатами цієї систематизації є випуск збірників. Особливість судового прецеденту як джерела полягає у тому, що він опосередковує значення закону. Для України, враховуючи правову систему, правовий прецедент не характерний, але інколи він береться до уваги, особливо в порядку виконання рішень міжнародного суду. Юридична доктрина – науково-правові ідеї, принципи, теорії концептуального оформлення, які містяться у працях, а також в усних висловлюваннях вчених-юристів, що офіційно визнані як загальнообов’язкові положення (норми) для здійснення юридичної практики. Це джерело права відоме, перш за все з історії держави та права. Так, в епоху середньовіччя джерелами права визнавались праці глосаторів і постглосаторів. У сучасній теорії і практиці юриспруденції доктрина в основному втратила значення самостійного джерела права. Суттєве значення господарсько-правова доктрина має для практики України. Так, є випадки, коли юрисдикційні органи (або сторони в господарському спорі) звертаються до певних вчених-юристів або наукових установ за роз’ясненнями у зв’язку з юридичною кваліфікацією відповідних фактів. Це пояснення оформляється як акт експертизи та включається в матеріали справи, однак авторство наукового обґрунтування при винесення рішення не вказується, хоча ідеї автора оприлюднені в його працях. Важливого значення при розгляді справ щодо порушення прав суб’єктів господарювання набувають роз’яснення Вищого господарського суду. Вони хоча і не мають нормативного характеру, але є важливим елементом правового регулювання, а отже, й одним із джерел права. Судова практика виступає також критерієм відповідності та ефективності господарського законодавства, є апробацією господарсько-правових норм, що підтверджують відповідність одних та не відповідність інших. Місце судової практики в регулюванні господарських відносин обумовлено статусом господарських судів, вони правочинні судити «про право» і «порушення права» суб’єктами господарювання. Здійснюючи захист законних прав та інтересів учасників господарських відносин, судова практика фіксує оптимальну відповідність приватних і державних інтересів.
|