Моя прекрасна

Батьківщино, Така багата

І блискуча! Хто тебе тільки

Не мучив!

Т. Г. Шевченко

§8.1.

'к уже зазначалося, 1991 р. всю територію Украї-

__ Lhh було оголошено зоною екологічного лиха. За

два роки до цього спеціалісти-географи Академії наук України вперше розробили й склали карту стану довкілля за окремими компонентами природи. Ця карта підтверджує той факт, що, справді, вся територія нашої країни, за винятком невеликих окре­мих районів Карпат, Центрального Полісся, Полтавщини та східної Вінниччини, характеризується як забруднена й дуже забруднена, а 15 % території належить до категорії «надзвичайно забруднені регіони з підвищеним ризиком для здоров 'я людей і райони екологічної катастрофи». В ці 15 % входить 30-кілометрова зона навколо Чорнобильської АЕС, південь Херсонської області, зона, окреслена лінією Дніпропетровськ — Кіровоград — Кривий Ріг—Нікополь— Запоріжжя, а також район Донбасу.

У 1995—2002 pp. фахівцями було підготовлено комплекс еко­логічних карт України, на яких представлено інформацію про су­часний стан забруднення атмосфери, гідросфери й літосфери, а також показано демографічну ситуацію, пов'язану зі станом довкілля. Здійснено еколого-економічне зонування території з

359

Глав а 8

Екологічний стан окремих регіонів України

урахуванням техногенного навантаження на довкілля (рис. 8.1), стійкості природного середовища (рис. 8.2) і його екологічного потенціалу (рис. 8.3) за регіонами України.

Як випливає з цих карт, до показника техногенного наванта­ження на природне середовище Т входять: соціально-економічна освоєність територій (показники, що характеризують промис­ловість, сільське господарство, будівництво, транспорт і рекре­аційне навантаження); забрудненість довкілля (радіаційне й хімічне забруднення атмосферного повітря, природних вод і ґрунтів).

До потенціалу стійкості природного середовища С належать метеорологічний потенціал атмосфери, потенціали стійкості природних вод, ґрунтів і біотичний потенціал.

Екологічний потенціал територій Е обчислено за формулою

_де f — техногенне навантаження на природне середовище; С — потенціал стійкості природного середовища до техногенного на­вантаження; Н — ступінь ураженості територій несприятливими природно-антропогенними процесами (зсуви, ерозія, заболочен­ня, суфозія лесових порід, дефляція, карст, селі, засолення, підтоплення тощо).

Еколого-економічний потенціал територій К характеризує ступінь екологічної рівноваги в інтегрованій геосистемі «сус­пільство—природа» та її здатність виконувати антропоекологічну й виробничу функції. Його обчислюють за формулою

К=Е+ П,

де П — природно-ресурсний потенціал (мінеральні, водні, земельні, лісові, фауністичні, природно-рекреаційні ресурси).

Вирішення проблеми поліпшення екологічного стану тери­торії України слід розпочинати насамперед із тих регіонів, у яких ситуація напруженіша й які мають найбільше соціально-еко­логічне значення для нашої країни. Такими регіонами визнано Донецько-Придніпровський, Поліський, Карпатський та Азово-Чорноморський із річкою Дніпро. В усіх цих регіонах наявний цілий комплекс екологічних проблем (табл. 8.1), проте кожний із них має ще й свою власну головну проблему. В Азово-Чорно-морському регіоні — це забруднення вод, у Донецько-Придні­провському — техногенне забруднення атмосфери та ґрунту, на

361

Розділ II Екологічні проблеми України

Глава 8

Екологічний стан окремих регіонів України

Об

I