Бази проведення практики

ВСТУП

Переддипломна практика для магістрів спеціальності «Економіка підприємства» є одним із завершальних етапів навчального процесу в університеті, спрямованим на практичне засвоєння та закріплення теоретичних знань, отриманих у процесі навчання. Студенти магістерської підготовки проходять практику в одній з підприємницьких організацій, що обрані об'єктом для розробки магістерської роботи, або ж у державних структурах, якщо це передбачено здійснюваною науково-дослідною роботою. У період проходження практики студенти повинні набути навичок самостійної роботи в галузі економіки підприємства, а саме планування та діагностування економічної діяльності підприємницької організації в умовах ринкового господарювання. Під час практики студент магістерської підготовки вивчає та засвоює питання, що наводяться нижче, та збирає матеріали, необхідні для розробки й написання магістерської роботи. Склад та обсяг необхідних матеріалів, які потрібно зібрати, визначаються темою магістерської роботи.

Виробнича переддипломна практика для студентів 5 курсу денної форми навчання спеціальності «Економіка підприємства» Луцького національного технічного університету є складовою частиною навчального процесу: вона передбачена навчальним планом і базується на чинних засадах державного регулювання проходження практики. Зміст переддипломної практики визначається сучасними вимогами до підготовки магістрів економічного профілю у відповідності з потребами забезпечення суб’єктів господарської діяльності економістами.

До початку переддипломної практики студенту потрібно визначитися з темою і завданням на магістерську роботу.

Під час проходження переддипломної практики студенти повинні здійснити:

- формування інформаційної бази для проведення аналітичних і планових розрахунків у науковому дослідженні;

- збір практичних матеріалів, необхідних для написання магістерської роботи;

- розробку програмного забезпечення і комплексу задач для аналітичних і прогнозних досліджень з використанням комп'ютерних технологій;

- виконання індивідуального завдання з науково-дослідної роботи.

Проходження практики відображається студентами у щоденнику, в якому керівник практики від підприємства (установи чи організації) дає характеристику студенту, оцінює його сумлінність, дисциплінованість, ставлення до виконання обов’язків, рівень засвоєння знань згідно програми практики. Після завершення практики слід подати та захистити звіт з практики.

1. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ПЕРЕДДИПЛОМНОЇ ПРАКТИКИ

Метою проходження виробничої переддипломної практики на підприємстві, з яким укладено договір, є ознайомлення із сучасними формами ведення господарської діяльності, системою і механізмами забезпечення стабільної економіки підприємства в мінливих ринкових умовах. При цьому важливо поєднати набуті теоретичні знання з практичними навичками управління економікою підприємства в цілому і окремими її елементами. Особливу увагу слід звернути на вивчення тієї ділянки економіки підприємства, яка є предметом дослідження майбутньої магістерської роботи.

Основними завданнями переддипломної практики є:

Ø ознайомитися з місією (призначенням) підприємства, особливостями і умовами розвитку галузі, яку воно представляє, дослідити ринок, на якому працює підприємство, оцінити його перспективність;

Ø вивчити організаційну структуру підприємства, призначення окремих структурних підрозділів, склад, функції і завдання економічної служби підприємства;

Ø здійснити діагностику конкурентних позицій, конкурентоспроможності підприємства та його продукції;

Ø продіагностувати потенціал підприємства, його виробничі можливості;

Ø здійснити оцінку вартості підприємства, використовуючи різні методи;

Ø провести управлінську діагностику, фінансову діагностику, а також діагностику економічної безпеки та економічної культутри підприємства;

Ø проаналізувати стан охорони навколишнього середовища та безпеки в надзвичайних ситуаціях на підприємстві;

Ø здійснити інтегральну оцінку підприємства, в тому числі SWOT-аналіз та оцінку рівня банкрутства за допомогою інтегральних моделей;

Ø вивчити ефективність діяльності підприємства і перспективи її підвищення за рахунок впровадження інновацій, диверсифікації діяльності, технічного переозброєння, зміни організаційної форми і т.п.

Дослідження економічних та організаційних питань економіки підприємства повинно здійснюватись у логічній послідовності, супроводжуючись обґрунтуванням теоретичних аспектів, розрахунково-аналітичними даними розвитку та динамікою підприємства протягом двох-чотирьох останніх років. Під час проходження переддипломної практики студенти збирають інформаційну базу для написання магістерської роботи.

2. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПОРЯДОК ПРОХОДЖЕННЯ ПЕРЕДДИПЛОМНОЇ ПРАКТИКИ

Ефективність переддипломної практики в першу чергу визначається:

− чіткою організацією робіт під час переддипломної практики;

− відповідальним відношенням студентів і керівників до своїх обов’язків;

− високим і сучасним рівнем науково-технічного розвитку підприємства, що є базою практики.

Організація переддипломної практики базується на індивідуальній та самостійній роботі студентів.

Бази проведення практики

Базою для проведення практики можуть виступати як державні, середні та великі підприємницькі структури, державні установи та організації та суб’єкти малого підприємництва.

Державні підприємства.

При проходженні практики на державних підприємствах слід звернути увагу на взаємовідносини підприємства з державними органами управління, особливості формування і використання прибутку підприємства. Структура звіту з передипломної практики на державних підприємствах є аналогічною до структури звіту на підприємствах недержавної форми власності.

Підприємницькі структури.

При проходженні практики на підприємницьких структурах слід дотримуватися досягнення завдань переддипломної практики, враховувати зміни в конкурентному середовищі, законодавчо-нормативній базі, формуванні звітних даних.

Державні установи та організації.

Студентам, які проходять практику у структурах державного управління, державних службах, фондах, інспекціях, крім вивчення загальних положень (структура організації, персонал, основна діяльність, витрати та інше), необхідно враховувати особливості діяльності даних організацій (установ). В процесі проходження практики основну увагу слід приділити вивченню:

- основних нормативних документів, на яких базується діяльність даних організацій (установ );

- головної мети і завдань організації (установи) в цілому, а також певного підрозділу, з роботою якого детально ознайомлюється студент;

- організаційно-управлінської структури організації (установи), її підпорядкованості вищим державним органам та взаємодії з іншими державними структурами;

- особливостей збору та обробки інформації, як основного об’єкту дослідження організації (установи);

- взаємозв’язків організації із зовнішнім середовищем (підприємствами, населенням, міжнародними організаціями);

- оцінки результатів та перспектив діяльності організації (установи).

Перелік питань, які повинні бути вивчені студентом під час проходження практики, конкретизується керівниками практики в графіку її проходження.

Суб’єкти малого підприємництва.

При проходженні практики на малих підприємствах студенти керуються загальними нижченаведеними рекомендаціями. Однак слід мати на увазі, що на малих підприємствах може мати місце відсутність окремих видів діяльності (наприклад, інвестиційної, з охорони навколишнього середовища тощо). У таких випадках необхідно детальніше вивчити існуючі види діяльності, уточнивши коло завдань з керівником практики від університету.

2.2. Обов’язки керівника від університету

1. При підготовці до практики (за 10 – 15 днів до початку):

− ознайомитись з програмою практики;

− отримати у відповідального за організацію практики у вузі програму і направлення на підприємства;

− скласти календарний графік проходження практики і погодити його у відділі підготовки кадрів підприємства;

− розробити для кожного студента індивідуальне завдання на практику;

− провести організаційні збори зі студентами.

2. На організаційних зборах:

− інформувати студентів про їх розподіл за місцями практики, про календарні строки її проходження;

− ознайомити студентів із програмою практики, акцентувати увагу на головних питаннях і особливостях проходження практики на конкретних підприємствах;

− повідомити рішення завідувача кафедри про призначення старших груп на підприємствах і конкретизувати їх обов'язки;

− повідомити перелік документів, які необхідно мати із собою (паспорт, студентський квиток, раніше працюючим – трудову книжку, дві фотокартки розміром 3×4 см);

− встановити місце і час збору групи, інформувати, де розміщується підприємство, прізвища і телефони посадових осіб, які займаються організацією практики на підприємстві;

− видати студентам методичні вказівки до проходження переддипломної практики, направлення на практику чи відрядну посвідку, індивідуальне завдання і порядок складання заліку після закінчення практики.

3. Під час проходження практики:

− остаточно узгодити з керівниками практики від підприємства календарний графік проходження практики, зміст усіх індивідуальних завдань студентів;

− активно сприяти виконанню студентами індивідуальних завдань.

4. Після завершення практики:

− перевірити виконання студентами індивідуальних завдань;

− перевірити здачі студентами перепусток, службової документації, літератури, майна підприємства;

− взяти участь у роботі комісії з приймання заліку з практики;

− подати завідувачу кафедри свої пропозиції щодо вдосконалення організації практики на конкретному підприємстві та в цілому на кафедрі.

2.3. Обов’язки керівника від підприємства

Керівник практики від підприємства, призначений керівником підприємства, повинен:

− ознайомитись із програмою практики;

− зустріти студентів у перший день практики і призначити їх на робочі місця;

− забезпечити проходження всіма студентами інструктажу з техніки безпеки та охорони праці;

− уточнити з керівниками практики від університету календарний графік проходження практики та індивідуальні плани всіх студентів;

− ознайомити студентів з правилами внутрішнього розпорядку й особливостями праці на кожному робочому місці;

− регулярно контролювати табельний облік студентів;

− ознайомити студентів з підприємством і організувати для них зустріч з керівниками підприємства, з передовими працівниками підприємства;

− сприяти виконанню студентами індивідуальних завдань з практики та перевіряти їх виконання;

− забезпечити виконання календарного графіка проходження практики;

− залучати студентів до громадської діяльності;

− дати керівникам практики від університету оцінку праці кожного студента за період практики;

− передати завідувачу кафедри пропозиції щодо вдосконалення практики на підприємстві.

