Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
Ііі. Загальні критерії оцінювання знань і вмінь студентів
При оцінюванні навчальних досягнень студентів мають ураховуватися:
- характеристика відповіді студента: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;
- якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;
- сформованість загальнонавчальних та предметних умінь і навичок;
- рівень володіння розумовими операціями: уміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;
- досвід творчої діяльності:уміння виявляти проблеми та розв’язувати їх, формулювати гіпотези;
- самостійність оцінних суджень.
Характеристики якості знань взаємопов’язані між собою і доповнюють одна одну.
Повнота знань – кількість знань, визначених навчальною програмою.
Глибина знань – усвідомленість існуючих зв’язків між групами знань.
Гнучкість знань – уміння студентів застосовувати набуті знання в стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих.
Системність знань – усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших.
Міцність знань – тривалість збереження їх у пам’яті, відтворення їх у необхідних ситуаціях.
Знання є складовою умінь студентів діяти. Уміння виявляються в різних видах діяльності й поділяються на розумові і практичні.
Навички – дії доведені до автоматизму в результаті виконання вправ. Для сформованих навичок характерні швидкість і точність відтворення.
Названі вище орієнтири покладено в основу чотирьох рівнів навчальних досягнень студентів: початкового, середнього, достатнього, високого (таблиця 1).
Вони визначаються за такими характеристиками:
Перший рівень – початковий (низький). Відповідь студента фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.
Другий рівень – середній. Студент відтворює основний навчальний матеріал,виконує завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.
Третій рівень – достатній. Студент знає істотні ознаки понять, явищ, зв’язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущенні помилки. Відповідь студента правильна, логічна, обґрунтована, хоча їй бракує
власних суджень.
Четвертий рівень – високий. Знання студента є глибокими, міцними, системними; студент вміє застосовувати їх для виконання творчих завдань, його навчальна діяльності позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.
Таблиця 1.
| Рівень, бали | Теоретична підготовка | Практичні уміння і навички |
| високий 90 – 100 відмінно | Студент має глибокі, міцні, систематичні знання всіх положень теорії, може не тільки вільно сформулювати, але й самостійно довести закони, теореми, принципи, використовує здобуті знання і вміння в нестандартних ситуаціях, здатний вирішувати проблемні питання; його відповіді відрізняються точністю формулювань, логікою та високим рівнем узагальненості знань. | Студент самостійно розв’язує різними способами стандартні й нестандартні проблеми і задачі, здатен проаналізувати й узагальнити отриманий результат; при виконанні практичних робіт дотримується усіх вимог, передбачених програмою курсу; крім того, його дії відрізняються раціональністю, вмінням оцінювати помилки й аналізувати результати. |
| достатній 75 – 89 добре | Студент знає і може самостійно сформулювати основні закони, теореми, принципи та пов’язати їх з реальними явищами, може провести як словесне, так і математичне формулювання основних положень теорії, навести приклади застосування в практичній діяльності, але не завжди може самостійно довести їх; може самостійно застосовувати знання в стандартних ситуаціях, його відповіді логічні, але розуміння не є узагальненим. | Студент самостійно або за наданим алгоритмом розв’язує задачі, володіє базовими навичками з виконання необхідних математичних операцій та перетворень, може самостійно сформулювати типову задачу за її словесним описом, скласти розрахункову схему та обрати раціональний метод розв’язання, але не завжди здатний провести аналіз і узагальнення результату; при виконанні практичних робіт може самостійно виконати роботу в повному обсязі і зробити висновки. |
| середній 60 – 74 задовільно | Студент відтворює основні поняття і визначення курсу дисципліни, але досить поверхнево, не виділяючи взаємозв’язок між ними, може сформулювати з допомогою викладача основні положення теорії, знає умовні позначки основних величин та їх розмірність, може записати окремі теоретичні положення за словесним формулюванням і навпаки; допускає помилки, які повною мірою самостійно виправити не може. | Студент може розв’язувати найпростіші типові задачі за зразком, виявляє здатність виконувати основні елементарні операції та перетворення, але не спроможний самостійно сформулювати задачу за словесним описом і визначити метод її розв’язання; при виконанні практичних робіт виконує роботу за зразком або інструкцією, але з помилками; робить висновки, але не розуміє достатньою мірою мету роботи. |
| низький 0 – 59 незадовільно | Відповіді студента при відтворенні навчального матеріалі елементарні, фрагментарні, зумовлені нечітким уявленням про закони і явища; у відповідях цілком відсутня самостійність. Студент знайомий лише з деякими основними поняттями та визначеннями курсу дисципліни, з допомогою викладача може сформулювати лише деякі основні положення теорії. | Студенти знає умовні позначення та вміє розрізняти основні величини, вміє розв’язувати задачі лише на відтворення основних формул, здійснювати найпростіші дії; при виконанні практичних робіт вміє користуватися окремими прикладами, але не може самостійно виконати роботу і зробити висновки. |
Date: 2015-08-22; view: 567; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА... |