Сім'я і дитячий садок

Сім'я — перша школа людських взаємин, де діти з ранніх років засвоюють систему моральних цінностей, норм поведінки, культурні традиції народу. Саме в ранньому дитинстві залежно від умов життя у дитини виховується довірливе ставлення до світу або ж постійне очікування прикростей від усього, що її оточує. Адже почуття, сформовані в дитинстві, нерідко супроводжують людину протягом усього життя, надаючи її стосункам з іншими особливого стилю і емоційного забарвлення: спрямованість на спілкування або бажання його уникнути, прагнення до співпраці, взаємодопомоги або конфлікт­ність, довірливість або замкненість, агресивність.

Традиції сімейного виховання складались протягом століть. Звичайно вони формувались стихійно, відобра­жуючи особливості побуту, спілкування і загалом культуру народу. До недавніх часів сім'я була патріархальною, численною за складом. До неї входили представники трьох, а нерідко чотирьох поколінь. Правила виховання дітей передавались новим поколінням як освячені часом канони.

Протягом останнього століття зростаючий темп суспільних перетворень змінив і сім'ю: основною стала так звана нуклеарна сім'я (батьки і діти). Кількість дітей у сім'ї неухильно зменшується, тісні в минулому зв'язки між її членами поступаються місцем зв'язкам нестійким.

Зміст, методи і форми виховання дітей у сім'ї залежать від загальної культури батьків. Нерідко сімейне виховання має довільний характер, здійснюється без чіткої системи. Тому в дошкільних навчальних закладах діти однієї групи можуть істотно відрізнятися між собою за загальним розвитком та ступенем вихованості. В одних сім'ях малята ростуть активними, допитливими, добрими, привітними, довірливими, цікавляться іграми, книжками, природою, мистецтвом, в інших — батьки не дуже дбають про загальний розвиток сина або доньки, зате велику увагу приділяють дисциплінованості, слухняності. Трапляються випадки, коли вихованню дитини не при­діляють достатньої уваги.

У наш час виникла необхідність підняти культуру сімейного виховання і водночас збагатити можливості громадського виховання. Для цього органи управління дошкільними закладами, керівники і ви­хователі мають чітко визначити свої завдання у співро­бітництві з сім'єю. Саме об'єктивний аналіз потреб сім'ї дає справжні орієнтири для визначення напрямків розвитку суспільного дошкільного виховання.

На сьогоднішній день основними замовниками послуг дошкільного навчального закладу виступають родини дітей дошкільного віку, яким він має бути підзвітним з усіх питань організації життя дітей і навчально-виховного процесу. Працівники дошкільних навчальних закладів мають усвідомити, що дітей їм довіряє сім'я, а значить збереження здоров'я дитини і забезпечення належних умов для її розвитку в першу чергу турбує сім'ю. Тому необхідно поширювати практику створення відповідних функціональних структур — рад, членами яких мають бути батьки і представники колективу працівників дошкільного закладу, що укладають між собою певні угоди, їх виконують і взаємно звітуються.

Приймаючи дитину в групу, вихователь має добре ознайомитись із змістом, характером і напрямком її сімейного виховання, щоб у дитячому садку забезпечити умови тісної взаємодії та підтримки того позитивного, що вже набуто в сім'ї.

По відношенню до сім'ї дошкільний навчальний заклад має бути консультативним і просвітницьким центром з психолого-педагогічних питань виховання.

Для забезпечення уваги і поваги батьків до дошкільного навчального закладу, їх бажання співпрацювати з вихователями під час підготовки дитини до відвідування дитячого садка можна рекомендувати протягом місяця — під час медичного обстеження дитини і оформлення документів — орга­нізувати для батьків цикл семінарських занять, на яких завідуюча, методист, лікар і вихователь групи ознайом­лять батьків з теоретичними і практичними питаннями виховання дітей залежно від вікової категорії групи, яку починає відвідувати дитина.

Родинні традиції, народні, національні звичаї є мо­гутнім джерелом формування морально-етичних норм особистості дитини, прилучення її до історичних витоків свого народу, виховання поваги до інших народів. Важ­ливою місією педагогічних колективів дошкільних навчальних закладів є допомога сім'ї у відродженні, збереженні, підтримці традицій народної педагогіки.

Дитячий садок, як і дошкільне дитинство, назавжди лишається в пам'яті дитини і сім'ї. Добрим є звичай, коли, прощаючись з дошкільним навчальним закладом, діти і батьки садять біля майданчика дерево — згадку про групу. Кожен випуск матиме своє дерево, до якого згодом будуть навідуватися і діти, і дорослі. Для вихователів і батьків догляд за цими деревами символізує теплоту спогадів про спільні турботи і про те, як зростали дошкільнята.

Date: 2015-08-24; view: 418; Нарушение авторских прав