Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Донецьк 2014Стр 1 из 4Следующая ⇒
Коледж Кафедра «Менеджмент і логістика»
Циклова комісія «Організація обслуговування на транспорті»
Робоча програма виробничої Практики Та МЕТОДИЧНІ рекомендації до її виконання
Донецьк 2014 ДОНЕЦЬКА АКАДЕМІЯ АВТОМОБІЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ Коледж Кафедра «Менеджмент і логістика»
Циклова комісія «Організація обслуговування на транспорті»
Робоча програма виробничої Практики Та МЕТОДИЧНІ рекомендації до її виконання
для студентів ІVІ курсу спеціальності 5.03060102 «Організація обслуговування на транспорті»
Донецьк 2014 Робоча програма виробничої практики та методичні рекомендації до її виконання для студентів ІV курсу підготовки галузь знань 0306 «Менеджмент і адміністрування», спеціальність 5.03060102 «Організація обслуговування на транспорті»/ Укладачі: С.В. Смерічевська, М.В. Жаболенко– Донецьк: ДААТ, - 2014. – 27 с.
© Смерічевська С.В., 2014 © Жаболенко М.В., 2014
ЗМІСТ
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Виробнича практика студентів є складовою частиною навчального процесу підготовки освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст»у галузі знань 0306 «Менеджмент і адміністрування»за спеціальністю 5.03060102 «Організація обслуговування на транспорті». Під час практики відбувається закріплення й конкретизація результатів теоретичного навчання, придбання студентами вміння й навичок практичної роботи з вибраної спеціальності, що й привласнюється кваліфікації. Виробнича практика - самостійна робота студента під керівництвом викладача випускаючої кафедри та фахівця або керівника відповідного підрозділу бази практики. У процесі проходження виробничої практики в студентів формуються наступні компетенції: · здатність знаходити організаційно-управлінські рішення;; · здатність аналізувати соціально значимі проблеми й процеси; · здатність оцінювати умови й наслідки прийнятих організаційно-управлінських рішеь; · здатність проводити аналіз операційної діяльності організації й використовувати його результати для підготовки управлінських рішень; · здатність раціонально організовувати свій час, опрацьовувати літературні джерела, виконувати дослідницьку роботу, аналізувати та інтерпретувати результати наукових досліджень. Загальне методичне керівництво практикою здійснює циклова комісія випускової кафедри. Голова циклової комісії відповідає за рівень організації практики і її результати. Безпосереднє керівництво практикою студентів покладає на викладачів кафедри, затверджених наказом ректора. Перед початком практики кафедра проводить зі студентами організаційні збори для роз'яснення основних положень програми практики: цілей, завдань, змісту, організації й порядку проведення практики й виконання передбачених програмою завдань. Основними нормативно-методичними документами, що регламентують роботу студента на практиці, є: - програма практики, - щоденник студента. Ці документи видаються кожному студентові перед початком практики. У щоденнику практики студент-практикант фіксує наступні дані: Установлювані календарним планом етапи роботи і їх фактичне виконання засвідчують підписами в щоденнику практики керівниками практики від кафедри й організації – бази практики. Керівник практики від кафедри контролює хід практики за графіком, що затверджений завідувачем кафедри. При цьому викладач – керівник практики стежить за виконанням студентами календарних планів, здійснює проведення консультацій, контролює правильність ведення щоденника практики, збір і обробку інформації і т.д. Методичні рекомендації керівникові практики від кафедри наведено в Додатку А, керівникові практики від організації - бази практики – у Додатку Б. Студент-Практикант зобов'язано дотримувати режиму роботи організації (бази практики) і, перебуваючи на робочім місці, підкорятися керівникові відповідного підрозділу, виконувати його розпорядження нарівні зі штатними співробітниками. Права й обов'язки студента в період проходження виробничої практики наведені в пам'ятці студентові в Додатку В. У процесі проходження виробничої практики студент-практикант повинен рекламувати як свої отримані у ВНЗ знання й уміння, так і можливості філії й кафедри. Він повинен зацікавити керівництво організації у своїх послугах, послугах кафедри менеджменту і логістика ДААТ за рішенням конкретних проблем організації. Ця проблема може стати темою науково- дослідницької роботи або втримуванням програми практики. Справжня програма практики складена з обліком наступних нормативно-методичних документів: Положення про виробничу практику студентів ДААТ; робочого навчального плану спеціальності «Менеджмент організації»; календарного графіка навчального процесу ДААТ; навчальних програм дисциплін спеціальності 5.03060102 «Організація обслуговування на транспорті»; методичних вказівок до курсового та дипломного проектування. Конкретне завдання студентові на практику повинне бути вв'язане з можливостями й інтересами організації – бази практики.
2. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ
Метою виробничої практики студентів є придбання навичок роботи в реальному економічному середовищі на основі теоретичних знань, отриманих при вивченні курсів: «Основи менеджменту», «Економіка підприємства», «Менеджмент на транспорті», «Маркетинг», «Маркетинг транспортних послуг», «Логістика» «Комерційна діяльність на транспорті», «Уроавління персоналом», і ін. У процесі практики повинні одержати розвиток і закріплення знаннь, отриманих в області аналізу й удосконалення управлінської діяльності організації. Завдання виробничої практики: вивчення організації, на якій студент проходить практику, її системи управління; участь у розробці організаційно-методичних і нормативно-технічних документів для рішення конкретних завдань управління на місці проходження практики; аналіз діяльності організації-бази практики; розробка пропозицій з удосконалення діяльності та управління організації-бази практики; виконання конкретних завдань програми практики; збір матеріалів для виконання курсових проектів і робіт; виконання індивідуального завдання відповідно до його тематики; виконання наукових досліджень відповідно до наукової тематики кафедри й з метою написання студентами наукових праць або виступів на наукових конференціях; допомога організаціям і підприємствам, у тому числі й на договірній основі, у виконанні яких-небудь конкретних робіт; зміцнення ділових контактів ВНЗ з підприємствами й організаціями. Повнота й ступінь деталізації цих завдань регламентується планом практики й індивідуальним завданням залежно від особливостей, що ухвалюють організацій – баз практики.
3. СТРОКИ ТА ТРИВАЛІСТЬ ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ
Виробнича (техніко-економічна) практика студентів коледжу проводиться на 4 курсі (8 семестр) очної форми навчання після весняної екзаменаційної сесії. Тривалість практики - 4 тижні.
4. ЗМІСТ ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ, МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ЇЇ ПРОВЕДЕННЯ
1. Загальна характеристика організації. Студент повинен одержати інформацію й вивчити наступні загальні відомості про організацію: - організаційно-правова форма й коротка історична довідка про організації і її діяльності; - сфера й масштаб діяльності організації; - мета й завдання організації; - система постачання й збуту, ділові партнери й характер взаємин з ними; - рівень спеціалізації, кооперування й концентрації діяльності; - організаційна й технологічна структура діяльності проведення (організаційно-правові форми структурних підрозділів і характер взаємин між ними, технологічні процеси діяльності і їх особливості); - ступінь механізації й автоматизації діяльності й процесів керування; - стратегія й тактика керування організацією; - організаційна культура. 2. Організаційна структура управління. По даному розділу студент повинен вивчити: - організаційну структуру управління, її тип і відповідність стратегії й цілям організації; - компоненти організаційної структури: лінійні підрозділи (управління основною діяльністю), функціональні підрозділи (дорадчі функції й функціональні повноваження), що забезпечують підрозділи; - характер організаційних відносин між структурними підрозділами; - регламентацію діяльності структурних підрозділів, їх внутрішню структуру, зв'язки з іншими структурними підрозділами; - функції основних ланок системи управління організації; - розподіл функцій управління між структурними підрозділами; - ефективність і економічність структури управління, механізми її вдосконалювання. 3. Управління персоналом. Досліджувати стан діяльності організації в області управліня персоналом, особлива увага звернувши на наступні складові: - структуру служби управління персоналом, її завдання й функції; - кадровий аналіз (професійний склад, кваліфікаційний і освітній рівень персоналу організації); - принципи, методи й критерії добору персоналу; - аналіз посадових інструкцій, оцінка відповідності посадових інструкцій робочому місцю; - наявність системи професійної підготовки й навчання персоналу, алгоритм і методи професійної підготовки; - система атестації персоналу і її форми (періодичність, формализованность, рівень ефективності); - система мотивування персоналу (адміністративні, економічні й соціальні методи). 4. Управління маркетингом. Досліджувати стан маркетингової діяльності й оцінити рівень організації маркетингу бази практики по наступних напрямках:
- організаційна структура служби маркетингу, її місце в системі управління, склад і втримування реально виконуваних функцій маркетингу; - макро й микро середовище організації; - конкурентне середовище організації; - стан і динаміка цільового ринку; - сегментація ринку; - асортиментна пропозиція послуг з боку організації, тенденції збуту в різних сегментах ринку, стадії життєвого циклу послуг; - планування продукції й управління якістю послу, що надаються; - тарифна та цінова політика організації, еластичність попиту за цінами й доходу, особливості динаміки ціни й тенденції цінових змін; - організація каналів розподілу продукції, діяльність служби збуту, систем руху товарів, оптових і роздрібних структур; - стимулювання продажів: реклама, персональні продажі, PR-програми, стимулювання закупівель і продавців продукції; - позиціювання фірми. 5. Економічні служби й фінансовий стан. Даний розділ включає наступні складові: - з'ясування місця фінансово-економічної служби в системі управління, її організаційної структури, функцій і втримування діяльності; - виявлення структури фінансування організації, основних джерел, методів і інструментів залучення капіталу; - вивчення механізму формування, розподілу й використання прибутку, резервів підвищення прибутку і рентабельності; - аналіз і оцінка фінансового стану організації: активів,джерел коштів, фінансових результатів, ліквідності балансу, фінансової стабільності, діловій активності, рентабельності; - дослідження фінансово-економічних відносин з іншими організаціями; - дослідження відносин з бюджетами й позабюджетними фондами (податки й відрахування, пільги, строки, санкції), їхнього впливу на фінансовий стан підприємства; - аналіз дохідних вкладень коштів, інвестиційних проектів; - аналіз і оцінка стану й методів фінансового планування в організації (методи річного й оперативного фінансового планування, бюджетування й ступінь його впровадження, внутрішнфірмове фінансове планування). 6. Аналітичне резюме. У ході розробки аналітичного резюме випливає: - проаналізувати й узагальнити результати вивчення діяльності організації і її системи управління; - виявити й запропонувати основні напрямки усунення наявних недоліків; - представити рекомендації з удосконалення системи управління, нормалізації, раціоналізації й підвищенню ефективності діяльності організації як системи в цілому й окремих її елементів. Основними джерелами інформації для виконання зазначених завдань є: 1) установчі й організаційно-розпорядчі документи організації – бази практики; 2) положення, інструкції, методики, інші нормативні документи, розроблені організацією; 3) дані оперативного й бухгалтерського обліку; 4) щоквартальна фінансова звітність організації; 5) інші види звітності організації; 6) працівники підприємств, їх досвід. Результати виконання завдань 1-6 лягають в основу звіту студента про проходження виробничої практики. Керівником практики від кафедри можуть бути внесені зміни й доповнення в завдання залежно від особливостей організації – бази практики.
5. ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ
За час виробничої практики студентові необхідно виконати індивідуальне завдання по більш поглибленім вивчанню окремих функцій роботи організації, розв'язку конкретних управлінських завдань в інтересах бази практики й ВНЗ, а також підготувати вихідний матеріал для практичної частини курсових робіт. Конкретне втримування індивідуального завдання студентові формулює викладач-керівник практики від кафедри з урахуванням особливостей бази практики.
6. ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ
У ході практики студенти ведуть щоденник з обов'язковим щоденним записом про пророблену роботу. Щоденник практики є основним звітним документом, що характеризують і підтверджувальним проходження студентом практики, у якім відображається його поточна робота в процесі практики: - видане студентові індивідуальне завдання на виробничу практику й збір матеріалів до курсового проектування; - календарний план виконання студентом програми практики з оцінками про повноту й рівень його виконання (план складається разом з керівниками практики від кафедри й організації); - аналіз складу й змісту виконаної студентом практичної роботи із вказівкою структури, обсягів, строків виконання і її оцінки керівником практики від підприємства. Щоденник практики повинен бути засвідчений підписом керівника практики від організації й печаткою організації – бази практики. Протягом усього періоду роботи в організації студент повинен відповідно до завдання збирати й обробляти необхідний матеріал, а потім представити його у вигляді оформленого звіту про практику своєму керівникові. Завершальний етап практики – складання звіту, де приводиться огляд зібраних матеріалів, статистичні й соціологічні дані, джерела їх одержання і т.д. Звіт про практику складається індивідуально кожним студентом і повинен відображати його діяльність у період практики. Для складання, редагування й оформлення звіту студентам рекомендується відводити останні 2-3 дня виробничої практики. Звіт студента про практику повинен включати текстовий, графічний і інший ілюстрований матеріали. Рекомендується наступний порядок розміщення матеріалу у звіті: титульний аркуш; зміст основні розділи звіту про практику; список використаних джерел; додатки. Звіт складається з декількох розділів, зміст яких визначається вимогами програми виробничої практики. Структура основної частини звіту відповідає зразковому тематичному плану виробничої практики. По можливості у звіт включаються й елементи наукових досліджень. Зразковий обсяг звіту в цілому - 25-35 сторінок. Типова форма титульного аркуша звіту студента по практиці наведено в Додатку Д. Звіт представляється на рецензію керівникові практики від підприємства, який, ознайомившись зі звітом, дає в щоденнику практики висновок і характеризує відношення студента до роботи, його дисциплінованість, наявність необхідних навичок організаторської й управлінської роботи. Звіт здається на перевірку керівникові практики від кафедри.
Оформлення звіту про практику 1. Звіт представляється керівникові в зброшурованому виді (у папці зі швидкозшивачем). 2. Звіт оформляється на стандартних аркушах білого паперу формату А4 (210*297 мм). 3. Текст звіту, таблиці й ілюстрації слід розташовувати на аркушах, дотримуючи наступні розмірів полів: ліве поле - 30 мм, праве поле - 10 мм, верхнє поле - 20 мм, нижнє поле - 20 мм. При печатці текстового матеріалу слід використовувати вирівнювання «по ширині». 4. Текст звіту повинен бути на одній стороні аркуша з використанням редактора WORD, шрифт - «Times New Roman», розмір шрифту - 14, межстрочный інтервал – полуторний. 5. Абзацний відступ (відступ у початковому рядку тексту абзацу) повинен становити 12-15 мм. 6. Текст звіту повинен бути чітким, закінченим, зрозумілим. Орфографія й пунктуація тексту повинні відповідати нині чинним правилам. 7. Нумерація сторінок звіту – наскрізна, починаючи з титульного аркуша. Безпосередньо на титульному аркуші номер сторінки не ставиться, номера наступних сторінок проставляються в правому верхньому куті арабськими цифрами (шрифт №10), без крапки наприкінці. 8. Розділи звіту повинні мати порядкові номери в межах усього звіту, позначені арабськими цифрами. Назви розділів звіту розташовуються на окремих рядках і виконуються жирним шрифтом, прописними (заголовними) буквами без перенесень слів. Ці заголовки відділяються від тексту межстрочным інтервалом. Підкреслювати заголовки не слід. Крапку наприкінці заголовка ставити не потрібно. Кожний розділ звіту слід починати з нової сторінки. 9. Ілюстрації (креслення, графіки, схеми, діаграми, фотознімки, рисунки) поєднуються єдиним назвою «рисунок». Характер ілюстрації може бути зазначений у її назві (наприклад, «Рис.1. Блок-схема алгоритму…»). Кожна ілюстрація повинна мати назву, яка міститься під нею після слова «Рис.» і номера ілюстрації. При необхідності перед назвою рисунка поміщають дані, що пояснюють. Ілюстрації слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах усієї роботи. Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах усієї роботи. Номер слід розміщати в правому верхньому куті над заголовком таблиці після слова "Таблиця". Кожна таблиця повинна мати заголовок, який міститься нижче слова "Таблиця" і розташовується по центру. Слово "Таблиця" і заголовок починаються із прописної букви, крапка наприкінці заголовка не ставиться. Таблицю слід розміщати так, щоб читати її без повороту роботи. Якщо таке розміщення неможливе, таблицю розташовують так, щоб її можна було читати, повертаючи роботу з годинникової стрілки. При перенесенні таблиці голівку таблиці слід повторити, і над нею розміщають слова "Продовження таблиці" із вказівкою її номера. Якщо шапка таблиці велика, допускається її не повторювати; у цьому випадку слід пронумерувати графи й повторити їхню нумерацію на наступній сторінці. Заголовок таблиці не повторюють. Якщо всі показники, наведені в таблиці, виражені в одній і тієї же одиниці виміру, те її позначення міститься над таблицею, наприклад, наприкінці заголовка. Ілюстрації разом з їхніми назвами, а також таблиці разом з їхніми реквізитами повинні бути відділені від основного тексту знизу й зверху пробілами з одинарним межстрочным інтервалом. У поле ілюстрацій і в таблиці допускається більш дрібний шрифт тексту, чому основний текст, але не менш шрифту №10, а також менший межстрочный інтервал. На всі ілюстрації й таблиці повинні бути посилання в тексті роботи (наприклад: «на рис.5 показано…», " відповідно до даних табл.2"і т.п.). 10. При посиланні на джерело після згадування про нього в тексті звіту проставляється у квадратних дужках номер, під яким він значиться в списку використаних джерел. У необхідних випадках (звичайно при використанні цифрових даних або цитати) вказуються й сторінки джерела, на яких міститься використовувана інформація. Список використаних джерел повинен формуватися за абеткою на прізвище авторів. Література звичайно групується у списку в такій послідовності: 1. законодавчі й нормативно-методичні документи й матеріали; 2. спеціальна наукова вітчизняна й закордонна література (монографії, підручники, наукові статті й т.п.); 3. статистичні, інструктивні й звітні матеріали підприємств, організацій і установ. Включена в список література нумерується суцільним порядком від першого до останньої назви. По кожному літературному джерелу вказується: автор (або група авторів), повна назва книги або статті, місце й найменування видавництва (для книг і брошур), рік видання; для журнальних статей вказується найменування журналу, рік випуску й номер. По збірниках праць (статей) вказується автор статті, її назва й далі назва книги (збірника) і її вихідні дані. 11. Додатки слід оформляти як продовження звіту на його наступних сторінках. Кожний додаток повинний починатися з нової сторінки. Угорі сторінки праворуч вказується слово "Додаток" і його номер. Додаток повинний мати заголовок, який розташовується по центру аркуша окремим рядком і друкується прописними буквами. Додатки слід нумерувати порядковою нумерацією арабськими цифрами. На всі додатки в тексті роботи повинні бути посилання. Розташовувати додатки слід в порядку появи посилань на них у тексті.
7. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ПРАКТИКИ
По закінченню практики студент повинен здати залік. Підставою для допуску студента до заліку по практиці є повністю оформлені звіт і щоденник по практиці. Дата й час заліку встановлюються випускаючою кафедрою відповідно до календарного графіка навчального процесу. Залік проходить у формі захисту студентом звіту по практиці перед комісією, призначуваної завідувачем випускаючої кафедри. Захист звіту по практиці, як правило, полягає в короткій доповіді (5-7 хвилин) студента й у відповідях на запитання по суті звіту. У результаті захисту звіту про практику студент одержує залік з оцінкою. При оцінці враховуються зміт й правильність оформлення студентом щоденника й звіту по практиці; відгуки керівників практики від організації й кафедри; відповіді на запитання в ході захисту звіту. Оцінка проставляється у відомість, залікову книжку студента й щоденник студента по практиці. Оцінку заліку по практиці вносять також у додаток до диплома фахівця. Студент, що не виконав програму практики без поважної причини або має негативні відгуки керівників про роботу, може бути відрахований із ВНЗ за академічну заборгованість. У випадку поважної причини студент направляється на практику вдруге, у вільний від навчання час. 8. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ПРАКТИКИ
Загальна система оцінювання роботи студентів і набутих знань представлена в табл. 1. Таблиця1 Шкала оцінювання: національна та ECTS
Поточний контроль роботи студента на практиці проводиться з метою перевірки належної дисципліни, своєчасного виконання плану практики, оцінки якості відповідей на контрольні запитання. Метою підсумкового контролю є перевірка знань і навичок студента, отриманих під час проходження практики, оцінювання повноти викладення матеріалу та правильності оформлення щоденника та звіту практики.
Критерії оцінювання під час поточного контролю 35-50 балів виставляється за своєчасне виконання всіх етапів практики, проходження та виконання всіх правил техніки безпеки, своєчасне надання розділів звіту; 20-34 балів виставляється, якщо є деякі недоліки в наданих матеріалах, незначне відставання від плану проходження практики; 10-19 балів виставляється, якщо є значне відставання від графіка проходження практики, студент затримує надання розділів звіту; 5-9 балів - якщо студент з'явився на місце практики, але не виконав інших планових дій; 0-5 балів - якщо студент не з'явився на інструктивну нараду, місце проходження практики, не виконав план, не підготував належно розділи звіту.
Оцінюючи роботу студента-практиканта, береться до уваги. характеристика роботи керівника практики від підприємства (організації); характеристика роботи керівника практики від кафедри; ступінь повноти виконання робочої програми практики, оволодіння основними професійними навичками; ініціативність і творчі здібності, працьовитість, виконання функцій стажера (дублера) на робочому місці; зміст і якість оформлення звіту та індивідуального завдання; якість доповіді та відповідей на питання під час захисту звіту. Критерії оцінювання під час підсумкового контролю 45-50 балів виставляється за високий рівень якості підготовки звіту, правильне його оформлення та своєчасне надання, наявність цікавих самостійних висновків і розрахунків, повні відповіді на поставлені питання; 35-44 балів виставляється, якщо є невеликі недоліки в оформленні та тексті звіту; під час захисту звіту студент недостатньо докладно відповідав на окремі питання, але загалом виявив знання предмета дослідження; 25-34 балів виставляється, якщо звіт має поверхневий характер, під час його захисту студент правильно охарактеризував основні положення, але невпевнено відповідав на питання і допустив неточності у відповідях; 15-24 балів виставляється, якщо звіт не відповідає встановленим вимогам до змісту й оформлення, трапляються елементи плагіату, під час захисту студент не виявив впевнені знання; 0-14 балів - студент не з'явився на практику та не виконав її програму, не надав своєчасно звіт. Система оцінювання роботи студентів з практики за результатами поточного та підсумкового видів контролю надана в табл. 2.
Таблиця 2 Система оцінювання роботи студентів з практики за результатами поточного та підсумкового контролів
Date: 2015-08-24; view: 280; Нарушение авторских прав |