Права і обов'язки власників природних ресурсів, захист і гарантії їх прав

Права і обов'язки власників природних ресурсів різноманітні і, як правило, взаємопов'язані.

Основне і невід'ємне право власника — самостійно господарю­вати, здійснювати безпосередню експлуатацію природного об'єкта. Однак самостійне використання природного об'єкта — це не лише право, але і обов'язок власника. Причому він має право і зобов'яза­ний використовувати природний об'єкт саме у тих цілях, для яких об'єкт призначений.

Право самостійного господарювання і безпосередньої експлу­атації природного об'єкта передбачає наявність у власника ряду конкретних прав, обумовлених тим чи іншим видом природного об'єкта або його цільовим призначенням. Серед них чинне еко­логічне законодавство особливо підкреслює права власності на створену за допомогою природного об'єкта продукцію і доходи від її реалізації; можливість використовувати існуючі на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісні угіддя, водні об'єкти; зводити житлові, виробничі, культурно-побутові та інші будови і споруди; передавати природні об'єкти в оренду з одер­жанням за це відповідної винагороди; відчужувати їх, здавати в за­ставу та іншими засобами експлуатувати інші корисні властивості.

Всі права власника здійснюються ним тільки у встановленому порядку. Зведення будівель і споруд (виробничих, культурно-побу­тових та ін.) допустиме на призначених для цього земельних ділян­ках і за погодженням з місцевими радами. Надання природних об'єктів в оренду здійснюється на чітко обмежений законом термін і без зміни його цільового призначення. Власники земельних діля­нок, наданих для ведення селянського (фермерського) господарст­ва, протягом шести років не можуть його відчужувати, за винятком випадків передачі у спадщину.

Окрему групу прав складають майнові права, пов'язані з правом власності на природні ресурси. Все створене або здобуте власником на своєму природному об'єкті (згідно з його цільовим призначен­ням) належить даному власнику.

Так, власники земельних ділянок, мають право власності на створену сільськогосподарську про­дукцію, посіви, насадження сільськогосподарських культур та інші насадження, а також на доходи від їх реалізації.

Окрім прав, що виражають основний зміст права власності, а та­кож обумовлених ним, існує цілий ряд інших прав. Аналіз законо­давства дозволяє зробити висновок про існування права власника, в якого природний об'єкт вилучається для державних або громадсь­ких потреб, вимагати надання замість вилученого іншого рівно­цінного за якістю природного об'єкта. Так, наприклад, викуп для державних і громадських потреб земельних ділянок у власників може здійснюватися тільки після виділення за їх бажанням рівноцінної за якістю земельної ділянки, будівництва на новому місці підпри­ємствами, установами, організаціями, для яких відводиться земель­на ділянка, житлових, виробничих і інших будівель замість тих, що вилучаються, і відшкодування збитків у повному обсязі.

Власник природного об'єкта має право на відшкодування завда­них йому збитків, окрім випадків, коли природний об'єкт вилу­чається за порушення закону.

Під збитками розуміється кадастро­ва вартість пошкодженого чи знищеного природного об'єкта, що вилучається, невикористані витрати або неотриманий прибуток.

Право власників природних об'єктів гарантується законом. Це означає, що припинення права власності на природний ресурс або його частину може мати місце лише у випадках і на підставах, пе­редбачених законодавством. Втручання в діяльність власників при­родних об'єктів, пов'язане з їх використанням, з боку державних, господарських та інших органів і організацій забороняється, за ви­нятком випадків порушення власниками природоохоронного зако­нодавства. Права власників можуть бути обмежені лише у випад­ках, прямо передбачених законом.

Порушені права власників природних об'єктів підлягають відновленню органами влади згідно із їх компетенцією судом,

Як правило, не допускається накладення стягнення на природний об'єкт за претензіями кредиторів. Такі наслідки можливі тільки за рішенням суду у випадку відсутності у боржника іншого майна, а у громадянина — власника земельної ділянки таке накладення допус­кається лише у тому разі, коли земельна ділянка є об'єктом застави.

Серед обов'язків власників природних ресурсів перше місце займає раціональне і ефективне використання природного об'єкта згідно із його цільовим призначенням і умовами надання. При раціональному використанні природного об'єкта якість його по­винна не погіршуватися, а поліпшуватися. Тому на власника покла­дається обов'язок застосовувати природоохоронні технології ви­робництва, підвищувати родючість, не допускати погіршення еко­логічної обстановки на території внаслідок своєї господарської діяльності, вживати заходів щодо недопущення забруднення, погіршення або знищення природного об'єкта. Раціональність ви­користання природних об'єктів означає, що воно здійснюється за суворо цільовим призначенням. При використанні природного об'єкта не з тією метою, для якої він був придбаний, або не­раціональними засобами можливе припинення права власності.

Date: 2015-09-02; view: 463; Нарушение авторских прав