Слов’янські народи у складі Російської імперії, СРСР

Та на сучасному етапі

Російська революція 1917 р. Передумови лютневих подій. Лютневий переворот. Народні виступи у Петрограді. Повалення самодержавства (27 лютого – 3 березня). Створення Ради робітничих і солдатських депутатів. Утворення Тимчасового уряду. Двовладдя, його причини і сутність. Історичне місце лютневих подій.

Суспільно-політична обстановка в країні після повалення царизму (навесні 1917 р.). Основні партії Росії, їх політичні платформи і тактика. Внутрішня і зовнішня політика Тимчасового уряду. Квітневі тези В.Леніна – обґрунтування курсу більшовиків на соціалістичну революцію. Боротьба більшовиків за маси. Квітнева, червнева та липнева політичні кризи. Наростання кризи влітку 1917р. Соціальна напруженість і розкол революційної демократії. Липневі події. Кінець двовладдя і мирного розвитку революції. Виступ Корнілова і його наслідки.

Поглиблення дестабілізації російського суспільства у вересні – жовтні 1917 р. Кризові явища в народного господарстві. Соціальні конфлікти у місті, армії і селі. Останній виток кризи влади: Директорія, Всеросійська демократична нарада, Передпарламент.

Жовтнево-листопадові події у Петрограді і Москві: прихід до влади більшовиків. Зміна тактики більшовиків у боротьбі за владу. Діяльність уряду, воєнної влади. Підготовка більшовиками повстання. Збройний виступ більшовиків у Петрограді. Другий Всеросійський з’їзд Рад. Похід на Петроград Керенського – Краснова. Юнкерський заколот в столиці. “Кривавий тиждень” у Москві.

Конфронтація з ВІКЖелем. Союз із лівими есерами. Розпуск Установчих зборів. Створення нової державності. Організація управління промисловістю. Перші аграрні перетворення.

Встановлення нової влади в російській провінції.

Громадянська війна. Причини громадянської війни. Проблема періодизації громадянської війни. Внутрішня політика більшовицького уряду на початковому етапі громадянської війни (листопад 1917 р. – влітку 1918 р.).

Продовольча диктатура. Заколот лівих есерів. Перша Радянська Конституція Росії. На фронтах громадянської війни.

Створення Червоної Армії. Боротьба з “демократичною контрреволюцією”. На Східному і Південному фронтах. Війна з Польщею. Розгром Врангеля. Третя сила. Кронштадтський заколот. Причини перемоги більшовиків у громадянській війні.

В роки воєнного комунізму. Влада і селянство. Мілітаризація промисловості. Робітники в роки воєнного комунізму. Політична система. Криза воєнно-комуністичної системи і перехід до нової економічної політики.

Біла справа. Народження Добровольчої армії. 1-й Кубанський (“льодовий”) похід. А.Денікін. Верховне правління О.Колчака. Реформаторська діяльність П.Врангеля. Значення Білого руху та причини його поразки.

Радянське суспільство в 20-ті роки. Соціально-економічний розвиток країни в 1921 – 1927 рр. Умови та особливості переходу до непу. Допущення приватнопосереднецької торгівельної діяльності. Становище фінансово-грошової системи в 1921 – 1922 рр. Грошова реформа 1922 – 1924 рр. Приватне підприємництво у промисловості. Трестування державної індустрії. Синдикування трестів і підприємств. Особливості відбудови промисловості. Концесійна політика. Проблеми сільськогосподарської еволюції і перехід до непу. Початок нового етапу аграрної політики. Земельний кодекс 1922 р. Аграрне перенаселення. Основні напрямки землевпорядної політики. Особливості розвитку селянського господарства в 20-ті роки. Податковий режим в селі 20-х років. Побудова проміжних організаційно-господарських ланок. Одержавлення кооперації. Соціально-економічні функції селянської общини. Селянство про соціально-економічну політику Радянської влади.

Політичне життя. Потреба в реформах. “Оживлення” Рад. Утворення СРСР. Конституція СРСР. Воєнна реформа. Впорядкування законодавства. Зміни в партії. Формування державної бюрократії. Громадські організації. Доля опозиційних партій.

Радянська зовнішня політика (жовтень 1917 – 1937 рр.). Радянська зовнішня політика в роки революції і громадянської війни. Декрет про мир. Брест-Литовські переговори. Брестський мир і його наслідки. Завершення першої світової війни. Версальський мирний договір. 14 пунктів Вільсона. Воєнна інтервенція Антанти і США. Продовження інтервенції Японії на Сході і утворення ДСР. Договори РСФРР з Естонією, Литвою, Латвією і Фінляндією. Радянсько-польські відносини і укладення Ризького договору. Радянська зовнішня політика і Комінтерн. Встановлення нових відносин із країнами Сходу.

Зовнішня політика радянської країни в 1921 – 1937 рр. Встановлення дипломатичних відносин з державами Європи і Азії. Радянсько-китайські відносини. Радянська дипломатія у другій половині 20-х – першій половині 30-х років. Стратегія Комінтерна в кінці 20-х – 30-ті роки. Радянсько-американські відносини. Участь СРСР в громадянській війні в Іспанії.

Становлення тоталітарної системи. Сталінщина. Соціально-економічне життя СРСР в кінці 20-х – 30-х роках. Зміна економічної стратегії: від непа до форсованого розвитку народного господарства. Сталінська модернізація, “революція зверху”. “Великий стрибок”. Прискорена індустріалізація СРСР, її методи. Стаханівський рух, його цілі. Підсумки індустріалізації, становлення командно-адміністративної, розподільчої економіки. Колективізація сільського господарства, “великий перелом”.

Політичне життя. Внутрішньопартійна боротьба. Становлення особистої диктатури Сталіна. Вбивство Кірова. Репресії 30-х років. Фальсифіковані судові процеси над колишніми більшовицькими лідерами.

Зовнішня політика СРСР у передвоєнні роки (1939 – червень 1941 рр.). СРСР і передвоєнна міжнародна політична криза. Радянсько-німецький пакт про ненапад: причини і наслідки.

Розширення кордонів СРСР на початку Другої світової війни: участь у новому розподілі Польщі, анексія Прибалтійських держав і Бессарабії, приєднання Західної України, Західної Білорусії, Північної Буковини.

Радянсько-фінська війна, її наслідки.

СРСР в роки радянсько-німецької війни. Нові підходи до вивчення історії радянсько-німецької війни. Радянські збройні сили напередодні війни. Заходи по зміцненню обороноздатності радянської держави. Проблема превентивного нападу на СРСР. Початковий етап війни. Причини невдач Червоної Армії у перші дні війни.

Корінний перелом у ході війни. Оборона Сталінграду. Контрнаступ Червоної Армії під Сталінградом. Значення Сталінградської битви. Битва за Кавказ. Битва на Курській дузі. Початок загального наступу радянських військ. Форсування Дніпра.

Партизанський і підпільний рух у німецькому тилу. Шляхи створення партизанських формувань. Основні форми партизанських дій. Стосунки з місцевим населенням. Радянський колабораціонізм.

Радянський тил в роки Великої Вітчизняної війни. Розширення воєнного виробництва. Мілітаризація промисловості і транспорту. Мобілізація на роботу в промисловості і будівництві міського і сільського населення. Централізація управління воєнною економікою. Мілітаризація праці. Карткова система.

Завершальний етап війни. Наступальні операції радянських військ у 1944 р. Ліквідація блокади Ленінграда, звільнення Правобережної України і Криму, вигнання німців з Білорусії. Повне звільнення території СРСР від фашистських загарбників. Військові дії на території країн Східної Європи. Заключні операції війни. Взяття Берліну. Капітуляція гітлерівської Німеччини. Участь СРСР у війні з Японією.

СРСР наприкінці 1940-х – на початку 1950-х років. Останні роки сталінської диктатури. Проблеми перших післявоєнних років. Падіння економічного потенціалу. Фінансові проблеми. Зниження рівня матеріального забезпечення населення. Голод 1946 р. Грошова реформа 1947 р. і скасування карткової системи.

Народне господарство СРСР в перші післявоєнні роки. Дискусії про шляхи відбудови економіки. Перемога довоєнної лінії розвитку – пріоритетний розвиток галузей групи “А”. Форсований розвиток важкої індустрії. Диспропорції у розвитку важкої і легкої промисловості. Різке відставання соціальної сфери. Подальше розорення села.

Жорсткий курс в галузі ідеології. Постанови ЦК ВКП(б) в галузі літератури, музики, кіномистецтва. Політика великодержавного шовінізму, боротьба з “космополітизмом”.

Нова хвиля репресій. Каральні заходи проти партійного керівництва (Ленінградська і Мінгрельська справи). Масова депортація народів (геноцид по відношенню до народів Прибалтики, Криму, Північного Кавказу, Західної України та ін.). Кампанії державного антисемітизму. Переслідування колишніх в’язнів гітлерівських концтаборів.

Зовнішня політика. Позиція СРСР по німецькій проблемі. Введення в дію плану Маршалла і початок відкритого протиборства СРСР і західних країн. “Холодна війна”.

Народження і крах “відлиги”. СРСР у 1953 – 1964 роки. Криза сталінського режиму. Боротьба угрупувань у вищому ешелоні влади. Смерть Сталіна.

Перші кроки нового політичного керівництва. Лібералізація суспільного життя. Нова модель влади – колективне керівництво. Справа Берії. Початок політичної реабілітації. Переорієнтація в економічній стратегії. Нова аграрна політика. Зміцнення позицій М.Хрущова.

ХХ з’їзд КПРС. Процес десталінізації. Секретна доповідь М.С.Хрущова. Початок боротьби проти культу особи Сталіна.

Соціально-економічні реформи Хрущова. Реорганізація управління промисловістю і будівництвом. Аграрна політика. Соціальні програми. Духовне і культурне життя: “відлига” і “заморозки”.

Зовнішня політика СРСР у 50-х – на початку 60-х років. Участь СРСР у створенні Організації Варшавського договору. Встановлення дипломатичних зв’язків з ФРН. Радянський Союз і події в Польщі. Радянська інтервенція в Угорщину. Карибська криза.

Влада і суспільство наприкінці 50-х на початку 60-х років. Діяльність антипартійної групи – спроба ревізії курсу ХХ з’їзду КПРС. Кінець колегіальності керівництва. Реабілітація жертв сталінізму. ХХІІ з’їзд – продовження процесу десталінізації. Програма “розгорнутого комуністичного будівництва”. Відставка Хрущова.

Епоха застою. 1965 – 1982 роки. Заходи по стабілізації адміністративної системи. Відновлення галузевої структури управління промисловістю, ліквідація раднаргоспів. Господарська реформа 1965 р., її основні протиріччя. Спроби розширити самостійність підприємств. Гальмування реформи, її провал.

Зростання ролі екстенсивних факторів у розвитку промисловості. Залежність промислового розвитку від імпорту західного устаткування. Криза радянської економіки в середині 1970-х років, падіння темпів росту, продуктивності праці, зростання незавершеного будівництва.

Повернення до жорсткої централізації управління, директивного планування, обмеженню прав підприємств. Аграрна програма (березень 1965 р.). Заходи по її реалізації: підвищення закупівельних цін на сільськогосподарську продукцію, перехід до твердої оплати праці колгоспників, вирішення соціальних проблем. Протиріччя колективного господарства і сільського приватного сектору. Створення сільськогосподарських виробничих об’єднань і їх неефективність. Масова закупівля зерна за кордоном. Продовольча програма 1982 р. – спроба знайти вихід із кризи сільського господарства.

Зростання консервативних тенденцій у внутрішній політиці. Відродження Політбюро і посади генерального секретаря ЦК КПРС. Звеличування Брежнєва. Жорстка централізація влади і бюрократизація партійного і державного апарату. Брежнєвська конституція 1977 р., 6-а стаття про керівну роль партії. Ресталінізація. Спроби реабілітації сталінізму. Припинення критики культу Сталіна і замовчування його злочинів. Редакція журналу “Новый мир” – оплот громадського вільнодумства.

Інакомислення, основні напрямки: рух за громадянські права, за свободу віросповідання, за свободу еміграції, національні рухи. Основні форми протесту: демонстрації під правозахисними гаслами, поширення самвидавничих матеріалів в СРСР і за кордоном, звернення до світової громадськості, демонстрації на підтримку національних рухів і проти вступу радянських військ у Чехословаччину. Правозахисні організації. А. Сахаров, О. Солженіцин та ін.

