Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Визначення інтенсивності перетікання та витрат грунтових вод на випаровування





 

Підземний приплив до зрошуваного масиву відбувається як із області з більшим напором, так і за рахунок підживлення верхніх безнапірних, найчастіше слабопроникних горизонтів, водами із горизонтів, які розташовані нижче.

На деяких зрошуваних масивах (Голодний Степ, північна частина Червонознаменської зрошуваної системи) верхні шари лесових суглинків чи супісків відділяються від нижніх сильнопроникних крупнозернистих пісків, галечників, закарстованих вапняків слабопроникним шаром глини. Напір у нижніх горизонтах може бути вищий рівня ґрунтових вод. У разі зниження поверхні ґрунтових вод виникає висхідна фільтрація із нижнього горизонту у верхній через шар, що розділяє. Інтенсивність перетікання визначається за формулою

 

q = kp (H – h) / mp, (1.3.1)

 

де q – інтенсивність перетікання, м/добу;

mp, kp – відповідно потужність (м) та коефіцієнт фільтрації (м/добу) шару, що розділяє;

H – абсолютна відмітка рівня ґрунтових вод, м;

h – абсолютна відмітка рівня вод нижнього горизонту, м.

Вихідні дані наведені в табл. 1.3.1.

 

Таблиця 1.3.1 – Вихідні дані

Варіант                          
Н, м                          
h, м                          
mр 3,2 5,3 6,1 4,4 8,8 3,6 4,2 7,3 6,5 2,9 3,7 4,3 6,4
                           
Продовження табл. 1.3.1
Варіант                          
Н, м                          
h, м                          
mр 5,5 5,7 6,2 7,1 7,8 4,9 5,1 6,6 3,9 4,5 3,6 8,1  

 

Приклад

Лесові суглинки від пісків, у яких знаходиться водоносний горизонт, відокремлюються шаром глини потужністю 4 м з коефіцієнтом фільтрації 0,001 м/добу, висота поверхні ґрунтових вод регіонального водотривкого шару складає 45 м, напірних вод – 53 м. Визначити величину і напрямок переткання

 

м/добу,

 

тобто, кожної доби із нижнього горизонту у верхній надходить 2 мм води, що за рік складає 730 мм або – 0,73 м. У разі такої інтенсивності перетікання високомінералізованих напірних вод можливе засолення й заболочування ґрунтово-рослинного шару під дією випаровування.

Випаровування з поверхні ґрунтових вод – це негативне явище, яке призводить до збільшення мінералізації ґрунтових вод і засолення ґрунтів та зниження їх родючості. Інтенсивність випаровування ґрунтових вод тісно пов'язана з глибиною їх залягання, висотою капілярного підйому, кліматичними умовами району, рослинним покривом та агротехнічними прийомами обробітку ґрунту. Інтенсивність випаровування зменшується із збільшенням концентрації солей у ґрунтових водах, що пов'язано з зростанням к в'язкості. Якщо на досліджуваній території відсутні спеціальні лізометричні спостереження, величину випаровування із рівня ґрунтових вод можна оцінити за залежністю С. Ф. Авер'янова

, (1.3.2)

де – інтенсивність випаровування із поверхні ґрунтових вод при глибині їх залягання , м;

– критична глибина залягання ґрунтових вод, м;

– інтенсивність випаровування із поверхні води, мм;

– показник степеня, який залежить від виду й структури ґрунтів та змінюється в межах від 1 до 3.

Приклад

Визначити величину випаровування із рівня ґрунтових вод щомісячна та за рік для умов Херсонської області при глибині їх залягання 2 м в середніх суглинках.

 

Хід роботи

1. Визначаємо середніх суглинків за таблицею 1.3.2.

 

Таблиця 1.3.2 – Критичні глибини та коефіцієнт фільтрації деяких літологічних різниць порід [3, с.53]

№ п/п Характеристика ґрунту Критична глибина, м Коефіцієнт фільтрації, м/добу
  Леси пилуваті 4,0 0,001 і менше
  Суглинки пилуваті 3,5 5 – 10
  Суглинки середні 3,0 1 – 5
  Суглинки важкі 2,0 0,1 – 1
  Глини легкі 1,5 0,05 – 0,09
  Глини важкі 1 – 1,2 0,01 – 0,04
  Піски середньозернисті й дрібнозернисті 1,0 10 – 15
  Піски крупнозернисті 0,5 40 – 100

 

2. Визначимо річну інтенсивність випаровування для умов Херсонської області за таблицями 1.3.1-3.

3. Розрахуємо випаровування з рівня ґрунтових вод при N=2, що є характерним для середніх суглинків

мм.

Узагалі величина інтенсивності випаровування з поверхні ґрунтових вод змінюється за сезонами року і максимальних значень набуває в спекотні літні місяці з подальшим спадом восени та наближенням до нуля у зимовий період.

 


Таблиця 1.3.3 – Значення випаровування для умов України

N п/п Номер варіанту Пункт спостереження Інтенсивність випаровування за місяць, мм Випаровування за рік, мм N
                       
                                 
    Мелітополь 8,5 8,7 23,0 68,1 112,2 149,0 184,0 178,5 112,2 48,0 16,47 8,95 917,62  
    Н. Олексіївна 7,1 8,9 19,6 51,5 95,7 134,3 182,0 167,4 104,9 44,1 21,9 8,4 845,76  
    Херсон 8,5 10,6 21,4 69,9 112,2 141,7 169,3 178,5 115,9 53,9 19,7 10,5 912,10  
    Миколаїв 5,2 6,3 16,7 49,7 99,3 138,0 171,1 172,9 115,0 42,0 13,3 8,5 837,95  
    Одеса 8,86 10,3 22,5 55,2 93,8 134,3 178,5 150,9 93,8 43,1 17,4 11,0 819,66  
    Синельникове 7,04 6,3 17,2 60,7 112,2 131,0 163,8 151,0 101,2 41,6 15.1 9,0 816,14  
    Кирилівка 4,25 5,04 15,8 57,1 101,2 121,4 150,9 151,0 101,8 40,6 13,3 5,6 768,00  
    Луганськ 7,1 7,6 20,1 68,1 130,6 160,1 187,7 178,5 112,2 45,4 17,8 9,7 944,90  
    Старобільськ 8,6 8,9 17,1 64,4 117,8 160,8 165,6 154,5 97,5 45,1 16,5 9,9 866,70  
    Полтава 5,6 6,3 13,4 58,9 114,1 132,5 138,0 132,7 95,7 33,6 12,3 7,0 750,14  
    Асканія Нова 8,9 9,8 23,2 57,0 92,3 137,9 175,0 154,8 100,7 44,6 18,9 7,6 830,75  
    Красноармійськ 4,9 5,9 14,4 53,2 120,6 135,7 149,9 156,3 102,5 40,7 15,0 8,7 807,8  
    Ізюм 6,1 6,7 15,6 62,0 119,6 141,7 154,6 148,0 101,2 37,5 14,1 7,9 815,1  
    Ізмаїл 8,14 10,9 20,3 84,6 130,6 149,1 160,1 206,1   64,7 22,0 10,0 845,2  
    Кривий Ріг 9,18 6,7   68,2 103,8 140,4   161,6 99,9 42,5   9,3 812,6  
    Бердянськ 5,9 6,9 22,8 46,1 90,2 176,6 197,1   91,4 33,2 10,13 12,0 898,3  
    Гуляй Поле 3,6 7,9 20,3 55,8 91,7 133,3 175,4 164,3 81,0 42,8 14,5 11,8 802,5  
    Сарата 3,7 5,2 14,0 57,7 113,4 144,2 162,5 198,6 136,8 48,8 13,5 9,0 907,4  
    Комсомольська 9,3 9,5 16,9 64,2 115,4 164,1 163,7 151,6 94,4 46,3 16,7 10,3 862,3  
    Апостолово 4,9 5,9 14,4 53,2 120,6 126,3 177,7 145,7 102,5 40,7   8,7 815,6  
    Вінниця 5,7 6,4 18,1 55,4 127,6 139,5 140,1 165,0 111,5 39,8 15,8 7,5 832,4  
    Долинська 8,0 9,2 24,0 52,7 82,6 120,8 168,9 147,6 101,2 40,6 18,3 5,9 779,9  
    Жашків 5,8 6,9 18,0 50,7 115,5 138,6 166,2 171,5 106,4 46,7 18,1 9,5 853,9  
    Затишшя 2,2 5,0 10,2 64,8 121,6 119,0 143,7 182,2 148,5 57,2 16,1 7,9 878,5  
    Красноград 6,6 7,6 27,7 42,8 77,9 155,9 166,8 195,6 91,8 35,3 9,6 13,7 831,4  
    Куп’янськ 5,6 6,0 8,4 72,6 150,0 131,5 141,6 121,9 110,9 39,8 17,7 3,9 809,9  

 


ЧАСТИНА ІІ

РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНІ РОБОТИ

 

2.1 ВИЗНАЧЕННЯ ДІЛЯНОК ЗАБРУДНЕННЯ ПОВЕРХНЕВИХ І ПІДЗЕМНИХ ВОД ЗА ДАНИМИ ХІМІЧНИХ АНАЛІЗІВ ГРУНТОВИХ ВОД

 

ВСТУП

 

Під забрудненням поверхневих та підземних вод розуміється усіляке погіршення їх якості (фізичних, хімічних, біологічних властивостей), що зрештою робить їх непридатними для питного та технічного використання.

Нешкідливість питної води за хімічним складом визначається відповідністю її встановленим нормативам. Такими нормативами служать гранично дозволені (припустимі) концентрації тих чи інших речовин у воді – ГДК [1].

Залежно від ступеня забруднення поверхневі та підземні води поділяються на:

1. слабкозабруднені – показники якості води перевищують природні (фонові) значення, але нижче ГДК для того чи іншого виду використання;

2. забруднені – показники якості води перевищують ГДК в декілька разів;

3. дуже забруднені – показники якості істотно перевищують ГДК і наближені до показників вмісту розчину у джерелі забруднення.

За особливостями забруднюючих речовин виділяють хімічне (неорганічне, органічне); біологічне (мікробне, водоростеве); радіоактивне, теплове забруднення вод [2].

Хімічне забруднення поверхневих та підземних вод пов’язане головним чином з:

- промисловими стічними водами:

- витоками технологічних розчинів;

- забрудненням атмосферного повітря;

- розчиненням сировини, твердих відходів і продуктів промисловості, - атмосферними опадами;

- наслідками використання добрив і отрутохімікатів у сільському господарстві.

Різноманітний склад сировинних продуктів, стічних вод, відходів сучасного промислового виробництва визначають різноманітність хімічних речовин, які можуть потрапити у підземні води. Це – важкі метали, нафтопродукти, промислові вуглеводи, феноли, ціаніди, сульфати, хлориди, фтор, марганець, азот, аміак тощо.

 

 

Date: 2015-09-02; view: 417; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.006 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию