Г па в а 1

Людство в навколишньому середовищі

І

на екологія (моделювання екологічних процесів, обробка ін­формації та кількісний аналіз), що входять до складу загальної екології.

Ми також дотримуємося думки, що загальну екологію слід відділити від низки прикладних екологічних наук як теоретичну, але з умовою, що основу її становить біоекологія з усім колом сучасних проблем.

Біоекологія вивчає найзагальніші закономірності взаємо­відносин організмів та їх угруповань із зовнішнім середовищем у природних умовах, формує уявлення про екологію як економіку природи на основі вивчення потоків речовини, енергії та інфор­мації в життєдіяльності організмів, їх груп та біологічних систем. Вона є материнським субстратом і головною складовою сучасної екології.

У зв'язку з розширенням людської діяльності й посиленням її негативних впливів на природу останніми десятиліттями активно розвиваються різні напрями в сфері прикладної екології. Цих напрямів набагато більше, ніж у блоці класичних біоеко-логічних наук. Прикладна екологія вивчає механізми руйнування біосфери, розробляє методи запобігання йому й способи раціонального природокористування.

Прикладна екологія складається з трьох основних блоків — геоекологічного, техноекологічного й соціоекологічного — кожен з яких, відповідно до диференціації галузевих напрямів, має де­сятки відгалужень.

Геоекологія вивчає специфіку взаємовідносин організмів і середовища їх існування в різних географічних зонах, на суходолі й в океані, в тундрі, тайзі й тропіках, у горах і пустелях тощо, дає екологічну характеристику різних географічних регіонів, облас­тей, районів, ландшафтів, розглядає екологічні наслідки ендо- й екзогенних геологічних процесів, видобування корисних копа­лин, здійснює екологічне картографування. [Нині є ще кілька означень геоекології (В. Боков, І. Черваньов, І. Дедю, В. Некое), які не збігаються, але за суттю близькі до наведеного тут.]

Техноекологія — найбільший блок прикладних еколо­гічних напрямів (відповідно дисциплін), пов'язаних із такими об'єктами людської діяльності, як енергетика, промисловість, сільське господарство, транспорт, військова справа, наука, кос­мос. Вона визначає обсяги, механізми й наслідки впливів на довкілля та здоров'я людини різних галузей і об'єктів, особли-

50

вості використання ними природних ресурсів, розробляє регла­ментації природокористування й технічні засоби охорони при­роди, опікується проблемами утилізації відходів виробництва та відтворення зруйнованих екосистем, екологізацією виробництв.

Соціальна екологія досліджує специфічну роль людини в довкіллі не як біологічного виду, а як соціальної істоти, відмінності цієї ролі від функції інших живих істот, вивчає шляхи оптимізації взаємовідносин людського суспільства з природою, формує екологічну свідомість, екологічну культуру за допомогою нових методів і підходів екологічної освіти та виховання, форму­лює закони про екологічне природокористування, принципи й критерії екологічного менеджменту, контролю й бізнесу, здій­снює соціально-екологічний моніторинг, закладає основи ло­кальної, регіональної та глобальної екологічної політики. Соціо-екологія тісно пов'язана з етнографією і соціологією.

Кожен із напрямів екологічних наук має свою специфіку, своє коло питань, що їх слід вирішувати, свої особливості екологічно­го моніторингу, свої методи й масштаби досліджень, контролю та менеджменту, але завдання в них одне: визначити характер за­бруднень довкілля, пов'язаних із тим чи іншим видом діяльності людини, обсяги цих забруднень, ступінь їхньої небезпечності, можливості нейтралізації завданої природі шкоди, а також шляхи оптимальної екологізації технологій, підвищення ефективності охорони природи, збереження й відновлення природних ресурсів.

Спеціалісти різних напрямів використовують матеріали до­сліджень один одного під час розробки своїх моделей і прогнозів стосовно природного середовища, природних ресурсів, урбаніза­ції, демографічних проблем.

Завершуються різнопланові екологічні дослідження узагаль­ненням усієї добутої інформації для розробки й реалізації планів та програм раціонального природокористування на локальному, регіональному й глобальному рівнях, створення наукових засад економіки природокористування, а також для формування регіональної і національної екологічної політики, укладання міжнародних угод, договорів у сфері природокористування, охо­рони довкілля та екологічної освіти, тобто визначення тактики й стратегії збалансованого розвитку людства, збереження біосфери й життя на Землі.

Контрольні запитання й завдання

1. Коли людина завдала першого удару
по природі й у чому він полягав?

2. До яких наслідків для довкілля
призвів активний розвиток земле­
робства й скотарства?

3. У чому полягали особливості роз­
витку глобальної екологічної кризи
другої половини XX cm.?

4. Назвіть головні причини розвитку
глобальної екологічної кризи.

5. Які два «вибухи» стали причиною
різкого погіршення екологічної та
соціально-економічної ситуації на
нашій планеті?

6. Яка роль урбанізації в розвитку
цивілізації і біосфери?

7. Наведіть кілька прикладів на під­
твердження факту наростання гло­
бальної екологічної кризи.

8. Наведіть приклади спустелювання,
деградаци ґрунтів і зникнення лісів
на континентах, укажіть причини
цього.

9. Що таке надзвичайні екологічні си­
туації?

10. Як класифікують природні та ан­
тропогенні катастрофи?

11. Які райони України належать до
сейсмічно небезпечних?

12. Укажіть екологічні наслідки військо­
вої діяльності та воєн.

13. Які промислові об'єкти належать до
екологічно небезпечних?

14. Які наслідки іригаційних робіт для
довкілля?

15. До чого призводить будівництво на
великих річках гребель і водосховищ?

16. У чому проявляється криза людсько­
го духу в наш час?

17. Якою має бути поведінка людини в
довкіллі, аби не деградувала біо­
сфера?

18. Розтлумачте поняття «екологічна
культура».

19. Які основні принципи нової — еко­
логічної — філософи?

20. Що означає термін «екостійкий роз­
виток»?

21. Які основні відмінності старої й
нової філософи життя?

22. Які предмет і завдання сучасної
екологи?

23. Опишіть структуру сучасної еко­
логії.

24. У чому полягає мета соціально-
екологічних досліджень?