Інвестиційний проект

БІЗНЕС-ПЛАН ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЕКТУ

Після проведення усіх необхідних досліджень, які передують прийняттю інвестиційного рішення, необхідно скласти певний підсумковий документ, який дозволить учасникам інвестиційного проекту не лише прийняти, але й зафіксувати, що, коли та кому належить зробити, щоб виправдалися сподівання на ефективність проекту. Для цього складається бізнес-план, який є головним інструментом для відбиття підприємницької ідеї.

Бізнес-план - це стандартний документ, у якому детально обґрунтовуються концепція призначеного для реалізації реального інвестиційного проекту і наводяться основні його технічні, економічні, фінансові та соціальні характеристики. Він описує основні аспекти майбутнього проекту, аналізує всі проблеми, на які проект може натрапити, а також визначає способи їх вирішення. Таким чином, бізнес-план інвестиційного проекту дає можливість з'ясувати життєздатність проекту за умов ринкової конкуренції, містить орієнтири подальшого розвитку підприємства, а також є підставою для отримання фінансової підтримки від зовнішніх інвесторів.

Головними принципами, якими слід керуватися при розробці бізнес- планів інвестиційного проекту, є:

• безперервність - означає, що роботи зі складання інвестиційних бізнес- планів на підприємстві повинні вестися постійно, без перерв. Для забезпечення реальності цих планів до них слід вносити оперативно необхідні зміни, які можуть бути обумовлені змінами у макро- та мікросередовищах;

• багатоваріантність - відображає потребу в отриманні не одного, а сукупності альтернативних варіантів бізнес-планів інвестиційного проекту. З безлічі отриманих планів перевага наддається якнайкращому з них для конкретних умов виробництва та збуту;

• множинність мети - має забезпечити як можливість вибору у конкретній ринковій ситуації певної кількості як домінуючих інвестиційних цілей, так і вирішення оптимізаційних параметрів на основі багатоцільового підходу;

• кількісна оцінка мети розвитку підприємства - означає потребу подавати у цифровому виразі, заплановані до досягнення мети, виробництво та збут готової продукції або послуг;

• науковість - означає необхідність побудови інвестиційних планів на основі економічних і фінансових розрахунків, які базувалися б на правильно обраних елементах системи планування, достатньо точних початкових даних і прогресивних нормах і нормативах;

• збалансованість - відображає потребу отримання системи тісно взаємопов'язаних і узгоджених бізнес-планів, які реалізуються одночасно на певному підприємстві;

• оптимальність - полягає в необхідності знаходження та реалізації якнайкращих рішень бізнес-планів;

• системність - обумовлює потребу проектування всіх елементів системи інвестиційного планування у тісній єдності та взаємообумовленості;

• спадкоємність - полягає в тому, що числові оцінки економічних, фінансових і інвестиційних показників, що отримуються в результаті роз- робки бізнес-плану, повинні повністю відповідати стратегічному плану розвитку фірми;

• швидке (гнучке) реагування - припускає необхідність оперативного внесення відповідних коригувань у плани інвестиційної діяльності підприємства, зумовлені змінами, що відбулися в мікро- та макросередовищі.

Згідно з методичними рекомендаціями Міністерства економіки України [2], розроблення бізнес-плану підприємства здійснюється в декілька етапів:

1) підготовчий;

2) розроблення бізнес-плану;

3) реалізація бізнес-плану.

Головним елементом на підготовчому етапі є формування перспективної бізнес-ідеї, яка є ідею виробництва нової продукції (надання нових послуг, виконання робіт), впровадження нового технічного, організаційного або економічного рішення тощо. На цьому етапі підприємство здійснює збір та аналіз інформації про продукцію (послуги), визначає основні напрями та тенденції розвитку галузі, формулює бізнес-ідею (концепцію розвитку виробництва) та здійснює її попередню техніко-економічну оцінку.

На підставі аналізу технічної можливості підприємства, відгуків покупців, результатів випуску такої самої або аналогічної продукції конкурентами, пропозицій працівників підрозділу маркетингу, результатів науково- дослідних та дослідно-конструкторських робіт, підприємство обґрунтовує перспективність бізнес-ідеї.

У разі прийняття позитивного рішення стосовно впровадження бізнес-ідеї підприємство здійснює кроки послідовності розроблення бізнес-плану: формується група розробників бізнес-плану, визначається система організаційного та фінансового забезпечення бізнес-планування.

На етапі реалізації бізнес-плану визначаються та виконуються завдання як на підприємстві, так і за його межами, серед яких основними є:

• формування потрібних для реалізації бізнес-плану практичних завдань, їх логічної послідовності та графіка виконання;

• визначення необхідних ресурсів для виконання кожного завдання;

• розроблення кошторису реалізації та потоків ресурсів, що забезпечують фінансування протягом усього часу реалізації бізнес-плану;

• здійснення практичних завдань, контроль показників його реалізації та коригування, за необхідності, завдань і розрахунків, зроблених під час складання бізнес-плану.

Розробляючи бізнес-план, варто враховувати певні вимоги до його форми, у тому числі:

◊ Чітку структуризацію документа. В міжнародній практиці прийняті певні вимоги, яким має відповідати конкретний документ, і зокрема, є ряд обов'язкових розділів, присвячених конкретним аспектам інвестиційного проекту.

◊ Достовірність інформації, яка наводиться у бізнес-плані, та обґрунтованість економічних показників. Усі показники, як кількісні, так і якісні, що наводяться в бізнес-плані, мають бути ретельно звірені з документами, з яких вони одержані. Для усіх економічних показників необхідні документальні підтвердження, розрахунки та обґрунтування.

◊ Наочність матеріалу, що подасться. Бізнес-план мас містити схеми, таблиці, графіки, діаграми тощо, це повинно полегшити розуміння найважчих моментів документа.

◊ Якість оформлення. Бізнес-план має бути найкращим чином оформленим, як з точки зору викладу матеріалу, так і щодо помилок та виправлень.

◊ Обсяг бізнес-плану. Зазвичай, обсяг бізнес-плану залежить від обсягу інвестицій, проте на практиці вважається оптимальним обсяг в межах 40-50 сторінок. Крім того, бізнес-план може містити і додатки, обсяг яких не регламентується.

З урахуванням цих вимог, структура бізнес-плану інвестиційного проекту може мати такий вигляд, див. табл. 6.2.

Таблиця 6.2.

Структура бізнес-плану інвестиційного проекту

Водночас загальна схема та порядок викладу змісту бізнес-планів можуть різнитися залежно від характеру інвестиційного проекту. Так, для великих інвестиційних проектів, які погребують значних капітальних витрат, або ж розраховані на тривалий період, а також пов'язані з випуском і впровадженням на ринок нових видів продукції, товарів, послуг, має бути розроблений повний варіант бізнес-плану. Він передбачає врахування та деталізацію всіх напрямів майбутньої діяльності, аналіз можливих ризиків і шляхів їх уникнення. Окремі висновки, пропозиції підтверджуються необхідними розрахунками, графіками, таблицями.

Для невеликих інвестиційних проектів (наприклад, для обґрунтування одержання інвестиційного кредиту) допускається скорочений варіант бізнес-плану, який визначає загальні цілі та шляхи їх досягнення.

Підготовка будь-якого бізнес-плану інвестиційного проекту - це важкий та трудомісткий процес. Для його розробки необхідно розглядати декілька сценаріїв розвитку з урахуванням чутливості до змін на ринку, а також необхідний постійний контроль та коригування проекту з урахуванням фактичних змін в грошовому потоці. Здійснити це можливо лише за допомогою інформаційно-комп'ютерних технологій фінансового планування та контролю за інвестиціями. Сьогодні на ринку інформаційних технологій України представлений та успішно використовуються ряд програм такого виду: MICROSOFT PROJECT, TIME LIME, PRIMA VERA, COMFAR, PROJECT EXPERT, AЛЬT-IHBECT та ін.

Найчастіше розробка практичного бізнес-плану інвестиційного проекту може бути здійснена за допомогою пакету прикладних програм (ППП) "Project Expert".

ППП "Project Expert" є системою стратегічного інвестиційного проектування, в основу якої покладені методика оцінки інвестиційних проектів ЮНІДО та методика фінансового аналізу, яка відповідає міжнародним стандартам бухгалтерського обліку.

Ця програма має можливість провести детальний аналіз проекту з урахуванням впливу на нього загальноекономічних чинників, що характеризують соціально-економічний стан країни, тенденції інфляції, співвідношення курсу валют, динаміки масштабів і структури витрат на виробництво, у т. ч. сировину, матеріали та комплектуючі вироби, заробітну плату керівників та виробничого персоналу, вартість основних виробничих фондів, особливості порядку та часу проходження платежів за реалізовану продукцію, інвестиційний клімат, умови залучення капіталу, можливі зміни у системі податків тощо.

Великі можливості має система планування й управління інвестиційними проектами, зокрема, у частині організації контролю за процесом реалізації проектів. Вона передбачає: актуалізацію (оновлення) фактичних даних про процес реалізації бізнес-проектів; контроль за наслідками порівняння початкового плану та фактичних даних із заданою періодичністю аналізу ситуації. На підставі звіту, сформованого в результаті виконання процедур контролю, здійснюється управління інвестиційними проектами, найважливішим принципом якого є своєчасне ухвалення оперативного рішення про коригування бізнес-плану проекту або його припинення у разі виникнення непередбачених проблем. Крім того, вона передбачає реалізацію процедур оптимізації, що стосуються процесу розподілу обмежених засобів бюджету, на базі заздалегідь встановлених пріоритетів і ранжування проектів з метою визначення серед альтернативних найбільш привабливого.

Програмний комплекс "Project Expert" може використовуватися як на стадії розробки інвестиційного проекту, так і на стадії його експлуатації, бо дозволяє достатньо швидко провести перерахунок (актуалізацію) бізнес- плану, за допомогою якого дається обґрунтування економічної ефективності інвестиційного проекту, що реалізується.

ППП "Project Expert" забезпечує подання результатів фінансового аналізу у вигляді таблиць, діаграм і графіків, які можуть бути виведені на друк. Користувач одразу може провести інтегральну оцінку проекту за багатьма критеріями. Тому він є достатньо перспективним і зручним інструментом для практичного використання при розробці як інвестиційних стратегічних планів, так і обґрунтуванні економічної ефективності окремих проектів.

Бізнес-план інвестиційного проекту

Однією з форм подання результатів інвестиційного проектування є бізнес-план, що являє собою стандартний документ, у якому обґрунтовується доцільність реалізації інвестиційного проекту й наводяться його основні характеристики.

Залежно від мети складання бізнес-планів їх поділяють на декілька типів:

Повний бізнес-план - це викладення для потенційного партнера або інвестора результатів маркетингового дослідження, обґрунтування стратегії освоєння ринку, очікуваних фінансових результатів;

Концепт-бізнес-план - це основа для переговорів з потенційним інвестором або партнером для визначення ступеня його зацікавленості або можливої участі у проекті;

Бізнес-план підприємства - це викладення перспектив розвитку підприємства на майбутній плановий період перед Радою директорів або зборами акціонерів із зазначенням основних бюджетних розрахунків і господарських показників для обґрунтування обсягів інвестицій;

Бізнес-план як заявка на кредит - це основа для отримання на комерційній основі позикових коштів від організації-кредитора;

Бізнес-план як заявка на грант - це основа для отримання коштів з державного бюджету або благодійних фондів для вирішення гострих соціально-політичних проблем з обґрунтуванням прямих і непрямих вигод для регіону або суспільства від виділення коштів або ресурсів під даний проект;

Бізнес-план розвитку регіону (країни) - це обґрунтування перспектив соціально-економічного розвитку регіону і обсягів фінансування відповідних програм для органів з бюджетними повноваженнями;

Практична значущість бізнес-плану визначається тим, що він:

- прогнозує основні параметри перспективного розвитку проекту;

- дозволяє визначити життєздатність підприємства або проекту в умовах конкурентного середовища;

- орієнтує та стимулює потенційних інвесторів щодо вкладення коштів у інвестиційні проекти;

- містить орієнтири, відповідно до яких менеджмент буде діяти на етапі становлення й розвитку підприємства або впровадження інвестиційного проекту;

- конкретизує шляхи досягнення інвестиційної мети й подолання перешкод;

- виступає важливим інструментом моніторингу розвитку інвестиційного проекту.

Економічна складова проекту у вигляді бізнес-плану має загальноприйняту структуру розділів, хоча вона може змінюватися залежно від галузевих і регіональних особливостей проекту.

Універсальних підходів щодо економічного обґрунтування інвестиційних проектів не існує. Проте вважається, що один з кращих методичних документів, що містить опис порядку складання бізнес-плану є "Посібник з підготовки промислових техніко-економічних досліджень", розроблений Організацією Об'єднаних Націй з промислового розвитку (UNIDO).

Процес складання бізнес-плану інвестиційного проекту може передбачати таку послідовність дій (рис. 2.2).

Як правило, бізнес-план інвестиційного проекту складається з 10-50 сторінок описів, коментарів, розрахунків, обґрунтувань.

Рис. 2.2. Типова послідовність складання бізнес-плану інвестиційного проекту

Перший розділ інвестиційного проекту має узагальнюючий стислий характер і складається в останню чергу. Завдання цього розділу - надати основну інформацію, здатну зацікавити партнерів і довести переваги проекту. Як правило, його називають "Резюме". В наступних розділах ґрунтовно і послідовно розкривають зміст проекту за основними аспектами і заплановані дії щодо його реалізації.

Характеристика структурних елементів бізнес-плану інвестиційного проекту наведена в таблиці А.4 додатку А. Необхідно звернути увагу на те, що послідовність розробки бізнес-плану не відповідає послідовності їх розміщення в даному документі.

Усі розділи бізнес-плану взаємопов'язані. Рівень цього зв'язку становить суть поняття внутрішньої узгодженості проекту. Бізнес-план проекту має бути простий і зрозумілий, стислий і добре оформлений, містити лише перевірену інформацію, конкретні твердження, показники та розрахунки.

Вимоги міжнародних фінансових організацій до бізнес-плану інвестиційного проекту

Формування бізнес-плану інвестиційного проекту залежить від вимог міжнародних фінансових організацій (МВФ, МБРР, ЄБРР), які надають кредити Україні. Для розгляду проектів — претендентів на одержання кредиту необхідно виконати певні умови. Юридичні особи, які бажають скористатися кредитною лінією міжнародних фінансових організацій, мають подати на розгляд щодо прийняття певного рішення на видачу чи відмови в наданні кредиту відповідні документи^*27.

*27: {Інвестиційна діяльність: Розробка бізнес-плану інвестиційного проекту з залученням коштів іноземного інвестора: Методичні рекомендації. – Суми: Ініціатива, 1998. – 34 с.}

Для підтримки та розвитку середнього й малого бізнесу з недержавною формою власності існують загальні рекомендації з розробки бізнес-планів інвестиційних проектів, запропоновані для використання банками України, які беруть участь у кредитуванні проектів за рахунок коштів міжнародних фінансових організацій. Далі ці вимоги розглянуті на прикладі ЄБРР^*28.

*28: {Там само. }

Юридична особа подає на ім'я керівника установи банку такі документи:

— заяву на одержання кредиту (додаток Б);

— інформаційний лист, облікову картку позичальника (відповідно додатки В, Г до заяви);

— картку відповідності клієнта й проекту критеріям ЄБРР (табл. 8.1) та банку країни. НБУ визначає банк України, через який буде відбуватися фінансування юридичної особи, а саме надання кредиту;

— за відповідності зазначеним щодо клієнта та проекту критеріям ЄБРР — пакет документів для кредитної оцінки (додаток Д).

Таблиця 8.1. Картка відповідності клієнта (одержувача позики) та проекту критеріям ЄБРР

Найменування одержувача позики__________________________________

Закінчення табл. 8.1

Підпис керівника

Підпис головного бухгалтера

Дата М. П

Проекти можуть прийматися від офіційних посередників підприємства або від юридично уповноважених представників клієнта. В процесі аналізу пакета документів у разі необхідності працівники банку надають консультації щодо його доопрацювання.

Умови кредитування. За рахунок коштів ЄБРР обраний банк України кредитує проекти підприємств тільки з недержавною формою власності або приватизовані підприємства.

Кредитні кошти використовуються для придбання товарів та оплати послуг іноземного походження виключно для довгострокового (до б років) фінансування засобів виробництва та пов'язаного з ним збільшення нормативного оборотного капіталу; короткострокового (до 1 року) фінансування експортних контрактів; короткострокового (до 1 року) фінансування витрат на імпортовану сировину та запасні частини; фінансування лізингу.

Виплати можуть здійснюватись також українськими постачальниками в національній валюті, якщо їх товари чи послуги мають закордонне походження.

Кредитні кошти не спрямовуються на фінансування проектів, пов'язаних з виробництвом чи постачанням зброї або з іншою військовою діяльністю, функціонуванням казино або іншими видами грального бізнесу; виробництвом чи постачанням тютюнових виробів або алкогольних напоїв із вмістом алкоголю понад 15 %; будь-якою діяльністю, зазначеною у переліку заборонених видів виробництва Екологічних директив ЄБРР, що забруднюють навколишнє середовище; будівництво житлових споруд.

Максимальна відсоткова ставка за кредитом становить Libor + 8 % річних. Оскільки останнім часом ставка Libor коливається у межах б—6 % річних, рекомендується застосовувати для розрахунків відсоткову ставку в розмірі 14 %. Крім того, одноразово сплачуються комісійні за надання кредитної лінії в обсязі 1 % від суми кредиту. Ці комісійні враховуються в загальній сумі кредиту.

З метою більш ефективного управління кредитним ризиком, як правило, банк України (далі — банк), через який фінансується проект, застосовує щомісячний графік погашення основної суми боргу та сплати відсотків. Виняток можуть становити проекти, надходження коштів від реалізації яких має нерівномірний або сезонний характер, а також за умови відсутності на підприємстві альтернативних джерел погашення боргу. Якщо цього вимагає специфіка інвестиційного проекту та фінансове становище підприємства — одержувача позики, банк може надати відстрочку погашення основної суми боргу до 2 років.

ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПРОЕКТ