Оцінка потреб

Перед творцями політики завжди постає питання, як відрізнити потребу від звичайного бажання та як зберегти систему розподілу на основі праці чи заслуг разом з розподілом, що його визначають потреби [11, 76]. Тому ефективність політики великою мірою залежатиме від адекватного визначення та оцінки потреб. Існують різні класифікації потреб (Бред-шоу, Маслоу, Мак-Клеланда, Алдерфера, Герцберга).

У літературі з соціальної політики найчастіше згадується класифікація потреб Бредшоу. Хоча її досить часто піддають критиці, проте вважається, що кращої за цю класифікацію в теорії соціальної політики поки що немає!

Класифікація потреб Дж. Бредшоу (J. Bradshaw)

1. Нормативна потреба (Normative need).

Нормативне визначення потреби базується на судженнях професіоналів, які визначають, вираховують та встановлюють певні норми, стандарти, рівні. Особливість цього підходу до визначення потреб полягає в тому, що ці норми, рівні та стандарти часто змінюються з часом залежно від змін у суспільстві знань, технологій і цінностей, але мають вигляд абсолютних показників на конкретний момент (прикладом визначення цієї потреби є визначення та встановлення мінімальних норм споживання на душу населення основних продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг, і на цій базі - величини прожиткового мінімуму; встановлення таких соціальних нормативів, як необхідна кількість лікарів на 10 000 населення, кількість клієнтів, котрих повинен обслуговувати на дому один соціальний працівник, кількість учнів у класі. Відповідно до встановлених нормативів визначаються: потреба в соціальній допомозі -якщо рівень доходів людини менший за встановлений прожитковий мінімум; потреба в лікарях, вчителях для закладу, регіону, країни).

2. Потреба, що відчувається (Felt need).

Потребу можна визначити з точки зору її відчування, визнання як такої безпосередньо людьми. Ця категорія потреб також характеризується відносністю в часі (приміром, потреби в мобільному телефоні ще 20 років тому не існувало). Оцінюються такі потреби зазвичай за допомогою со­ціологічних досліджень. Особливістю такої оцінки є те, що люди визна­чають найнагальнішу потребу, яка насправді може бути тільки наслідком існування інших потреб (приміром, потреба в окремому житлі для моло­дої сім'ї пов'язана з потребою у високооплачуваній роботі, яка надасть змогу придбати житло), окрім того, очікування та потреби часто зале­жать від знань про наявність коштів (якщо ви знаєте, що на вас чекає ско­рочення доходів - вашою потребою стане житлова субсидія, у випадку збільшення доходу - придбання квартири).

3. Виражена потреба (Expressed need; у літературі також можна зустріти інші варіанти перекладу: висловлена, відображена, визначена).
Поширеність або нагальність потреби також можна визначити, виходячи
з кількості людей, для яких ця потреба існує. Визначається на базі статистичного обліку. Недолік - беруться до уваги лише ті люди, які стоять на обліку (приміром, безробітні в службах зайнятості, сім'ї в черзі на поліпшення житлових умов).

4. Порівняльна/відносна потреба (Comparative need).

Потреба, що визначається в порівнянні з іншими, хто подібних потреб не має. Дж. Бредшоу в першу чергу мав на увазі відносність з урахуванням географічних відмінностей (приміром, вартість споживчого кошика, кількість незайнятих робочих місць, вартість квартири відрізняються в різних областях України, відповідно відрізнятимуться потреби в розмірі заробітної плати, робочій силі тощо). Окрім цього, відносність потреб залежить також і від демографічних, професійних та інших соціальних відмінностей (так, потреби молодої людини в більшості випадків значно відрізнятимуться від потреб людини похилого віку; в жінок існує потреба в соціальному захисті на період вагітності та післяпологовий період, якої не існує в чоловіків).