Реалізація завдань естетичного виховання учнів засобами іноземної мови

Мета навчання іноземній мові - формування комунікативної компетенції, тобто компетенції спілкування. На заняттях з іноземної мови можна моделювати реальні різноманітні ситуації спілкування, коли важливо не тільки уміти правильно і грамотно говорити, але і уміти слухати, співпереживати, зачіпаючи при цьому емоційну сферу учнів. Залучаючи учнів до іноземної мови, удосконалюючи їх уміння в різних видах мовної діяльності необхідно пам'ятати, що в основі всього цього лежить емоційне, активне сприйняття мови. Активне емоційне сприйняття мови - основа мовного виховання в цілому, включаючи естетичне виховання, оскільки при спілкуванні на іноземній мові активізується внутрішній духовний світ учнів, їх відчуття і думки. Виховання естетичних поглядів, естетичного смаку, культури спілкування допомагає досягти мети навчання іноземній мові, а також сформує повноцінну естетично розвинену особу.

Для удосконалення процесу естетичного виховання засобами іноземної мови, необхідно організовувати навчання з опорою на грамотно складені підручники, до яких включався б відповідний мистецтвознавчий, літературознавчий та країнознавчий матеріал. З мстою поліпшення естетичного виховання підручники і посібники з іноземної мови повинні включати до змісту автентичні тексти, пісні, вірші, навчально-мовленнєві ситуації, мотиви гри на музичних інструментах.

При навчанні іноземної мови доцільно реалізовувати літературно-країнознавчий підхід до організації навчального матеріалу. Метою такого підходу є розвиток естетичної культури учнів, разом з "організацією діалогу культур, стимулюванням літературно-країнознавчих смаків учнів" [5; 35]. Засобами для втілення даного підходу, на думку О. О. Коломінової, можуть бути наступні прийоми: моделювання ситуацій за участю відомих літературних персонажів творів англомовних авторів, повідомлення інформації літературно-країнознавчого характеру, проведення нестандартних уроків англійської мови із літературно-країнознавчим забарвленням.

Важливо підкреслити, що майже всі практичні задачі занять з іноземної мови мають естетико-виховну спрямованість. Наприклад, завдання ознайомлення учнів з новим фонетичним матеріалом і навчання оперувати ним у мовленні пов'язано зі сприйманням краси звучання правильно вимовлених слів, мелодики, ритму і тембру артикуляції. Завдання організації монологічного чи діалогічного мовлення розвиває культуру мовлення учнів, уяву та образне мислення [9], що відповідно формує естетичну свідомість особистості.

Ще В. А. Сухомлинський писав про важливість виховання чутливості до слова і його відтінків, оскільки це «одна з передумов гармонійного розвитку особи» і, що «закохана в красу слова людина стає більш чутливою і вимогливішою до естетичного і морального буття навколо себе».[8] Вивчення нових лексичних одиниць та їх використання в мовленні спрямовано на розширення активного і пасивного словників учнів, на розвиток їхньої культури мовлення, що також пов'язано з естетичним вихованням. Знання лексики збагачує мовну особистість учня, розширює можливості спілкування добиранням синонімів, притаманних тому чи іншому функціональному стилю. Розуміння тієї чи іншої мовної одиниці, проведення словотворчого аналізу, виявлення мовної мотивації призводить до осмисленні внутрішньої форми слова, що формує філологічну та естетичну культуру особистості. Комунікативний аспект вимагає також від учнів виконання таких задач як складання діалогів на різні теми, проведення дебатів, ролевих ігор. Окрім цього діалог як основа спілкування виступає як діалог культур, розвиваючи лінгвокультурологічний напрямок естетичного виховання. Даний напрямок вимагає автентичних текстів, фразеологізмів, прислів’їв і приказок, фонових знань, особливостей характеру носіїв мови.

Читання на іноземній мові тексту, особливо художнього, розвиває дикцію та культуру виразного читання, і разом з тим, пов'язане з вирішенням завдань естетичного виховання, завдяки інтегрованому характеру вказаної навчальної діяльності. Сприйняття художнього тексту залежить від нього прагматичної вагомості, тезаурусу, особистих уподобань читачів, тобто факторів, пов'язаних з рівнем розвитку читацької компетенції

Першим етапом сприйняття художнього тексту є його включення в контекст епохи, національної традиції, літературного напряму, жанру та автора. Дуже важливо створити на уроці творчу атмосферу, коли учні зацікавленні в отриманні знань не тільки з безпосередньої теми, а й з суміжних сфер, наприклад, літератури, мистецтва, історії, тощо.

Таким чином, естетичне виховання учнів здійснюється вже при реалізації мети мотиваційного етапу читання тексту, а саме активізації фонових знань учнів, усунення змістових, лінгвокраїнознавчих труднощів та стимулювання діяльності мислення та уяви читачів, їхнього інтересу до тексту.

Під час власне процесу читання діти проникають у смисл художнього тексту, осмислюють його як складну структурну єдність, в якій розкривається комунікативний намір автора. Вміння адекватно розуміти естетичний та соціокультурний потенціал сприяє більш глибокому розумінню смислу художнього тексту. Для естетичного виховання учнів необхідне творче використання інформації, що несе художній текст. Творчість виявляється в тому, що учні, в результаті читання та активної переробки змістової інформації тексту самостійно виводять нове, імпліцитне в художньому тексті, знання [6].

Для ефективної реалізації завдань естетичного виховання учнів засобами іноземної мови є поглиблена робота з поетичним текстом, яка забезпечує практичне використання мови, усвідомлення природи поетичної мови та розуміння рідної та іноземної культур. Поглиблена робота з поетичним текстом - це інтегрована форма роботи з поетичним твором, спрямована на вдосконалення механізмів іншомовної мовленнєвої діяльності, пізнавально-когнітивних процесів і творчих здібностей тих, хто навчається, шляхом комплексного опрацювання композиційно-смислових аспектів поетичного тексту [6; 10]. Читання та інтерпретування вірша стимулює розумову діяльність, пов'язану з розпізнаванням, сприйняттям та осмисленням змістової інформації та формуванням власної думки. Поетичний текст допомагає опанувати емоційно-ціннісний досвід спілкування, збагачує їх духовний світ, розвиває уяву, в чому і полягає його естетико-виховна цінність. Отже, читання оригінальних текстів, в тому числі, поетичних, розвиває естетичну свідомість учнів шляхом поглиблення естетичних та соціокультурних знань про культурний та літературний контекст даного твору та шляхом самостійної творчої інтерпретації прочитаного тексту.

Серед засобів естетичного виховання на заняттях з іноземної мови важливе значення має навчання учнів творчого писемного мовлення, тобто "комплексу навичок й умінь коректного в орфографічному, структурному та змістовному планах написанню оригінальних письмових робіт" [7;15]. Творче писемне мовлення передбачає наявність різних моделей творів, таких як твір-опис, твір-роздум, твір-мініатюра. Твір-опис має великий естетико-виховний потенціал, оскільки він передбачає спостереження, реальне чи уявне, за об'єктом опису, та його інтерпретацію, що зумовлюється рівнем розвитку естетичної свідомості особистості студента. Залежно від характеру опису розрізняють три йот види: об'єктивний, суб'єктивний та об'єктивно-суб'єктивний [22]. Найбільш цінним, з точки зору естетичного виховання, є написання суб'єктивного твору-опису, бо він передбачає найбільший ступінь взаємодії між автором та читачем, оскільки в завдання автора входить не просте відтворення зовнішніх рис об'єкта, що зображується, а відбір цих рис відповідно до особистого ставлення до нього, з метою викликати у читача подібні до власних почуття та емоції. До того ж, саме твір-опис характеризується найвищим ступенем творчості, адже для його написання автор має вдатися до оригінальних способів викладення думки та відтворення дійсності.

У наш час, коли відбувається перехід до креативно-педагогічної системи освіти, виникає гостра необхідність пошуку нових методик естетичного виховання, які спрямовані на розвиток гармонійної і духовної особи.

Метою навчання іноземної мови на основі проектної методики є формування комунікативної компетенції учнів у сукупності лінгвістичного, соціокультурного когнітивного та особистісного компонентів. Особливість проектної методики полягає в тому, що учні вивчають іноземну мову в процесі виконання творчих завдань, наданих їм відповідно до їх інтересів, здібностей та рівня володіння мовою. Під час виконання таких завдань, наприклад, інтерв'ю, листування, читання літератури, завдання лінгвокраїнознавчого характеру тощо відбувається спілкування іноземною мовою з метою отримання певної інформації. Дітям надається можливість на власний розсуд обирати теми спілкування й відповідний мовний матеріал, при чому результат проектної роботи ґрунтується на власному досвіді дитини та його знаннях про навколишній світ. Перевагою проектної методики є і той факт, що вона передбачає не тільки класну, а й активну самостійну роботу учнів [1]. Естетико-виховний зміст проектної методики визначається високим ступенем самостійності та творчим характером діяльності.

Необхідно також зазначити, що у програму англійської мови входить певна кількість тем, безпосередньо пов'язаних з естетичним вихованням. Наприклад, починаючи з 6 і до 11 класу діти вивчають тему «Англомовні країни», з якої вони дізнаються про різні національності, звичаї, традиції, історичні пам’ятки. З 8 класу вводиться тема «Культура», де йдеться про відвідування театру, кіно або музею та тема «Музика», з якої учні отримують різноманітну інформацію про музичні стилі, композиторів, музикантів, виконавці, відвідування концерту. Так, в 11 класі з поглибленим вивченням англійської мови вивчається тема «Painting» («Живопис»), де обов'язковим є знайомство з живописом Великобританії і США, вивчається діяльність найвидатніших живописців. Це означає, що на цих уроках школярі не тільки засвоюють необхідну лексику, а й ознайомлюються з творами мистецтва, отримують базові знання техніки живопису і пробують оцінити полотна, а також висловлюють свою точку зору і діляться почуттями, викликаними цими творами. Важливо забезпечити безпосереднє ознайомлення учнів з видатними творами зарубіжного образотворчого мистецтва і архітектури, навчити розуміти виразну мову художника, нерозривний зв'язок змісту і художньої форми, виховати емоційно-естетичне ставлення до творів мистецтва.

У темі «Books» («Книги») діти знайомляться з найвідомішими книгами, діляться своїми враженнями, говорять про свої улюблені книги, авторів, художніх стилях, що дозволяє виявити їх естетичні потреби і при необхідності відкоригувати їх. На одному з уроків діти читають незакінчену розповідь; після прочитання їм пропонується закінчити її самостійно вдома, що дає можливість проявити творчий потенціал в художній літературі. Це завдання спрямоване на виявлення та розвиток творчих здібностей в галузі літератури. Так само в процесі формування естетичної культури важлива роль належить темі «Nature» («Природа»), під час проходження якої можна проводити різні екскурсії на такі теми як «The beauty of motherland» («Краса рідного краю»), Flowers of our town («Квіти нашого міста»), A bunch of autumn («Осінній букет»). Під час екскурсій і прогулянок на природі в учнів загострюється естетичне бачення її краси, розвиваються уява і образне мислення.

В 10 класі в програму англійської мови входить тема «Theatre» («Театр»), яка зазвичай дуже подобається школярам. Наприкінці даної теми школярам пропонується самим організувати проект-постановку, а саме поставити самостійно якусь п'єсу, спектакль. При цьому вчитель може допомагати, наприклад, у виборі твору. Це творче завдання - своєрідне тренування літературних здібностей, спосіб виявлення акторських задатків. Тут можна сказати, що деякі класи підходять до цього завдання не формально, а дійсно творчо, намагаючись імпровізувати або трактувати спектакль на свій манер (наприклад, адаптувати п'єсу до нинішніх реалій, зберігши лише основний зміст і ідею твору). [25]