Методи альтернативного вирішення спорів

Альтернативні способи вирішення спорів

У законодавстві захист прав інтелектуальної власності прийнято ділити на два види - юрисдикційний і неюрисдикційний. Юрисдикційний спосіб полягає в тому, що суб’єкт права інтелектуальної власності, права якого порушено, звертається до належного державного органу за захистом, який за необхідності надає такий захист, що в свою чергу поділяється на окремі види - адміністративно-правовий, цивільно-правовий, кримінально-правовий.

Адміністративний порядок має декілька позитивних особливостей, насамперед оперативність розгляду справ, що створює можливості для швидкого відновлення порушених прав.

Цивільно-правовий спосіб захисту включає як загальні (визнання прав, визнання правочину недійсним, припинення або зміна правовідносин тощо), так і спеціальні цивільно-правові засоби захисту права інтелектуальної власності, передбачені законодавством про інтелектуальну власність.

Юрисдикційний спосіб захисту права інтелектуальної власності здійснюють суди, а також уповноважені на це органи державного управління. Зокрема, в Україні " кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу " (Цивільний Кодекс України [2], ст.. 432, частина 1). До судового розгляду спорів щодо інтелектуальної власності можуть бути залучені третейські суди, звичайно, за згодою сторін.

Методи альтернативного вирішення спорів

Поняття "Альтернативне вирішення спорів" (АВС) використовується у широкому розумінні, включаючи всі процедури, що направлені на вирішення спорів між приватними особами поза судовою системою, зазвичай за участю, але не обов'язково третьої нейтральної сторони. Найчастіше у сфері електронної комерції застосовуються такі способи альтернативного вирішення спорів: