К.і.н., доц. Тронько Т.В

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Полтавський національний педагогічний університет

Імені В. Г. Короленка

Історичний факультет

Кафедра всесвітньої історії та методики викладання історії

Затверджую

Проректор із науково-педагогічної роботи

_____________________ Б.В. Год

«____» ______________ 2011 р.

Програма навчальної дисципліни

«Історія слов’янських народів»

Галузь знань: 0203 Гуманітарні науки

Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр

Напрям підготовки: 6.020302 Історія

Полтава — 2011

Рекомендовано до друку вченою радою Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка

Протокол № ___ від ____________ 2011 р.

Історія слов’янських народів: Програма навчальної дисципліни для студентів історичного факультету Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. — Полтава: ПНПУ імені В.Г. Короленка, 2011. — 38 с.

Укладачі: к.і.н., доц. Лахно О.П.,

к.і.н., доц. Цехмістро Н.Я.,

к.і.н., доц. Тронько Т.В.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Навчальний курс «Історія слов’янських народів» викладається на історичному факультеті для студентів спеціальностей «Історія та суспільствознавство», «Історія та основи правознавства», «Історія та географія» (ІІ, ІІІ і ІV курси) обсягом 324 аудиторні години у ІІІ, ІV, V, VІ та VІІ семестрах. Окрім того цей курс викладається й на заочному відділенні.

Завдання курсу полягає в ознайомленні майбутніх фахівців-істориків з основними подіями та фактами минулого слов’янських народів і їх державних утворень упродовж усього історичного розвитку, виробленні та формуванні знань про історичний шлях споріднених українському народів нерозривно від інших європейських націй у процесі становлення та розвитку сучасної цивілізації. Курс передбачає закріплення в студентів у процесі навчання необхідних знань про виникнення слов’янських націй і держав, їхню еволюцію в різні історичні епохи від давнини до сучасності, що проявлялася у змінах політичних, соціальних, господарських, культурних стосунків, а також взаєминах з іншими європейськими народами. Знання, набуті студентами в ході вивчення курсу, є необхідною підставою для розуміння еволюції державності в східних, західних і південних слов’ян, їх культури та побуту.

У цілому історія слов’янських народів являє собою частину всесвітньої історії, є її однією з найважливіших складових, яка повинна формувати наукові та світоглядні цінності студентів. Дана навчальна дисципліна разом з історією середньовіччя, нового та новітнього часу країн Західної Європи та Америки, нового та новітнього часу країн Азії та Африки складає комплекс предметів, які розглядають закономірності розвитку історичного процесу на основі принципів історичного детермінізму та історичного матеріалізму, переходу від однієї форми способу виробництва до другої. Цей процес досліджується в конкретиці політичних, економічних і соціальних, культурних факторів, які показують як загальні закономірності, так і специфіку розвитку слов’янських народів.

У ході вивчення дисципліни студенти повинні оволодіти конкретними знаннями з середньовічної історії, історії нового та новітнього часу Білорусі, Росії, Польщі, Чехії, Словаччини, Болгарії, країн колишньої Югославії (балканських слов’ян). Це, однак, досягається не лише вивченням конкретної історії перелічених слов’янських держав (країнознавчий принцип), а й формуванням проблемних тем і питань, які дозволяють більш глибше та повніше висвітлити як загальні процеси й закономірності в розвитку слов’янських держав, так і специфіку кожної з них. Проблемно-країнознавчий принцип вивчення історії слов’янських народів дозволяє більш цілеспрямовано та ефективно зреалізувати у відведених часових рамках підготовку сучасних бакалаврів (потім спеціалістів, магістрів). Проблемний принцип обумовлює не лише більш глибше розуміння студентами історичного розвитку слов’янських держав, але й діалектичну взаємодію з процесами, які їх породжують та розвивають.

Особливістю викладення навчального курсу «Історія слов’янських народів» є певне протиріччя між вимогами, які нині ставляться до підготовки бакалаврів, спеціалістів і магістрів, та підручниками й посібниками, які не в усьому своєчасно та повно враховують ці зрослі вимоги. У даному конкретному випадку мова йде про принципи побудови нового курсу «Історія слов’янських народів». Підручники та посібники, програми складових нашого курсу навчальних предметів «Історія Росії», «Історія СРСР» та «Історія південних і західних слов’ян» будують свій зміст за країнознавчим принципом, не торкаючись загальних проблем для слов’янських держав. Це веде, особливо при вивченні історії слов’янських народів у ХХ столітті, до численних повторів, однотипних і однопорядкових висновків з основних проблем суспільно-політичного розвитку окремих слов’янських народів. Тим самим виникла нагальна потреба створення адаптованої робочої програми та переходу до викладання даного курсу за проблемно-країнознавчим принципом. Це вимагає від викладача самостійної розробки ряду тем, доповнення та розширення ряду інших тем, у тому числі й в історіографічному аспекті.

Навчальним курсом передбачено проведення практичних (семінарських) занять, а деяка його частина відводиться на самостійну підготовку студентів. За окремими проблемами курсу студенти виконують індивідуально-дослідні завдання творчого характеру.

Семінарські заняття допоможуть студентам глибше засвоїти вузлові питання історичного розвитку слов’янських народів, ознайомитися з джерелами та історіографією. На семінарських заняттях студенти оволодівають основами наукового дослідження, навчаються самостійно оцінювати історичні події, висловлювати та аргументувати власні думки.

Пропонована програма відповідає головним періодам світової історії й структурі зазначеного курсу. Виділено три умовні блоки-розділи, які охоплюють основні періоди курсу.