2.4. Обов’язки студентів-практикантів

Студенти - практиканти зобов'язані:

− своєчасно прибути на місце проходження практики;

− повністю виконувати разом із працівниками підприємства правила внутрішнього розпорядку і вимоги трудового законодавства;

− скласти індивідуальний план проходження переддипломної практики і узгодити його з керівником практики від кафедри;

− виконувати програму практики, виходячи з конкретних умов виробництва;

− регулярно вести щоденник за встановленою формою і підтверджувати підписами керівника практики про фактично виконану роботу і правильність зроблених засобів;

− підготувати письмовий звіт про практику;

− приймати активну участь в практичному навчанні і господарському житті колективу підприємства;

− збирати матеріали для науково-дослідної роботи, підготовки наукових і дипломних робіт;

− не пізніше ніж за день до закінчення практики отримати відгук та оцінку роботи студента на практиці за підписом керівника практики від підприємства, завіреним печаткою;

− своєчасно і в повному обсязі подати звіт про проходження переддипломної практики на кафедру економіки та підприємництва для рецензування керівником від кафедри.

На студентів-практикантів, які порушили правила внутрішнього розпорядку, керівники підприємства можуть накладати стягнення, про що повідомляють ректора ЛНТУ.

Студент, який не виконав програму практики і отримав негативний відгук або незадовільну оцінку при захисті звіту, направляється на практику повторно або відраховується з університету.

В перший день практики рекомендується організувати зустріч студентів з керівником підприємства, начальниками відділів (інспекцій), провідними спеціалістами, пройти інструктаж з техніки безпеки на підприємстві.

2.5. Графік проходження практики

Студенти проходять практику у відповідності з графіком, який узгоджують з керівниками практики від вищого навчального закладу і підприємства.

Графік містить етапи робіт, які студент повинен освоїти в процесі проходження практики, з вказівкою їх тривалості. Залежно від специфіки підприємства, особливостей організації його господарської діяльності етапи робіт, їх послідовність і тривалість в кожному конкретному випадку уточнюються. Проте в будь-якому випадку студент повинен вивчити всі сторони організаційно-економічної діяльності підприємства за аналогією з рекомендованим графіком проходження практики на підприємствах, які здійснюють виробничо-господарську діяльність.

Рекомендований графік проходження практики на підприємствах виробничо-господарського профілю представлено у табл. 1.

Таблиця 1

Графік етапів проходження практики

3. ПОРЯДОК ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТУ З ПЕРЕДДИПЛОМНОЇ ПРАКТИКИ

3.1. Структура та зміст звіту з переддипломної практики

Результатом проходження виробничої переддипломної практики є письмовий звіт студента та зібраний матеріал для написання магістерської роботи. До звіту додається оформлений щоденник.

Звіт обсягом 70 – 100 сторінок має бути надрукований (написаний) на окремих аркушах паперу формату А4, пронумерований та переплетений. Копії документів, форми звітності розміщуються в кінці звіту у додатках. У звіті повинен бути список тих матеріалів (у вигляді списку використаних джерел), які були використані при підготовці звіту (закони, підзаконні акти, методичні вказівки, інструкції, розпорядження, навчальна література тощо).

Якщо студент не виконав програми практики, негативно оцінений керівником практики від виробництва або отримав при захисті незадовільну оцінку, то він проходить практику повторно або відраховується з числа студентів вищого навчального закладу.

Звіт з практики повинен містити:

Ø титульну сторінку;

Ø зміст;

Ø вступ;

Ø основну частину;

Ø висновки та рекомендації;

Ø список використаних джерел;

Ø додатки.

Титульну сторінку потрібно подати у друкованому вигляді і оформити за зразком, поданим у додатку А. На титульній сторінці має бути підпис керівника практики від вузу із зазначенням посади, яку він обіймає.

Зміст подають на початку звіту з найменуванням та номерами початкових сторінок усіх розділів, підрозділів і пунктів (якщо вони мають назву), зокрема вступу, висновків, додатків тощо. Приклад оформлення змісту наведений у додатку Б.

У вступі (обсяг 2–3 сторінки) потрібно обґрунтувати мету та основні завдання проходження переддипломної практики. Також необхідно коротко торкнутися змісту кожного з розділів звіту, охарактеризувати основні джерела даних, які будуть використовуватись при написанні звіту практики.