Відносини СРСР із світовим товариством. СРСР й інтеграційне співробітництво країн-членів РЕВ. СРСР і воєнно-політичний союз східноєвропейських країн. Радянське військове вторгнення в Чехословаччину в серпні 1968 р. Позиція радянського керівництва у період польської кризи 1980 р.

Поворот у радянсько-американських відносинах. Візит Р.Ніксона до Москви. Угода про обмеження стратегічного озброєння. Підписання Радянським Союзом Гельсінських угод. Поступова відмова СРСР ті США від політики розрядки в другій половині 1970-х років. Радянська агресія в Афганістані (1979) і нове загострення “холодної війни” на рубежі 1970- 1980-х років.

СРСР в 1982 — 1985 роках. Адміністративні заходи зміцнення дисципліни і наведення порядку в країні. Боротьба з корупцією в державному апараті. Антиконституційні методи боротьби з негативними явищами. Посилення репресивного законодавства і тиску на дисидентів. Ю. Андропов. К. Черненко.

Політика перебудови. 1985 — 1991 роки. Суспільно-політична ситуація в країні. Лібералізація режиму. Гласність. Головні досягнення перебудовчих років: свобода слова, відміна цензури і доступність інформації. Відміна партійного диктату у сфері ідеології. Відновлення історичної правди.

Протистояння суспільних і державних структур. Зіткнення між обновленськими і консервативними силами. Публікація раніше заборонених книг. Зростання популярності періодичних видань демократичної спрямованості. Гласність. Наростання міжнаціональних конфліктів (Нагорний Карабах, Сумгаіт, Баку, Фергана).

Спроби оздоровлення економіки. Розширення самостійності підприємств, перехід до роботи на принципах самофінансування, самоконтролю. Посилення централізованого контролю за роботою підприємств (держприймання). Легалізація приватної діяльності в галузі виробництва товарів і послуг. Розвиток кооперативного й індивідуального сектора економіки. Труднощі на шляху розвитку фермерства.

Політичні перетворення. Оновлення вищих ешелонів влади – нове покоління керівників (М.С.Горбачов, О.М.Яковлєв, Б.М.Єльцин, Є.А.Шеварднадзе). Суспільні рухи і становлення багатопартійності. Товариство “Меморіал”. Народні фронти і національні рухи, страйкові комітети і незалежні профспілки. Утворення нових політичних партій, їх програмні положення.

Нова зовнішньополітична концепція. Принципи нового мислення – теоретичне обґрунтування нових підходів у галузі зовнішньої політики. Поліпшення відносин із США та іншими західними країнами. Радянсько-американські переговори з проблем роззброєння. Вирішення афганської проблеми.

Розпад СРСР. Опір політиці перебудови з боку консервативних сил у партійному і державному апараті. Утворення РКП. Прагнення республік до більшої політичної самостійності та імперська позиція центральної влади. Спроби вирішення конфліктних ситуацій за допомогою сили (Тбілісі, Вільнюс). Початок процесу суверенізації. Спроби укладення нового союзного договору (новоогарьовський процес).

Заколот 19 – 21 серпня 1991 р. і його провал. Зміцнення позицій російського керівництва, падіння авторитету союзної влади. Зустріч лідерів Росії, України і Білорусії у Біловезькій пущі, ліквідація СРСР.

Відновлені та нові незалежні держави. Росія. Спроби економічних реформ. Приватизація. Соціальне розшарування суспільства. Взаємовідносини Росії з республіками. Чеченська проблема. Загострення боротьби демократії та реакції. Політична криза 1993 р. Шовіністичні та імперські тенденції в політиці правлячих кіл. Зовнішня політика.

Реформування органів влади. Оформлення нового режиму: 1994 – 1996 рр. Вибори Президента Росії 1996 р. Відставка Б.Єльцина. Прихід до влади В.Путіна Президентські вибори 2000 р., 2004 р.

Республіка Білорусь. Суспільно-політичний розвиток у 1990-х роках. Нестабільність і нерівномірність соціально-економічного розвитку. О. Лукашенко. Внутрішньо-політичний розвиток 2000 – 2006 рр. Міжнародне становище і зовнішня політика. Білорусько-російські відносини.