Тема 3. Види красномовства та сфери його застосування

ІІ. Міжпредметні зв'язки

Неориторика посідає важливе місце в навчальному процесі. Студенти розуміють, що курс тісно співіснує з філософією (перші вчені-оратори, насамперед Сократ, Платон, Квініман були філософами); суспільствознавством, психологією, медициною, історією всесвітньої та вітчизняної культури, етикою, естетикою, психологією, психолінгвістикою, мовознавством, літературознавством та багатьма іншими науками.

Програма дисципліни складається з трьох розділів:

1. Мета і завдання дисципліни.

2. Зміст дисципліни.

3. Список рекомендованої літератури.

ІІІ. Зміст курсу

ВСТУП.

Тема 1. Предметна сфера сучасної риторики як теорії і практики красномовства.

Неориторика як наука і навчальна дисципліна. Походження та значення терміна “неориторика”. Предметна сфера сучасної риторики як теорії і практики красномовства. Сутність риторики. Роль живого слова в житті людини. Мовленнєва культура як обов’язковий елемент загальної культури людини Історичні витоки й розвиток риторики як теорії красномовства і прикладної дисципліни комплексного характеру. Основні поняття класичної риторики. Основні розділи класичної риторики. Предмет і завдання неориторики. Зв’язок неориторики з іншими науками. Сутність і зміст законів. Своєрідність риторики як самостійної теоретико-прикладної науки.

Тема 2. Історичні витоки й розвиток риторики як теорії красномовства і прикладної гуманістичної дисципліни комплексного характеру. Риторики античності. Риторика в Давній Греції та Давньому Римі. Риторика в Київській Русі та в Росії і Україні ХVII - XIX ст.

Міфологія красномовства. Історичний розвиток риторики. Антична риторика. Виникнення і розвиток риторики в Давній Греції. Софісти, піфагорійці та елеати. Софісти – учителі риторики.

Витоки давньоукраїнського красномовства (Київська Русь). Майстерність проповідей митрополита Ілларіона. Українське красномовство у XIII-XVII ст. Резонанс української культури в східнослов’янських землях. Перша слов’янська риторика (1620 р.), особливості її побудови. "Писемна риторика" Івана Вишенського. Київська школа риторики XVII-XVIII ст. Риторична школа Києво-Печерської лаври. Школа риторів у Києво-Могилянській академії. Перший друкований підручник з риторики І.Галятовського. Від ранніх риторик до риторики М.В. Ломоносова. Коротке керівництво до красномовства» М.Ломоносова; структурні елементи публічної промови за М.Ломоносовим. “Досвід риторики” І.С. Ридького. Видатний український і російський оратор Феофан Прокопович. "Духовний регламент" Феофана Прокоповича. Мовна спадщина Г.С. Сковороди. М.М. Сперанський, М.В. Буташевич-Петрашевський, О.І. Герцен як видатні оратори ХІХ ст. Оцінка їхнього мистецтва Т.Г. Шевченком, І.Я. Франком. Розвиток українського риторичного слова за часів панування російської та Австро-Угорської імперій.. Академічне і судове красномовство другої половини ХІХ століття. Судові промови видатних юристів А. Коні, П. Александрова, Ф. Плевако. Розвиток ораторського мистецтва в Україні. Неориторика.

Тема 3. Види красномовства та сфери його застосування

Основні роди, види і жанри красномовства. Академічне красномовство. Політичне красномовство. Судове (юридичне) красномовство. Церковне красномовство. Дипломатичне красномовство. Суспільно-побутове красномовство. Діалогічне красномовство. Еристика. Гомілетика. Ритмічність і ритм мови. Риторичний аналіз Академічна мова: мистецтво читання лекцій, проведення семінарських занять, виступів на наукових конференціях, з'їздах і симпозіумах, ораторське мистецтво наукових дискусій. Характерні риси академічного красномовства: високий рівень науковості, логічна культура лектора, доступність, яскравість, емоційна мова. Судова промова, соціально-політична промова, соціально-побутова промова, духовна/ церковно-богословська промова/. Роди і жанри красномовства - своєрідна замкнута система, в якій є зближені жанри: академічне і соціально-політичне красномовства перехрещуються за тематикою. Висновки: істинна ораторська промова є засобом і пізнання і просвітительства, розвитку духовності і закріплення моральності, виховання людей у дусі гуманізму і добра, зв'язку з нашою історією, розвитком суспільства і культури.