Максим Березовський та доля його музичної спадщини

Максим Созонтович Березовський народився у містечку Глухові у 1741 році. Навчався у Київській академії, співав у хорі. Пізніше Максима зарахували завдяки гарному голосу до італійської оперної трупи при царському дворі в Петербурзі. У 1763 року Березовський одружився з балериною-італійкою Ф. Ібершер. Перебування в музичному середовищі, робота в театральній трупі, контакти з музичними авторитетами, запрошуваними до Петербурга з Італії, сприяли постійному фаховому вдосконаленню молодого музиканта. Відомі творчі взаємини Березовського з Манфредіні та іншими видатними діячами. Глибокий інтерес Березовського до хорової музики, створення ним хорових концертів, музики до церковної служби тощо свідчить, що він підтримував зв'язки з Придворною співацькою капелою. У другій половині 60-х років Максим Созонтович пише багато хорової музики, в якій відчутний вплив попередньої епохи, помітні зв'язки з партесним концертом. Достовірно відомо, що М. Березовський тривалий час перебував зa кордоном, зокрема в Італії. Метою цієї поїздки було вдосконалення композиторської майстерності й визнання митця за межами батьківщини, що давало йому певні переваги у себе вдома. У другій половині 60-х років Березовського було відряджено до Італії. В оперному театрі міста Ліворко було поставлено його оперу «Демофонт». Твір написано в дусі нових віянь, вони близькі до музики X. Баха, В. Моцарта, Й. Гайдна та інших митців другої половини XVIII ст. Наприкінці 1773 року Березовський, окрилений своїми творчими успіхами та закордонним визнанням, повернувся до Петербурга. Він працює з хором Придворної співацької капели, пише хорові твори. В цей час з'явилися його хорові концерти «Господь, воцарися», «В началех ти, Господи», «Да воскреснет Бог», «Отче наш» га ін. Березовський сподівався на серйозну посаду, достатнє матеріальне забезпечення, але так і не дочекався підтримки у тодішньої правлячої верхівки. Доведений до відчаю байдужістю чиновників, безперспективністю і безнадійністю свого становища, композитор 24 березня 1777 року покінчив життя самогубством.
Одним з кращих хорових концертів Березовського є концерт е «Не отвержи мене во время старости». Це власне один з перших творів, написаних по-новому. Концерт «Не отвержи мене во время старости» Березовський написав перед поїздкою до Італії; він призначався для виконання Придворною співацькою капеллою. Композитор звернувся тут до вічних категорій добра і зла, життя і смерті, духовного очищення і бездуховності. Зміст цього тексту був близький Березовському, адже його життя було непростим. Своєю музикою композитор щиро й проникливе промовляє до людей і до себе самого. Хоровий концерт «Не отвержи мене во время старости» М. Березовського — видатний твір XVIII ст. Цією композицією митець накреслив нові шляхи розвитку вітчизняної музики.