Основна частина звіту виробничо-переддипломної практики передбачає поглиблений розгляд визначених розділів, які розкриваються відповідно до складеного і затвердженого графіка проходження практики. Кожен розділ починають із нової сторінки.

Наприкінці звіту студент повинен зробити загальні висновки (обсяг 4–5 сторінок): підвести підсумки проходження виробничої практики, визначити значення досліджуваного підприємства. Також слід представити конкретні рекомендації з підвищення ефективності функціонування підприємства, впроваджувану стратегію.

У кінці наводять список використаних джерел та додатки.

Список використаних джерелповинен складатися з найменувань не менше 15 – 20 позицій.

У разі потреби для повноти представлення результатів переддипломної практики до додатків можна включити допоміжний матеріал:

- таблиці допоміжних цифрових даних;

- звітні, статистичні та бухгалтерські матеріали діяльності підприємства;

- ілюстрації допоміжного характеру тощо.

Усі розділи звіту від вступу до закінчення повинні бути зв’язані між собою, доповнювати і поглиблювати один одного.

3.2. Зміст розділів основної частини звіту

Зміст етапів робіт подається у відповідності до рекомендованого графіка практики на підприємствах виробничо-господарського профілю.

1. Галузь діяльності, ринок, місія, економічні умови діяльності підприємства.

Слід дати економічну характеристику галузі діяльності підприємства, особливостей діяльності, продукції (робіт, послуг), її значення і місце в економіці. Описати ринок продукції галузі і тенденції його розвитку, чітко визначити місію підприємства, його місце і роль у галузі, в регіоні. Ознайомитися з законодавчими актами, які регламентують умови діяльності підприємства (галузі), діючою системою оподаткування, сертифікації (ліцензування) продукції.

2. Організаційні засади діяльності підприємства.

Ознайомитись з установчими (засновницькими) документами підприємства та зазначити основні положення: мета і предмет господарської діяльності; склад і компетенція органів управління, порядок прийняття ними рішень; порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків; умови його реорганізації та ліквідації та ін.

Ознайомитись із організацією економічної служби підприємства, зазначити функції та розподіл завдань між окремими відділами. Описати систему організацію праці працівників економічного профілю на підприємстві. Вивчити систему документообігу господарюючого суб’єкта, ознайомитись із веденням синтетичного й аналітичного обліку на підприємстві. Вказати джерела інформації для ведення економічної діяльності та програмне забезпечення, що використовується при систематизації інформації, обліку та звітності. Вказати пропозиції щодо удосконалення організації та функціонування економічної служби суб’єкта господарювання.

3. Діагностика конкурентних позицій підприємства.

Діагностика конкурентного середовища. Всебічна характеристика ринку. Позиції конкурентів. Порівняльний аналіз ринкових стратегій конкурентів. Розрахунок показників, які характеризують конкурентний статус підприємства в галузі (концентрації). За моделлю М.Портера визначається оцінка привабливості галузі. Розкриття залежності діяльності підприємства від впливу макро- та мікросередовища. Вивчення можливостей покращення існуючого стану.

Діагностика конкурентоспроможності підприємства. Матриця конкурентного профілю. Радіальний прендинговий мапінг підприємства та його конкурентів. Позиціонування підприємства в конкурентному середовищі. Вивчення можливостей покращення існуючого стану.

Оцінка конкурентоспроможності продукції. Аналіз конкурентоспроможності продукції досліджуваного підприємства. Переваги й недоліки продукції підприємства. Шляхи просування на ринку. Життєвий цикл товарів. Матриця Ансоффа. Характеристика товарної політики підприємства. Вивчення можливостей покращення існуючого стану.

4. Діагностика складових потенціалу підприємства.

Цільова оцінка потенціалу підприємства. Оцінка забезпеченості підприємства різними видами ресурсів (трудовими, матеріальними, інформаційними тощо). Вивчення можливостей покращення існуючого стану.

5. Оцінка вартості підприємства як цілісного майнового комплексу. Оцінка чистої вартості цілісного майнового комплексу підприємства. Оцінка вартості підприємства за витратним, дохідним і ринковим методами. Оцінка вартості підприємства статистичними методами визначення середніх величин із ряду даних. Вивчення можливостей покращення існуючого стану.

6. Управлінська діагностика підприємства.

Характеристика організаційно-управлінської структури підприємства, встановлення її переваг і недоліків. Матриця управлінських здібностей персоналу. Регламентація діяльності найбільш важливих підрозділів підприємства. Експрес-діагностика системи управління персоналом. Оцінка ефективності управління підприємством. Вивчення можливостей покращення існуючого стану.

