Криміналістична версія – це

1) фактичні дані про суть або окремі обставини події, які мають ознаки злочину, прийняті до перевірки слідчим або повноваженою на те особою при вирішенні питання про порушення кримінальної справи.

2) дані про склад злочину або його відсутність з метою вирішення питання про порушення кримінальної справи.

3) засноване на фактичних даних припущення про суть або окремі обставини події, що має ознаки злочину, прийняте до перевірки слідчим або іншою особою при вирішені питання про порушення кримінальної справи і його розслідування.

2. Криміналістична версія повинна бути:

1) відносно складною, що не має чіткої однозначної формули. Застосованою до вузького кола явищ, встановлених в ході розслідування. Необґрунтованою, що дає можливість встановлювати інші обставини. Нереальною, що дає можливість висувати інші версії.

2) складною, що має чітку однозначну формулу; менш реальною, що дає можливість висувати більш реальні фактори; застосованою до більш вузького кола явищ встановлюваних в ході розслідування; малообгрунтованою встановленими фактами.

3) застосованою до більш широкого кола явищ, встановлених в ході розслідування; відносно простою, що має чітку однозначну формулу; обґрунтованою встановленими фактами; реально можливою, що принципово перевіряється.

3. Розрізняють наступні види версій:

1) основні і загальні

версії щодо суб’єктивної сторони;

версії щодо ступеня невизначеності висунутих припущень;

по ступеню доказування;

за місцем побудови;

стосовно об’єкта доказування.

2) по обсягу фактів, що доказуються;

по ступеню можливості перевірки;

за об’єктом побудови;

версії щодо предмета висування;

загальні та першопочаткові версії;

3) загальні і приватні версії;

версії щодо суб’єкта висування;

версії щодо ступеня визначеності висунутих припущень;

по обсягу фактів, що пояснюються;

по ступеню ймовірності;

за часом побудови;

стосовно предмета доказування.

4. Загальна версія – це:

1) приблизне пояснення однієї із сторін події, що має ознаки злочину;

2) пояснення декількох сторін події, що має ознаки злочину;

3) приблизне пояснення події, що має ознаки злочину, в цілому.

5. Приватна версія – це:

1) приблизне пояснення всіх сторін, всіх елементів цієї події;

2) приблизне пояснення окремих сторін, елементів цієї події;

3) чітке пояснення всіх сторін, всіх елементів цієї події.

6. Які прийоми логічного мислення використовуються при побудові версій:

1) повторний огляд місця події;

додатковий допит свідків;

додатковий допит підозрюваних;

повторне призначення експертизи;

2) аналіз, синтез, індукція, дедукція;

3) додатковий огляд речових доказів;

додатковий відбір зразків;

огляд всіх речових доказів із застосуванням всіх технічних засобів.

7. Принципи планування:

1) стабільність, повнота, простота;

2) масштабність, об’єктивність, гарантованість;

3) динамічність, індивідуальність, конкретність.

8. При плануванні слідчий використовує ряд елементів, таких як:

1) вивчення 6наявних фактичних даних;

висування версій;

визначення кола слідчих дій;

корегування планом;

2) затвердження плану керівником відділу;

визначення кола підозрюваних осіб;

висування загальної версії;

допит підозрюваних осіб.

3) вивчення непередбачених обставин по справі;

виклик свідків по справі;

виклик підозрюваних по справі;

корегування слідчих дій.

9. Слідчий огляд – це:

1) самостіійна слідча дія, котра проводиться після порушення кримінальної справи;

2) не самостійна слідча дія, котра проводиться до порушення кримінальної справи;

3) самостійна слідча дія, котра проводиться до порушення кримінальної справи.

10. Слідчий має право залучати до участі в огляді:

1) тільки спеціаліста-криміналіста;

2) тільки судмедексперта та спеціаліста-криміналіста;

3) відповідного спеціаліста-криміналіста;

судмедексперта;

товарознавця та ін.

11. До загальних положень тактики слідчого огляду відноситься:

1) частковий огляд;

об’єктивність огляду;

полідовність огляду;

методичність огляду;

2) послідовність огляду;

активність огляду;

методичність огляду;

повнота огляду;

об’єктивність огляду;

своєчасність огляду;

3) частковий огляд;

повторний огляд;

методичність огляду;

об’єктивність огляду;

своєчасність огляду.

