Кількість
годин
| Зміст
навчального матеріалу
| Державні вимоги
до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
|
| ПОВТОРЕННЯ.Історія України в стародавні часи.
ВСТУП.Історія України в Середні віки. Періодизація. Джерела з історії України.
| Учень/учениця:
• показує на картітериторію українських земель у середні віки;
• характеризує історичний розвиток України у стародавню добу;
• визначає особливості розвитку українських земель доби Середньовіччя;
• називаєперіодизацію історії України у Середньовіччі;
• тлумачить поняття«історія стародавнього світу», «історичні джерела».
|
Розділ І. ВИНИКНЕННЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ РУСІ–УКРАЇНИ
|
| Розселення слов’янських племен на території України.
Господарство східних слов’ян. Суспільний устрій. Вірування. Сусіди східних слов’ян.
Утворення Русі-України. Київські князі: Аскольд, Олег, Ігор, Ольга, Святослав.
Практичне заняття:
«Князь Святослав та його походи».
| Учень/учениця:
• розпізнає на картітериторію розселення слов’янських племен, які проживали на території Русі-України; напрямки походів київських князів;
•характеризуєсуспільне життя, господарство, заняття, побут і вірування східних слов’ян; роль міста Києва в утворенні держави східних слов’ян; роль перших князів у становленні Київської держави (Русі-України); літописні джерела про виникнення Києва; основні версії походження назви «Русь»;
• визначаєнаслідки впливу природно-географічних умов на господарство та спосіб життя східних слов’ян; сутність і наслідки внутрішньої й зовнішньої політики перших князів;
• висловлює судження щодо діяльності Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги та Святослава;
• називаєроки правління перших князів; версії походження назви «Русь», «Русь–Україна»;
• тлумачить поняття«Велике розселення слов’ян», «князь», «дружина», «літопис», «Русь», «Русь-Україна», «імперія», «полюддя», «данина».
|
| Узагальнення. Тематичний контроль
|
Розділ ІІ. КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА (РУСЬ–Україна)
наприкінці Х – у першій половині ХІ ст.
|
| Внутрішня і зовнішня політика Володимира Великого. Запровадження християнства.
Київська держава (Русь- Україна) Ярослава Мудрого. «Руська правда». Міжнародні зв’язки.
Суспільний устрій. Влада князя. Повсякденне життя. Господарство. Міста. Ремесла. Торгівля.
Практичне заняття:
«Християнська релігія і церква в житті давньоруського (давньоукраїнського) суспільства» / «Уявна подорож Києвом часів Ярослава Мудрого» (на вибір вчителя).
Архітектура та монументальний живопис. Писемність та освіта. Українська мова.
| Учень/учениця:
• показує на картітериторію Київської держави (Русі-України) за правління князів Володимира Святославовича та Ярослава Мудрого;
• характеризує суспільну роль різних верств і станових груп населення Київської держави (Русі - України); розвиток господарства і торгівлі; повсякденне життя мешканців міста і села; найдавніші пам’ятки писемності та умови поширення освіти; роль князівської влади в політичному устрої Русі; відносини Русі - України з європейськими державами;
• визначаєступінь розвитку господарства й торгівлі Русі – України; причини і наслідки запровадження християнства як державної релігії Київської держави (Русі- України);
• висловлює судження та порівнює внутрішню й зовнішню політику Володимира Великого і Ярослава Мудрого; політичний устрій і соціальний розвиток давньоруського та європейського суспільств;
• називаєроки правління князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого; рік запровадження християнства як державної релігії;
• тлумачить поняття«християнство», «священик», «митрополит», «монастир», «чернець», «графіті», «мозаїка», «верстви», «бояри», «церковнослов’янська мова», «книжкові мініатюри».
|
| Узагальнення. Тематичний контроль
|
Розділ ІІІ. КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА (РУСЬ-Україна)
у другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.
|
| Правління Ярославовичів. Половці. Любецький з’їзд князів.
Правління Володимира Мономаха та його сина Мстислава Великого.
Роздробленість Київської держави. Київське, Переяславське та Чернігівське князівства в середині XII – першій половині XIIІ ст. Політичне і соціально-економічне життя.
Галицьке і Волинське князівства в другій половині ХІІ ст. Ярослав Осмомисл.
Культура Русі–України в другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.
