Проблематика державного іспиту

Сучасна українська літературна мова

1.Висвітлення в науковій літературі лексичної омонімії.

2.Поняття фонеми. Функції фонем. Московська та Ленінградська фонологічні школи.

3.Графіка української мови. Короткі відомості з історії української графіки (починаючи з давніх слов'янських азбук).

4.Неморфологічні способи словотвору в українській мові: історія становлення й наукового опису.

5.Семантичні основи антонімічного протиставлення лексем: огляд наукової літератури та огляд наукових праць цієї проблеми.

6.Способи словотвору в сучасній українській літературній мові.

7.Короткі відомості з історії українського правопис).

8.Типи словників. Лінгвістичні словники. Історія української лексикографії.

9.Основні зміни в морфемній будові слова: спрощення, перерозклад, ускладнення.

10.Фразеологізми, їх основні ознаки та групи. Історія вивчення фразеології в українському мовознавстві.

11. Дієслово. Семантичні, морфологічні ознаки й синтаксична роль

дієслова. Основні наукові праці про категорії дієслова.

12. Частини мови та принципи їх виділення в українській мові.

13. Проблема односкладних речень в українській мові.

14. Граматична категорія. Система граматичних категорій в українській мові. Морфологічні, синтаксичні та лексико-граматичні категорії.

15. Дієприкметник як атрибутивна форма дієслова (огляд наукових праць).

16.Проблема категорії стану, їхні граматичні категорії і синтаксична роль.

17.Прикметник: семантичні, морфологічні та синтаксичні ознаки. Основна наукова література з теми.

18. Типи підрядного зв’язку слів (узгодження, керування, прилягання). Проблема словосполучення в сучасній науковій літературі.

19. Категорія виду дієслова як об'єкт аспектології.

20. Категорія способу дієслова як основа семантико-синтаксичної модальності.

21. Загальна характеристика наукового стилю мови.

22. Основні положення концепції Ф. де Сосюра.

23. Лінгвістичні школи кінця XX – поч. XXI ст.

24. Староукраїнські граматичні праці кінця ХУІ - першої половини ХУІІ ст. (Л. Зизанія, М. Смотрицького, І. Ужевича).

25. Тарас Шевченко – основоположник нової української літературної мови.

26. Наріччя і говори української діалектної мови. Питання класифікації.