12. Класифікація видів слідчих оглядів:

1) слідчі огляди за об’єктом;

слідчий огляд за часом;

слідчий огляд за об’єктом;

2) слідчі огляди транспорту;

слідчі огляди за місцем;

повторний слідчий огляд;

3) слідчий огляд за об’єктом;

слідчий огляд помешкань;

слідчий огляд трупів.

13. Місце події – це:

1) приміщення або ділянка території, де безпосередньо було скоєно злочин, хоча сліди цього злочину можуть бути виявлені в іншому місці або в декількох місцях;

2) приміщення або ділянка території, де безпосередньо виявлені сліди, які вказують на інше місце скоєння злочину;

3) приміщення або ділянка місцевості, в межах якої знайдено сліди скоєння злочину.

14. Стадії огляду трупа:

1) початковий огляд, загальний огляд;

2) повторний огляд, загальний огляд;

3) загальний огляд, детальний огляд.

15. Стадії огляду місця події:

1) робоча стадія, висування версій, заключна стадія;

2) підготовча, робоча, заключна; версії про ОМП; Техніко-криміналістичні прийоми і засоби, які застосовуються при ОМП;

3) підготовча, робоча, висування версій, заключна стадія.

16. Слідчі огляди за часом поділяються на:

1) загальний, повторний;

2) початковий, повторний;

3) детальний, початковий.

17. Робоча стадія огляду місця події складається з:

1) загального огляду, детального огляду;

2) першочергового огляду, повторного огляду;

3) першочергового огляду, детального огляду.

18. Способи огляду місця події:

1) паралельний, лінійний, дуговий;

2) лінійний, фронтальний, паралельний;

3) концентричний, ексцентричний, фронтальний.

19. Система криміналістичної техніки складається з:

1) історії криміналістики;

криміналістичної тактики;

криміналістичної методики;

2) Загальні положення;

принципів планування;

висування версій;

призначення криміналістичних експертиз;

кримінаілстичної реєстрації;

криміналістичної фоноскопії;

3) Загальні положення:

Криміналістична фотографія, відеозапис;

Габітоскопія;

Криміналістичне дослідження зброї;

Криміналістичне дослідження документів;

Техніко-кримінеалітсичне дослідження документів;

Криміналістична фоноскопія;

Криміналістична одорологія;

Криміналістичне дослідження речовин і матеріалів;

Криміналістична реєстрація.

20. Завдання, що вирішуються із застосуванням техніко-криміналістичних засобів і методів:

1) планування при розслідуванні злочинів;

висування версій при розслідуванні злочинів;

взаємодія між органами дізняння та слідства;

законність при розслідуванні злочинів;

2) виявлення, фіксація, вилучення різноманітних слідів і інших об’єктів;

накопичення, обробка і використання інформації, що має криміналітсичне значення і містить в собі сліди злочину;

попереднє і експертне дослідження різноманітних об’єктів, у тому числі речових доказів;

наукова організація роботи слідчих, експертів, суддів.

призначення судових експретиз;

винесення постанови на призначення експертиз;

зберігання речових доказів;

законність при збиранні речових доказів.

21. В процесі розкриття і розслідування злочинів суб’єктами застосування криміналістичної техніки є:

1) слідчі (при провадженні слідчих дій);

спеціалісти (експерти при провадженні слідчих дій чи оперативно-розшукових заходів);

оперативні працівники (при проведенні оперативно-розшукових заходів).

2) судді (при розгляді кримінальних справ);

прокурори (при участі в розгляді кримінальних справ у судовому засіданні);

працівники ДАІ (при ДТП);

3) оперативні працівники (при проведенні затримання підозрюваного в скоєнні злочину);

4) працівники інспекції по справах неповнолітніх (при постанові неповнолітнього на облік);

5) працівники органу дізнання (при передачі справи до суду).

22. Непомітні або слабопомітні сліди рук виявляються за допомогою:

1) електронно-оптичних приладів (інфрачервоні промені);

2) мілкодисперсних порошків (оксид міді, свинцю, графіту та ін.);

3) ультрафіолетових променів.

23. Для виявлення металевих об’єктів використовують:

1) набори дзеркал з підсвіткою;

2) мікроскопи;

3) ультрафіолеові освілювачі;

4) металошукачі, магнітні шукачі-під’ємники.

24. Трупи та їх частини виявляються за допомогою:

1) інфрачервоних променів;

2) ультрафіолетових променів;

3) шумів;

4) магнітних шукачів;

5) пристрою типу “Пошук”.

25. Система загально-експертних методів дослідження включає в себе:

1) методи аналізу зображень;

методи морфологічного аналізу;

методи аналізу структури;

методи вивчення фізичних, хімічних та інших властивостей;

2) методи вимірювання;

методи фотографування;

методи порівняння;

методи дослідження;

3) методи ультрафіолетової мікроскопії;

методи інфрачервоної мікроскопії;

методи стереоскопічної мікроскопії.

26. Стереоскопічна мікроскопія дозволяє бачити предмет:

1) прямим;

2) кривим;

3) ввігнутим;

4) рівним;

5) об’ємним.

Задача

Частини виявленого трупа загорнені в білизну з міткою пральні. По документах пральні встановлено особу, якій видавався даний номер. Проведеною перевіркою у відношенні цієї особи, його знайомих і родичів даних про причетність кого-небудь з них до вбивства отримано не було. Які додаткові заходи варто почати для встановлення вбивці?

Задача

У зв′язку з перебуванням районного судово-медичного експерта у відпустці і відсутністю в селі лікаря, слідчий запросив, як фахівця для участі в огляді трупа місцевого фельдшера. Чи допустимо це?

Задача

У прцесі огляду місця крадіжки з квартири, слідчий звернув увагу на те, що замкнені сховища (шафи, валізи) не розкриті. Він запропонував власникам

відкрити їх для огляду. Але ті відмовились зробити це. Тоді слідчий сам розкрив сховища і оглянув їх. Чи правильні дії слідчого? Якщо ні, то як він повинен був діяти?

Задача

Убитий 89-літній чоловік. Перевірка його способу життя, характеру і зв′язків не дозволила виявити мотиви і осіб, що могли б бути зацікавлені в його смерті.

Які в зв′язку з цим додаткові версії слід висунути?

Задача

У нічний час в приміщенні заміського пункту ДАІ вбитий працівник міліції, у якого вкрали пістолет. Слідів боротьби в приміщенні немає. Загиблий характеризується як ретельний і рішучий співробітник, що сумлінно відносився до своїх обов′язків. Які версії варто висунути про осіб, що зробили вбивство?

Задача

При проведенні освідування пов′язаного з оголенням тіла обвинувачений заперечив проти участі в ньому лікаря-жінки. Чи повинен слідчий враховувати його заперечення? Чи поширюється на лікаря вимога про відповідність статі при проведені огляду, супроводжуваного оголенням особи?

Задача

У зв′язку з тим, що виникла необхідність одночасного дослідження слідів на тілі та одязі доставленого громадянина, слідчий виніс постанову про його освідування і провів огляд одягу і тіла, відобразивши отримані результати в протоколі освідування. Чи правомірні дії слідчого і чи правильно вони оформлені?

Задача

При освідуванні підозрюваного на його тілі були виявлені тілесні пошкодження що чітко відображають форму й інші ознаки предмета, який їх залишив. Для вилучення цих слідів слідчий скористався пастою „К” Чи припустиме використання подібних контактних засобів для вилучення слідів, виявлених на тілі особи, яку освідчують?

Задача

Потрібно було провести освідування підозрюваного з оглядом усього його тіла. Коли слідчий повідомив йому про це, той категорично відмовився піддаватися огляду, пов′язаному з оголенням. Як слід вчинити слідчому? Чи можливий примусовий огляд особ

Задача

Слідчий визнав необхідним провести попереднє дослідження цінних паперів, вилучених у ході огляду місця події в квартирі потерпілого, з метою виявлення на наїповерхні слідів їх поверхні слідів пальців рук злочинця, який, за припущенням слідчого, міг торкатись цих паперів. Які науково-технічні засоби знаходяться у слідчому портфелі для вирішення даної задачі.