Практичне заняття:
«Повчання дітям» Володимира Мономаха – кодекс настанов князівської родини» /«Слово о полку Ігоревім» як історичне джерело» (на вибір вчителя).
| Учень/учениця:
• показує на картітериторії князівств часів роздробленості Київської держави (Русі - України) та половецькі землі;
• характеризує становище Київської держави (Русі – України) за правління наступників Ярослава Мудрого; особливості політичного і соціально-економічного життя князівств часів роздробленості; відносини половців із Руссю;
• визначаєпричини і наслідки князівських усобиць; половецьких набігів; Любецького з’їзду князів,
• висловлює судження про діяльність Ярославичів, Володимира Мономаха, Мстислава Великого, Ярослава Осмомисла;
• називаєроки правління князів доби; дату Любецького з’їзду князів; дату першої писемної згадки назви «Україна».
|
| Узагальнення. Тематичний контроль
|
Розділ IV. ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА
|
| Утворення Галицько-Волинського князівства. Роман Мстиславович. Боротьба за владу. Данило Романович.
Походи монголів на Русь. Встановлення панування Золотої Орди на українських землях.
Внутрішня політика.
Зовнішня політика. Коронація Данила Романовича.*
Практичне заняття:
«Зовнішня політика Данила Романовича. Коронація»/ «Данило Романович - будівничий Галицько-Волинської держави» (на вибір вчителя).
Культура Галицько-Волинської держави у другій половині ХІ – ХІІІ ст.
Галицько-Волинська держава за наступників Данила Романовича.
| Учень/учениця:
• показує на картітериторію Галицько-Волинської держави за Романа Мстиславовича і його наступників; території сусідніх держав; напрямки навали монголів;
• характеризує діяльність князів династії Романовичів; особливості монгольського панування на українських землях;
• визначаєособливості зовнішньої та внутрішньої політики галицько-волинських правителів;
• висловлює судження про діяльність Романа Мстиславовича, Данила Романовича, Юрія І Львовича; особливості розвитку українського суспільства княжої доби з європейськими країнами;
• називаєроки правління найвидатніших галицько-волинських князів; монгольської навали на землі південно-західної Русі;
• тлумачить поняття«орда», «баскак», «ярлик», «улус», «король».
|
| Узагальнення. Тематичний контроль
|
Розділ V. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА
ЛИТОВСЬКОГО ТА ІНШИХ ДЕРЖАВ (друга половина ХІV – ХV ст.)
|
| Статус українських земель у складі Великого князівства Литовського та інших держав. Кревська унія 1385 р. і українські землі. Остаточна ліквідація Волинського та Київського удільних князівств.
Держава Феодоро в Криму. Утворення Кримського ханства. Гереї. Суспільний устрій та культура ханства.
Суспільне і церковне життя. Сільське господарство. Ремесла і торгівля. Міста, магдебурзьке право.
Культура та освіта. Юрій Дрогобич.
Практичне заняття:
«Етнічний склад населення України. Повсякденне життя».
| Учень/учениця:
• показує на картітериторію українських земель у складі різних держав; територію Кримського ханства;
• характеризує становище українських земель у складі різних держав; розвиток господарства, торгівлі; державне, суспільне та культурне життя Кримського ханства; побут соціальних верств і етнічних груп та їхню роль у житті тогочасного суспільства; полікультурність українського суспільства;
• визначаєпричини та наслідки Кревської унії; особливості розвитку міст та магдебурзького права;
• висловлює судження щодо діяльності Любарта Гедиміновича, Володимира Ольгердовича, Хаджі-Герея, Костянтина Острозького, Юрія Дрогобича;
• називаєчас входження українських земель до складу різних держав; утворення Кримського ханства і його підпорядкування Османській імперії;
• тлумачить поняття: «унія», «українська шляхта», «магнат», «кріпацтво», «невільник», «ясир», «гетьман», «господар», «хан», «султан», «магдебурзьке право», «іконостас».
|
| Історія рідного краю
| |
| Узагальнення. Тематичний контроль
|
| Узагальнення до курсу:«Середньовічна історія України та її внесок у загальноєвропейську спадщину».
| Учень/учениця:
• характеризує основні цивілізаційні здобутки українського суспільства в період Середньовіччя;
• визначаєздобутки українського суспільства у ІХ – ХV ст. та його внесок у загальноєвропейську спадщину;
• порівнює процеси і явища європейської та української історії доби Середньовіччя;
• висловлює судження щодо подій, явищ і процесів, які відбувалися в українському суспільстві в часи Середньовіччя;
• називаєхронологічні межі середньовічного періоду історії України та його особливості.
|
| Резерв
| |