7. Фінансова діагностика підприємства.

Аналіз фінансових результатів господарської діяльності підприємства. Вивчення динаміки операційних витрат. Аналіз показників структури капіталу підприємства, його ліквідності та платоспроможності, кредитоспроможності, ділової активності, прибутковості та рентабельності. Вивчення можливостей покращення існуючого стану.

8. Діагностика економічної безпеки підприємства.

Характеристика небезпек, які здатні вплинути негативно на діяльність підприємства. Інтегральна оцінка рівня безпечності. Оцінка безпеки за функціональними складовими. Вивчення можливостей покращення існуючого стану.

9. Діагностика економічної культури підприємства.

Оцінка впливу елементів економічної культури на діяльність підприємства. Оцінка економічної культури підприємства. Вивчення можливостей покращення існуючого стану.

10. Аналіз стану охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях.

Проаналізувати діяльність підприємства в сфері охорони навколишнього середовища, ознайомитися з системою показників і економічних санкцій.

Під час практики студенти магістерської підготовки повинні розглянути питання охорони праці та навколишнього середовища на підприємстві, а саме:

1.Задачі охорони праці на підприємстві (установі).

2.Аналіз умов праці (небезпечні й шкідливі виробничі чинники на досліджуваному підприємстві).

3.Заходи щодо забезпечення нормальних і безпечних умов праці, попередження та скорочення травматизму на підприємстві.

4.Пожежна безпека (причини виникнення пожеж, категорія підприємства з пожежної безпеки, заходи щодо профілактики пожеж, необхідні первинні засоби гасіння пожеж та план евакуації робітників установи).

5.Охорона навколишнього середовища (вплив підприємства на сферне повітря, гідросферу та літосферу, заходи щодо збереження навколишнього середовища, нешкідливі методи утилізації відходів).

11. Інтегральна оцінка стану підприємства.

Матриця SWOT-аналізу. Виявлення схильності підприємства до банкрутства за Бівером. Прогноз ймовірності банкрутства за методикою Альтмана. Дослідження рівня банкрутства за методиками Таффлера, Ліса, Спрінгейта, Терещенка. Оцінка фінансової стійкості за методикою Донцова.

12. Плани і перспективи розвитку підприємства.

Виходячи із проведеного аналізу діяльності підприємства, представити перспективи його розвитку. Описати необхідність формування або вдосконалення бізнес-плану підприємства, обґрунтувати концепцію бізнесу. Вказати рекомендації щодо підвищення ефективності розвитку досліджуваного підприємства.

При цьому студенти можуть здійснювати та рекомендувати:

Формування базової стратегії розвитку підприємства як результат діагностичного аналізу його стану. Пропозиції з формування стратегічного портфелю. Обгрунтування системи планів з коротко- і довгостроковими горизонтами. Пропозиції з реклами та використання засобів просування товару. Пропозиції з оновлення машин і обладнання. Заходи з інтенсивного та екстенсивного оновлення основних виробничих фондів. Прогнозування зміни потреби в персоналі. Визначення шляхів у стимулюванні та покращення оплати праці. Фінансове та інвестиційне супроводження реалізації намічених стратегій. Оцінка економічної ефективності впроваджуваних заходів. Поради зовнішніх консультантів.

3.3. Вимоги до написання та оформлення звіту

Матеріал, представлений у звіті виробничої переддипломної практики, повинен мати чітку структуру та логічну послідовність, містити фактичні дані та розрахунки і обґрунтованість рекомендацій. Звіт виконується без скорочення слів, з використанням лише загальноприйнятої абревіатури, а стиль написання повинен бути науковий.

При написанні звіту виробничої переддипломної практики необхідно дотримуватись нормативно встановлених правил оформлення тексту, таблиць, формул, розрахунків, схем, діаграм та графіків.

Кількість рядків на одній сторінці – 29–31. Текст звіту повинен бути надрукований або написаний з обов’язковим додержанням таких полів: ліве – 20–25 мм, праве – 10–15 мм, верхнє – 20 мм, нижнє – 20 мм.

Абзацний відступ має бути однаковим по всій роботі і дорівнювати п’яти знакам (приблизно 1,0–1,3 см).

При комп’ютерному наборі тексту слід використовувати шрифт Times New Roman, кегль 14, міжрядковий інтервал 1,5. Шрифт друку повинен бути чітким і чорного кольору.

Звіт також може бути написаний власноруч акуратним та зрозумілим почерком. Щільність написання має бути однаковою та наближатися до друкованого тексту.

Текст основної частини звіту поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти.

Заголовки структурних частин звіту переддипломної практики “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, “ДОДАТКИ” друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів – маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка розділу і підрозділу не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту. В кінці таким чином надрукованого заголовка пункту ставиться крапка.

Кожну структурну частину звіту практики починають з нової сторінки.

До загального обсягу звіту входять список використаних джерел, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки.

Всі сторінки звіту виробничо-переддипломної практики підлягають нумерації на загальних засадах. Титульна сторінка входить до загальної нумерації роботи, але номер на ній не ставиться.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №. Номер сторінки ставлять у правому верхньому кутку сторінки без крапки в кінці.

Такі структурні частини звіту, як зміст, вступ, висновки, список використаних джерел, не мають порядкового номера. Номер розділу ставлять після слова “РОЗДІЛ”, після номера крапку не ставлять. Потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: “2.3.” (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Всі розрахунки і формули, що використовуються, повинні супроводжуватись необхідними поясненнями. Кожна таблиця, схема, діаграма, графік повинні мати назву, посилання на джерела їх використання, одиниці виміру величин і бути пронумерованими.

Правила оформлення ілюстрацій, таблиць та формул

Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, діаграми, карти) і таблиці слід подавати у звіті практики безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках звіту, включають до загальної нумерації сторінок.

Ілюстрації позначають словом “Рис.” і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках.

Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Назви ілюстрації розміщують після їхніх номерів. За потреби ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий підпис).

Наприклад: Рис. 1.5. Схема кругопотоку ресурсів, продуктів і доходів.

Таблиці нумеруються послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) у межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис “Таблиця” із зазначенням її номера. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: “Таблиця 1.2.” (друга таблиця першого розділу).

Приклад побудови таблиці

Таблиця (номер)

Назва таблиці

При перенесенні частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово “Таблиця” і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова “Продовження табл.” і вказують номер таблиці, наприклад “Продовження табл. 1.2”.

Назву таблиці розміщують над нею і друкують симетрично до тексту.

Формули у звіті нумеруються у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставиться крапка. Номери пишуться біля правого берега аркуша в одному рядку з відповідною формулою в круглих дужках, наприклад: (2.1) (перша формула другого розділу).

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою у послідовності, в якій вони дані у формулі. Значення кожного символу та числового коефіцієнта записують з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова “де” без двокрапки.

Додатки оформляють як продовження звіту виробничої переддипломної практики на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті звіту. Кожен додаток починають з нової сторінки. Їм дають заголовки, зазначені угорі малими літерами з першої великої симетрично стосовно тексту сторінки. Справа над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово “Додаток __” і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком Ї, Є, І, Й, О, Ч, Г, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б. Єдиний додаток позначається як додаток А.

Ілюстрації, таблиці і формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д.1.2 – другий рисунок першого розділу додатка Д; формула (А.1) – перша формула додатка А.

У тексті звіту кожна цитата повинна мати посилання на джерело використання. Посилання на джерело роблять в тексті звіту практики, зазначаючи у відповідних місцях у квадратних дужках цифру, яка відповідає порядковому номеру цього джерела у списку літератури, і відповідну сторінку.

Наприклад: [7, с.24], де 7 – порядковий номер цитованого джерела у загальному списку літератури, 24 – сторінка, на якій знаходиться використана інформація.

Посилання на ілюстрації та формули звіту вказують порядковим номером ілюстрації чи формули – останній беруть у дужки, наприклад, рис.1.2, у формулі (2.1).

На всі таблиці звіту повинні бути посилання в тексті, при цьому слово “таблиця” пишуть скорочено, наприклад: “... в табл. 1.2”. у повторних посиланнях вживають скорочено слово “дивись”, наприклад: “див. табл. 1.3”.

При складанні списку використаних джерел необхідно дотримуватись нормативних бібліографічних вимог. Порядок подання джерел: Конституція України, кодекси, закони України, укази Президента України, постанови Верховної Ради і Кабінету Міністрів України та інші нормативно-правові документи, інші джерела в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у тому числі статут та інші документи підприємства та Інтернет-адреси.

Список використаних джерелпотрібно оформляти відповідно до таких вимог, а саме: прізвище та ініціали автора, назва книги, місто видання, назва видавництва, рік видання, кількість сторінок. Наприклад:

Економіка підприємства: [Навч. посіб.] / За ред. А. В. Шегди. – К.: Знання, 2006. – 614 с.

Макаровська Т. П. Економіка підприємства: [Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.] / Макаровська Т. П., Бондар Н. М. – К.: МАУП, 2003. – 304 с.

Хрущ Н. Аналіз та оцінка рівня прибутковості фінансових ресурсів підприємства / Хрущ Н., Приступа Л. // Економіст. – 2007. – № 7. – С. 28 – 31.

Завершений звіт з практики необхідно зброшурувати і здати на кафедру в терміни, передбачені графіком. До звіту практики додається оформлений щоденник.