Задача

Первинний обшук у квартирі особи, підозрюваної в скупці і перепродажі виробів з дорогоціних металів не дав результатів. До участі в повторному обшуку слідчий залучив ювеліра, столяра і сантехніка. У якій ролі вони повинні виступати – фахівців, чи технічних помічників слідчого?

Задача

В процесі розслідування слідчий встановив, що викрадене може бути заховано в приміщенні діючої церкви і виніс постанову про проведення обшуку. Коли він ознайомив священника з постановою, той заявив, що оскільки церква відокремлена від держави, проведення обшуку є неправомірним. Чи правильно він діяв?

Задача

Після оголошення постанови про проведення обшуку слідчий і оперативні працівники у присутності підозрюваного почали обмірковувати план організації пошуку (де і що може бути заховане, у якій послідовності і які саме предмети варто оглянути, які прийоми і засоби потрібно використати для виявлення розшукуваного і т.д.), спостерігаючи за реакцією на зміст їхньої розмови. Що це за прийом і чи правомірне його застосування?

Задача

У ході обшуку дружина підозрюваного підійшла до ліжка і узявши якийсь невеликий предмет сховала його у себе в одязі. Свій вчинок вона мотивувала інтимністю даного об‘єкта.На пропозицію слідчого видати його, вона відмовиласьвідмовилась. Відмовилась. Тоді був проведений її особистий обшук. Чи правомірні дії слідчого? Якщо ні, то якими вони повинні бути в даній ситуації?

Задача

Ознайомившись з затриманою по його постанові кориспонденцією, слідчий встановив, що тільки один з чотирьох листів має відношення до розслідуваної справи і склав протокол виїмки цього листа, не згадавши про три інші. Чи потрібно вказувати в протоколі про факт ознайомлення з цими листами, чи ні?

Задача

Коли слідчий прибув на квартиру обвинуваченої в справі про розкрадання державної власності, її батьки, що проживають разом з нею заявили, що усі свої речі вона забрала безпосередньо перед арештом і в квартирі залишилися лише речі, що належать їм. Тому майна, на яке міг би бути накладений арешт, у їхній квартирі немає. Як повинен діяти слідчий для вирішення питання про накладення арешту на майно обвинуваченої?

Задача

Під час допиту, коли слідчий для викриття підозрюваного в дачі неправдивих пред′явив докази, той заявив, що хворий і просить припинити допит. Слідчий сказав, що якби допитуваний був дійсно хворий, то сказав би про це, з′явившись на допит, а в даний момент його заява про нездужання є спробою ухилитись від розмови, зміст якої був для нього несподіваним і продовжив допит. Чи правильне рішення слідчого?

Задача

Обвинувачений відмовлявся давати показання про свого спільника, що переховувався. Тоді слідчий пред′явив йому виявлену при обшуку переписку його дружини зі спільником, що свідчила про наявність між ними інтимного зв′язку. Ознайомившись з нею обвинувачений повідомив про місце знаходження спільника. Чи правомірно з етичної точки зору використання подібних даних?

Задача

У процесі перевірки показань на місці здійснювалась кінозйомка.Для повноти відображення руху групи за вказівкою особи, чиї показання перевіряються, напрямків проходження, демонстрації їм різних дій і т.п. оператор, що робив зйомку, розташувався попереду групи. Чи не допущені при цьому порушення тактичних правил перевірки показань на місці?

Задача

При перевірці показань на місці двох свідків, що були однакові по змісту (у цілому і в деталях) слідчий здійснив її з обома одночасно. Чи припустимо це? Якщо ні, то чому?

Задача

На руці трупа, витягнутого з води, знаходився годинник, що зупинився. Час настання смерті який визначив судово-медичний експерт і час на який вказує годинник істотно розрізняються. Як установити період часу зупинки годинника від моменту його занурення у воду?

