ТЕМА № 6 «Екологічні права та обов’язки громадян»

Розглядається поняття, загальна характеристика, правове забезпечення екологічних прав та обов’язків громадян. Звертається увага класифікації прав та обов’язків громадян за різноманітними критеріями, зокрема: за юридичною силою, за формою реалізації (індивідуальні і колективні), за відмінністю в колі (кількості) зобов’язаних осіб (абсолютні і відносні), залежно від захисту екологічних інтересів (екологічні майнові і особисті немайнові права), за суб’єктним складом (загальні та спеціальні) тощо. Особливо слід звернути увагу на конституційні екологічні права та обов’язки, у тому числі: право на безпечне для життя та здоров’я довкілля, на отримання екологічної інформації, обов’язок відшкодування заподіяної природі шкоди тощо. При цьому слід мати на увазі, що право людини і громадянина на безпечне навколишнє природне середовище являє собою юридичну можливість проживати в навколишньому природному середовищі, яке б не заподіювало шкоди його здоров’ю і життю, а в разі порушення цього права — вимагати його захисту у встановленому законодавством порядку. Право на відшкодування шкоди, заподіяної порушенням права на безпечне довкілля, — це активне право особи. Право громадян на одержання екологічної інформації розглядається як «вільний доступ до інформації про стан навколишнього середовища і вільне одержання, використання, поширення і збереження такої інформації, за винятком обмежень, установлених законом» (п. «е» ст. 9 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).

Особливу увагу слід приділити питанням захисту екологічних прав громадян. У законодавстві немає визначення поняття захисту екологічних прав громадян. Зазначається лише, що порушені права громадян у галузі охорони навколишнього природного середовища можуть бути поновлені, а їх захист здійснюється в судовому порядку відповідно до законодавства України (ст. 11 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»). Тобто закон визначає порядок та засоби (способи) захисту порушених прав. Отже, захист екологічних прав громадян доцільно розглядати як сукупність юридичних заходів, що спрямовані на припинення порушення таких прав, усунення перешкод у їх реалізації, відновлення порушених прав.

При вивченні питання необхідно звернути увагу на те, що засоби захисту людини – це дії уповноваженої особи, за допомогою яких особа може вимагати здійснення захисту своїх екологічних прав від посягань інших суб’єктів (подання позову, скарги, заяви). Способи захисту – це дії державних органів у межах їх компетенції, які безпосередньо спрямовані на захист екологічних прав громадян (визнання права судом, розгляд спорів радою, протест прокурора). Форми захисту – це варіанти звернення громадян за захистом свого порушеного права, зумовлені відмінностями в діяльності державних та інших органів по захисту прав в цілому. Зацікавлені особи мають право звернутися за захистом своїх екологічних прав до судових, правоохоронних органів адміністративної юрисдикції, які зобов’язані в межах своїх повноважень розглянути такі звернення та застосувати відповідні способи захисту порушених прав.

Нормотворчу форму захисту екологічних прав забезпечує Верховна Рада України шляхом розроблення ефективних механізмів їх реалізації. Кожен має право звернутися за захистом порушеного права до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Date: 2015-09-02; view: 397; Нарушение авторских прав