Щоденник є основним документом студента під час проходження практики. У ньому коротко записується результат зробленої роботи на підприємстві згідно з календарним планом практики.

Один раз в тиждень студент повинен подавати щоденник для перегляду керівникові від підприємства, який перевіряє його, робить письмові зауваження, дає додаткові завдання і підписує зроблені студентом записи.

Після завершення виробничої переддипломної практики оформлений щоденник повинен містити відгуки та підписи керівників практики, а також печатку підприємства. Без заповненого щоденника студент не допускається до захисту практики.

3.4. Загальні рекомендації та вимоги до подання звітних документів

Частина звіту (додатки) повинна містити набір форм заповнених зведених статистичних документів, облікових реєстрів, матеріалів ревізій, копій бухгалтерських звітів, на які студент посилається в першій частині звіту. Серед них основними повинні бути такі звіти за останні роки:

− баланс підприємства;

− звіт про фінансові результати;

− звіт про власний капітал;

− звіт про рух грошових коштів;

− примітки до річної фінансової звітності;

− звіт з праці;

− звіт про виробництво промислової продукції;

− звіт про витрати на виробництво продукції (робіт, послуг);

− калькуляції основних видів продукції;

− інші.

3.5. Захист і оцінка звіту з переддипломної практики

Після представлення та рецензування звіту з переддипломної практики керівником практики від університету відбувається захист звіту.

Оцінювання звіту з переддипломної практики здійснюється з урахуванням наступних вимог до нього:

− логічна обґрунтованість структури (плану) роботи, коректна послідовність викладу матеріалу;

− широта охоплення, глибина й коректність використання літератури. У звіті з переддипломної практики повинні використовуватися звітність підприємства, підручники, законодавчі й нормативні акти, публікації в наукових і публіцистичних виданнях. Перевагою роботи є наявність аналізу основних показників діяльності підприємства, обґрунтування доречності й правомірності їх використання в конкретних умовах. Найважливішою вимогою є дотримання правил посилання на використану літературу;

− обґрунтованість пропозицій і рекомендацій, висновків з роботи, їх зв'язок з проведеними дослідженнями на підприємстві та викладеним матеріалом, конкретність практичних рекомендацій. Слід уникати безадресних порад загального характеру, таких як «поліпшити», «поглибити», «удосконалити» і т. ін. У роботі треба запропонувати конкретні заходи правового, організаційного, технологічного характеру щодо поліпшення досліджуваної ситуації та розв’язання проблеми;

− коректна мова і стиль викладу матеріалу. Робота повинна бути написана українською мовою без помилок, ретельно відредагована;

− якість оформлення звіту з переддипломної практики відповідно до рекомендованих норм і стандартів;

− якість презентації звіту з переддипломної практики під час його захисту із застосуванням ілюстративних матеріалів, переконливість відповідей на додаткові питання.

За результатами захисту виставляють диференційовану оцінку, яку заносять до заліково-екзаменаційної відомості і залікової книжки студента за підписом керівника практики від кафедри.

Рейтингова оцінка з практики визначається як сума у балах рейтингових оцінок з представленого звіту та його захисту. Рейтингова оцінка у балах за шкалою навчального закладу може бути переведена до п’ятибальної шкали оцінювання (національної шкали) згідно з даними таблиці переводу рейтингових оцінок від однієї шкали до іншої.

Критерії оцінювання знань, умінь і навичок студентів при підсумковому контролі необхідно розробляти, виходячи з таких загальних рекомендацій, за якими виставляти оцінки:

„відмінно” – якщо студент демонструє повні і глибокі знання навчального матеріалу, достовірний рівень розвитку умінь і навичок, правильне й обґрунтоване формулювання практичних висновків, уміння приймати необхідні рішення в нестандартних ситуаціях, вільне володіння науковими термінами, високу комунікативну культуру;

„добре” – якщо студент виявляє дещо обмежені знання навчального матеріалу, допускає окремі несуттєві помилки та неточності;

„задовільно” – якщо студент засвоїв основний навчальний матеріал, володіє необхідними уміннями та навичками для вирішення стандартних завдань, проте, при цьому допускає неточності, не виявляє самостійності суджень, демонструє недоліки комунікативної культури;

„незадовільно” – якщо студент не володіє необхідними знаннями, уміннями, навичками, науковими термінами, демонструє низький рівень комунікативної культури.

Студента, який не здав звіту про практику або отримав на захисті незадовільну оцінку, направляють на практику повторно. Студент, який вдруге отримав негативну оцінку з практики, відраховується з університету.
Підсумки проведення кожної практики обговорюються на засіданні кафедри економіки підприємства.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Аналіз фінансового стану виробничої та комерційної діяльності підприємства: [навч. посіб.] / В. П. Шило, Н. І. Верхоглядова, С. Б. Ільіна [та ін]. – К.: Кондор, 2007. – 240 с.

2. Бердникова Т. Б. Анализ и диагностика финансово-хозяйственной деятельности предприятия: [учеб. пособие] / Бердникова Т. Б. – М.: ИНФРА-М, 2007. – 215с.

3. Брюховецкая Н. Е. Теоретические аспекты решения задач диагностики результатов деятельности промышленных предприятий / Н.Е. Брюховецкая // Бизнес Информ: научный информационный журнал. – Харків: ХНЕУ, 2008. – № 10. – С. 73–75.

4. Гетьман О. О. Економічна діагностика: [навч. посіб.] / Гетьман О.О., Шаповал В. М. – К.: Центр навчальної літератури, 2007. – 307 с.

5. Іщук С.О. Моделі інтегрального оцінювання результатів фінансово-господарської діяльності промислових підприємств регіону / С.О. Іщук // Регіональна економіка. – 2008. – № 2. – С. 25–33.

6. Єлецьких С. Я. Фінансова санація та банкрутство підприємств: [навчальний посібник] / Єлецьких С. Я., Тельнова І. В. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 176 с.

7. Загорна Т. О. Економічна діагностика: [навч. посіб.] / Загорна Т. О. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 400 с.

8. Кельчевская Н. Комплексный анализ и целевое прогнозирование финансового состояния предприятия / Н. Кельчевская, И. Зименко // Проблемы теории и практики управления. Международный журнал. – 2007. – № 1. – С. 93–99.

9. Колісник М. К. Антикризове управління виробничо-господарськими структурами у машинобудуванні: [монографія] / М.К. Колісник. – Львів: Видавництво Національного університету „Львівська політехніка”, 2009. – 208 с.

10. Костирко Л. А. Діагностика потенціалу фінансово-економічної стійкості підприємства: [монографія] / Л. А. Костирко. – Харків: Фактор, 2008. –336 с.

11. Кривов’язюк І. В. Антикризове управління підприємством: [навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів] / І.В. Кривов’язюк. – К.: Кондор, 2008. – 366 с.

12. Кривов’язюк І. В. Комплексна економічна діагностика підприємства: [монографія] / Кривов’язюк І. В., Божидарнік Т. В. – Луцьк: РВВ Луцького НТУ, 2012. – 226 с.

13. Кривов'язюк І. В. Математико-статистичне моделювання у фінансовій діагностиці підприємств [Електронний ресурс] / І. В. Кривовязюк, Я. О. Кость // Ефективна економіка. – 2010. – № 6. – Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/.

14. Кривов’язюк І.В. Діагностика фінансово-господарської діяльності промислових підприємств / Кривов’язюк І. В., Кость Я. О. // Економіст. – 2011. – №9. – С.26–29.

15. Кривов’язюк І. В. Підвищення ефективності прийняття управлінських рішень за результатами діагностики підприємства / Кривов’язюк І. В., Кость Я. О. // Економічний форум. – 2011. – №3. – С.283–296.

16. Організаційно-управлінські механізми розвитку підприємницької діяльності національного господарства: [монографія] / О. А. Гавриш, П.В. Круш, Л.Є. Довгань [та ін.]; Нац. техн. ун-т України "Київ. політехн. ін-т". – К.: КПІ, 2009. – 368 с.

17. Рябушка Л. Б. Аналіз фінансової стійкості підприємства в умовах нестабільності економічного розвитку / Л. Б. Рябушка, Д. В. Веремчук // Економічні науки. Серія „Економіка та менеджмент”: [зб. наук. праць ЛНТУ / відп. ред. Герасимчук З. В.] – Луцьк, 2009. – Вип. 5 (18). – С. 190–203.

18. Савицкая Г. В. Методика комплексного анализа хозяйственной деятельности: [учеб. пособие] / Г. В. Савицкая. – 4-е изд. – М.: ИНФРА-М, 2007. – 384 с.

19. Салагакова Н. О. Економічна діагностика діяльності торговельного підприємства: дис. на здобуття вченого звання канд. екон. наук: 08.07.05 / Наталія Олександрівна Салагакова. – Полтава, 2006. – 187 с.

20. Теребух А. А. Господарські рішення на машинобудівних підприємствах: прийняття, оцінювання та моделювання: [монографія] / А.А. Теребух. – Львів: Львівський державний інститут новітніх технологій та управління ім. В. Чорновола, 2010. – 244 с.

21. Хотомлянський О. Л. Комплексна оцінка фінансового стану підприємства / О. Л. Хотомлянський, П. А. Знахуренко // Фінанси України. – 2007. – № 1. – С. 111–117.