Критерії оцінювання знань для заочної форми навчання

Основними завданнями контролю знань слухачів є оцінювання засвоєння ними теоретичних знань та практичних навичок з дисципліни “Криміналістика”. При цьому контрольні заходи мають стимулювати: систематичну самостійну роботу над навчальним матеріалом, забезпечити закріплення та реалізацію набутих теоретичних знань при виконанні практичних завдань за місцем роботи; сформувати навики відповідального ставлення до своїх обов’язків, самостійного цілеспрямованого пошуку потрібної інформації.

Оцінювання знань слухачів здійснюється за результатами поточного та підсумкового контролю знань за 5 бальною шкалою.

Підсумковий контроль (екзамен) з дисципліни „Криміналістика” проводиться за навчальним матеріалом, визначеним робочою навчальною програмою дисципліни у повному обсязі за два семестри.

Екзамен проводиться в усній формі. Кожен білет містить 2 теоретичних питання і 1 тестове завдання. Отже, максимальна кількість балів, яку слухач може отримати на семестровому екзамені – 5 балів.

Критерії оцінювання знань та розподіл балів за рейтинговою системою

Основними завданнями контролю знань студентів є оцінювання засвоєння ними теоретичних знань та практичних навичок з дисципліни “Криміналістика”. При цьому контрольні заходи мають стимулювати: систематичну самостійну роботу над навчальним матеріалом, забезпечити закріплення та реалізацію набутих теоретичних знань при виконанні практичних завдань за місцем роботи; сформувати навики відповідального ставлення до своїх обов’язків, самостійного цілеспрямованого пошуку потрібної інформації.

Оцінювання знань студентів здійснюється за результатами поточного та підсумкового контролю знань за 100 бальною шкалою.

Для оцінки знань зміст дисципліни поділяється на 3 модулі. Перший модуль включає три змістових модулів (ЗМ).

ЗМ 1 включає п’ять тем:

Тема 1. Історія розвитку криміналістики.

Тема 2. Предмет, завдання і система кримвналістики.

Тема 3. Злочинна діяльність як об’єкт вивчення.

Тема 4. Криміналістика і інші науки.

Тема 5. Методи криміналістики.

ЗМ2 охоплює тринадцять тем:

Тема 6: Загальні положення криміналістичної техніки.

Тема 7: Криміналістична ідентифікація і діагностика.

Тема 8: Криміналістичне дослідження документів.

Тема 9: Трасологія.

Тема 10. Судова балістика і вибухова техніка

Тема 11. Встановлення особи за ознаками зовнішності

Тема 12. Судова одорологія

Тема 13. Кримінальна реєстрація

ЗМ3 Тактика проведення першочергових слідчих дій

Тема 14: Загальні положення криміналістичної тактики.

Тема 15: Криміналістична версія і планування розслідування;

Тема 16: Слідча ситуація і тактичне рішення;

Тема 17: Слідчий огляд;

Тема 18: Обшук і виїмка;

Максимальна кількість балів, яку студент може набрати за результатами ЗМ 1-3 - 40 балів за поточну роботу. Оцінка поточної роботи включає: оцінку активності на семінарських та практичних заняттях + оцінки за індивідуальні та самостіні завдання, зокрема за Т1 – 2 бали + Т2 – 2 бали + Т3 – 0,5 балів + Т4 – 2,5 бали + Т5 – 1 бал + Т6 – 0,5 балів + Т7 – 2 бали + Т8 – 4 бали + Т9 – 4 бали + Т10 – 1 бал + Т11 – 1 бал + Т12 – 1 бал + Т13 – 2,5 балів + Т14 – 0,5 балів + Т15 – 2 бали + Т16 – 2 бали + Т17 – 4,75 балів + Т18 – 6,25 балів.

Після вивчення Модулів 1, 2, 3 проводяться письмові контрольні заходи. Завдання включають по 2 теоретичних питання та 1 тестове завдання. Максимальна оцінка за контрольний захід може дорівнювати 10 балам. Теоретичні питання оцінюються максимальною кількістю 6 балів, правильна відповідь на тестове завдання – максимальною кількістю 4 бали.

Другий модуль включає змістовний модуль ЗМ4.

ЗМ4 включає теми:

Тема 19: Допит і перевірка показань на місці

Тема 20: Пред’явлення для впізнання

Тема 21: Сдідчий експеримент

Тема 22: Використання спеціальних знань при розслідуванні злочинів

Тема 23: Взаємодія процесів розслідування

Тема 24: Використання оперативно-розшукових даних при розслідуванні злочинів

Тема 25: Використання допомоги населення і засобів масової інформації при розслідуванні

Третій модуль включає змістовний модуль ЗМ5.

ЗМ5 включає теми:

Тема 26: Загальні положення криміналістичної методики;

Тема 27: Криміналістична характеристика злочинів;

Тема 28: Розслідування злочинів проти життя і здоров’я громадян;

Тема 29: Розслідування злочинів проти власності;

Тема 30: Розслідування податкових злочинів.

Тема 31: Розслідування посадових злочинів

Тема 32: Розслідування злочинів проти громадської безпеки і здоров’я населення

Тема 33: Особливості розслідування організованої злочинної діяльності

Тема 34: Позавидові методики

Після вивчення ЗМ 4 проводиться контрольний захід, який включає 2 теоретичні питання та тестове завдання. Теоретичні питання оцінюються максимальною кількістю 6 балів, тести 4 бали. Максимальна оцінка за контрольний захід може дорівнювати 10 балам.

Підсумковий контроль (екзамен) з дисципліни „Криміналістика” проводиться за навчальним матеріалом, визначеним робочою навчальною програмою дисципліни у повному обсязі за два семестри.

До складання підсумкового контролю не допускаються студенти, які за підсумками трьох модулів набрали в сумі менше 25 балів. Якщо студент набрав за підсумками трьох попередніх модулів менше 25 балів – він буде недопущений до екзамену, а також повинен буде відпрацювати індивідуально для отримання необхідного прохідного балу на екзамен за рішенням апеляційної комісії/або в ході повторного навчання.

Підсумковий екзамен є обов’язковим для студентів, які за результатами трьох попередніх модульних контролів були атестовані за державною оцінкою «задовільно», «добре», «відмінно». Підсумковою оцінкою з дисципліни, в цьому випадку, є сумарна модульна оцінка з дисципліни.

Семестровий екзамен проводиться в усній формі. Кожен білет містить 2 теоретичних питання, які оцінюються максимальною кількістю 40 балів (2х20=20); 1 тестове завдання, яке оцінюються максимальною кількістю 10 балів. Отже, максимальна кількість балів, яку студент може отримати на семестровому екзамені – 50 балів.

Питання для підготовки до контрольних заходів

Перелік питань до змістовного ЗМ І:

1.Історія виникнення та розвитку криміналістики в Україні. Історія виникнення криміналістичних закладів на Україні, їх сучасна система.

2.Предмет, завдання та система криміналістики.

3.Криміналістика та інші науки.

4.Спеціальні методи криміналістики.

5.Поняття злочинної діяльності.

6.Методи вивчення злочинної діяльності.

7.Поняття, система, завдання і правові основи застосування засобів криміналістичної техніки.

8.Техніко-криміналістичні засоби і методи, що застосовуються при збиранні речових доказів.

9.Методи і засоби попереднього та експертного дослідження речових доказів.

10. Поняття криміналістичної ідентифікації.

11. Об’єкти ідентифікації.

12. Криміналістична діагностика.

13. Види криміналістичної ідентифікації та діагностики.

14. Форми криміналістичної ідентифікації та діагностики.

15. Поняття і загальні положення трасології. Класифікація слідів, їхнє криміналістичне значення.

16. Сліди людини (антропоскопія).

17. Сліди знарядь зламу, інструментів.

18. Типи папілярних узорів.

19. Використання слідів пальців рук для розшуку злочинця.

20. Властивості папілярних ліній в трасології.

Перелік питань до змістовного ЗМ І-ІІ:

1. Історія виникнення та розвитку криміналістики в Україні. Історія виникнення криміналістичних закладів на Україні, їх сучасна система.

2. Предмет, завдання та система криміналістики.

3. Злочинна діяльність як об’єкт криміналістичного вивчення.

4. Криміналістика та інші науки.

5. Методи криміналістики.

6. Поняття, система, завдання і правові основи застосування засобів криміналістичної техніки.

7. Поняття криміналістичної ідентифікації. Об’єкти ідентифікації.

8. Поняття криміналістична діагностика. Види і форми криміналістичної діагностики.

9. Поняття і загальні положення трасології. Класифікація слідів, їхнє криміналістичне значення.

10. Сліди людини (антропоскопія). Сліди знарядь зламу, інструментів.

11. Стадії огляду місця події.

12. Поняття, сутність та види слідчого огляду. Завдання слідчого огляду та його роль в розкритті та розслідуванні злочинів.

13. Поняття, мета, значення, принципи і види криміналістичних версій і планування.

14. Криміналістичні обліки органів внутрішніх справ. Оперативно-довідкові обліки, їх організація і використання.

15. Криміналістичне дослідження письма, техніко-криміналістичне дослідження документів.

16. Поняття та завдання техніко-криміналістичного дослідження.

17. Криміналістична одорологія. Процесуальні аспекти використання запахових слідів.

18. Словесний портрет і його використання в розкритті злочинів.

19. Поняття судової балістики і її значення для розкриття та розслідування злочинів.

20. Поняття та види злочинів здійснених шляхом вибуху.

Перелік питань до змістовного ЗМ ІІІ:

1.Історія виникнення та розвитку криміналістики в Україні. Історія виникнення криміналістичних закладів на Україні, їх сучасна система.

2.Поняття, предмет та завдання криміналістики.

3.Зв’язок криміналістики з іншими науками.

4.Сліди людини (антропоскопія).

5.Види криміналістичної ідентифікації і діагностики.

6.Криміналістичні обліки органів внутрішніх справ.

7.Призначення експертизи по дослідженню документів.

8.Поняття судової балістики і її значення для розкриття та розслідування злочинів.

9.Поняття криміналістичної версії. Види версій, класифікація, її побудова і перевірка в процесі розслідування злочинів.

10. Підготовча стадія огляду місця події.

11. Підготовка матеріалів і призначення експертизи.

12. Ексгумація трупа.

13. Пред’явлення для впізнання людей.

14. Проведення виїмки.

15. Тактика допиту свідків і потерпілих.

16. Підготовка до проведення обшуку.

17. Поняття і види впізнання. Пред’явлення для впізнання предметів.

18. Перевірка показань на місці.

19. Тактико-психологічні особливості проведення обшуку та виїмки.

20. Система судово-експертних установ в Україні, їх сучасний стан, перспективи розвитку.

Перелік питань до змістовного ЗМ ІV-V:

1.Виникнення та розвиток науки криміналістики на України і у світі.

2.Система криміналістики.

3.Техніко-криміналістичне дослідження документів.

4.Поняття і загальні положення трасології. Класифікації слідів і їх криміналістичне значення.

5.Виникнення, поняття, зміст та правові основи кримінальної реєстрації.

6.Поняття криміналістичної версії. Види, класифікація версій, їх побудова і перевірка в процесі розслідування злочинів.

7.Поняття, сутність та загальні правила слідчого огляду.

8.Загальні положення тактики слідчого огляду.

9.Версії при огляді місця події.

10. Поняття, цілі та види обшуку і виїмки.

11. Поняття, види і загальні правила допиту.

12. Тактика допиту підозрюваних і обвинувачених.

13. Поняття, види впізнання. Впізнання людей і предметів.

14. Поняття, завдання і значення судових експертиз у кримінальному судочинстві.

15. Місце і роль оперативно-розшукової діяльності в системі засобів боротьби зі злочинністю. Поняття оперативно-розшукових заходів.

16. Поняття, предмет і структура методики розслідування окремих видів і груп злочинів.

17. Криміналістична характеристика розкрадань у сфері економіки.

18. Тактика і методика провадження окремих слідчих дій по податкових злочинах.

19. Виникнення, поняття і криміналістична характеристика податкових злочинів.

20. Особливості розслідування зловживання владою або службовим становищем. Перевищення влади або службових повноважень.

Date: 2015-08-24; view: 656; Нарушение авторских прав